Справа № 279/6410/25
Номер рядка звіту 140
Провадження № 2-а/279/88/25
"19" грудня 2025 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №5836816 від 30.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №5836816 від 30.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення, зазначивши, що 30.09.2025 року відносно нього поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону полку 1 управління патрульної поліції в Житомирській області Коробчуком А.В. була винесена постанова про накладення на нього штрафу за ст.126 ч.1 КУпАП в розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, а саме керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Вказану постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху не порушував, постанова складена з порушенням норм складання даних документів і не підтверджена жодним належним доказом.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в задоволенні позову просив відмовити, оскільки згідно ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію" - були підстави для перевірки документів особи, а саме: Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчуюсь особу, та/або, документів, що підтверджують відповідне право особи. у таких випадках - якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ст.283 КУпАП, згідно з інформацією, що міститься в базі МТСБУ автомобіль ОСОБА_1 не був забезпечений полісом обов'язкового страхування на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху.
Позивачем відповідь на відзив не подано, в заяві до суду клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 30.09.2025 року відносно ОСОБА_1 винесена постанова серія ЕНА №5836816 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Особою, яка винесла вказану постанову зазначено поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону полку 1 управління патрульної поліції в Житомирській області Коробчук А.В..
Статтями 8,18,23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Частиною 1 статті 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 32 цього ж Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього рухуна вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені впункті 2.1 ПДР.
Відповідно доп. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно доп. 2.1 «г» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.126 КУпАП).
Отже відповідно до наведених положень правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених упункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи (пункт 2.4ПДРУкраїни).
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 в адміністративній справі №127/19283/17, притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
З огляду на викладене суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності у інспектора поліції права вимагати пред'явлення водієм відповідних документів для перевірки.
Частиною 1статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно достатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені устатті 251 КУпАП.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно достатті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України та предмет спору у цій справі, доведення вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, про що також наголошено в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17.
Позивач не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували дані, наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення, на час розгляду справи позивачем не надано даних про наявність у нього полісу обов'язкового страхування транспортного засобу, тобто позивач не навів обґрунтованих підстав, за яких вказана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.
Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, полягає не лише у керуванні транспортним засобом без поліса, а й у непред'явленні його для перевірки. Відмова водія пред'явити страховий поліс, незалежно від наявності чи відсутності порушень ПДР, є достатньою підставою для притягнення до відповідальності. Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень. Однак, у даному випадку, позивач сам повинен був спростувати доводи відповідача про відсутність у нього чинного страхового поліса. Ненадання такого доказу позивачем свідчить про його недостатню обґрунтованість.
Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд вважає, що відповідач у справі під час прийняття оспорюваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, яке передбачене за ч.1 ст.126 КУпАП, і яка є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, і про відсутність підстав для задоволення позову через його необґрунтованість та безпідставність.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5,9,77,90,126,242-246,286 КАС України, ст.ст.7,9,126,251,247,280,284,293 КУпАП, Правилами дорожнього руху (Затв. постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306) зі змінами, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
відповідач - Департамента патрульної поліції Національної поліції, місце знаходження: м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя: Невмержицька О.А.