Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
Справа № 279/3426/23
Провадження № 1-кп/279/192/25
22.12.2025 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представників потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , дистанційно представника цивільного відповідача ОСОБА_11 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12023060490000311 від 05.04.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поліське, Коростенського району,
Житомирської області, з вищою освітою, громадянин України, не
працюючий, є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, не депутат, державних нагород не має, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України
Обвинувачений ОСОБА_9 , 04 квітня 2023 року, близько 17 години 40 хвилин, керував технічно справним автомобілем марки «Cadillac» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по проїзній частині автодороги з м.Коростень у напрямку с. Поліське, Коростенського району.
У вказаний день та час, проїжджаючи ділянку автодороги по вул.Селезньова в м.Коростені ігноруючи вимоги дорожніх знаків 1.12 «Вибоїна» та 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 кмгод» виїхавши з м.Коростень водій ОСОБА_9 , в порушення вимог пунктів 1.10 «Дорожня обстановка», «Дорожні умови», 10.1, 11.3, 12.6-г,12.9-6 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від керуючи автомобілем «Cadillac», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю не менше 96.0...103 кмгод., чим порушив дозволену максимальну швидкість, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, здійснив заїзд у вибоїну на проїзній частині своєї смуги, що призвело до втрати керування автомобілем ОСОБА_9 та подальшого некерованого виїзду на смугу для руху зустрічного транспорту, де він зіткнувся з автомобілем «Renault Clio Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в напрямку м.Коростень під керуванням водія ОСОБА_6 .
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди:
- водій автомобіля «Renault Clio Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому середньої треті лівої ключиці зі зміщенням, закритого перелому основи п'ятої п'ясної кістки лівої кисті зі зміщенням, які згідно висновку експерта відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я;
- пасажир автомобіля «Renault Clio Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді: саден - на обличчі, кистей; рани верхньої губи; переломи - закритих переломів середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням кісткових відломків, внутрішнього виростку лівої велико-гомілкової кістки зі зміщенням, переломи 1-го поперекового хребця компресійного характеру; синців нижніх кінцівок, тулуба, обличчя; струсу головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину (не менше 33%).
Причиною створенням аварійної обстановки та виникнення дорожньо- транспортної пригоди та її наслідків є виїзд автомобіля «Cadillac» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 на смугу зустрічного руху, коли водій автомобіля «Renault Clio Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення.
Необережні дії ОСОБА_9 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяли потерпілій ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження, кваліфіковано за ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи ОСОБА_9 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, з огляду на який прокурор зазначив, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині, які зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності дають підстави визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяли потерпілій ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження. Просив застосувати до ОСОБА_9 покарання, передбачене в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, позов задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_9 , в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, свою вину по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченим ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення. Щиро розкаюється у скоєному, вживав заходів до відшкодування шкоди потерпілим. Щодо позовів показав, що визнає позови частково, сума відшкодування є надмірно великою для нього. Частково сплачує завдану шкоду, ухилятися від відшкодування заподіяної шкоди він наміру не має. Просив не позбавляти його волі.
Потерпілий ОСОБА_6 , в судовому засіданні показав, що 04.04.2023 року близько 15-30 , 15-40 год. він їхав на своєму автомобілі зі своєю дружиною, пристебнутими ременями безпеки із с.Холосне в м.Коростень. Проїхавши с.Поліське направлявся до пос.Щебзавод. Видимість дороги була нормальною, однак дорога була невідремонтована з вибоїнами, тому він рухався не швидко 50 км/год., не більше, рухався по своїй правій стороні. Жодної зустрічної машини, або в попутному напрямку машини в цей час не було. Лише на проміжку дороги між с.Поліське та Щебзавод він помітив, що рухається машина світлого кольору, теж рухалася по правій стороній, і буквально за долі секунди ця машина опинилася у нього перед його автомобілем. Він навіть не встиг відреагувати, щоби прийняти якісь дії, щоби уникнкти зіткнення. Машина підставилися своїм боком, він вдарив в цей бік і машина полетіла далі в кювет. Вже потім пізніше він побачив, що задня частина цієї машини загорілася, а передня частина стала рівно на колеса. Він вдарив передньою частиною своєї машини у бокову частину тієї машини світлого кольору. Від удару сплющило машину, удар відчув на собі спочатку, а вже потім спрацювала подушка безпеки. Його вдарило сильно по обличчу, розбило ніс, обличчя, сильно вдарило в грудну клітину, в подальшому 2-3 місяці він не міг дихати, відбулися переломи, тому що відразу відчув, що його ключиця в лівій стороні почала "ходити", була зрушена, була переломана. Також була переломана кисть лівої руки. Двірцята, які були притиснуті, він відкрив, потихеньку вийшов з машини і почув сильні крики своєї дружини, вона кричала від болю, удар сильніший прийшовся на її сторону. В цей час мимо проїжджала машина з військовими, вони зупинилися, хотіли допомогти вийти з машини, однак не змогли. В подальшому хлопці військові виламали задні двері, виламали сидіння і витягли дружину через задні двері з машини, підклали носилки і поклали її на асфальт. Чекали на приїзд відповідних служб. Приїхала швидка допомога забрала дружину, друга швидка допомога забрала потім його, після того, як він дочекався працівників поліції.
На запитання потерпілий суду показава, що автомобіль на якому вони рухались марки «Renault Clio Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 , зеленого коьору. Дружина сиділа на передньому пасажирському сидінні, були пристебнуті. Достоіменно швидкість руху автомобіля світлого кольору, який рухався на зустріч не може сказати, на його думку десь понад 100 км/год., тому що коли він його помітив на відстані 100 метрів, автомобіль за долю секунду опинився коло його автомобіля. Швидкість того автомобіля була великою. У нього не було перешкод і у водія іншого автомобіля не було перешкод, він їхав по зустрічній полосі руху. Ні зустрічних ні попутних автомобілей не було. Вони опинилися, два автомобіля, єдиними на великій, широкій дорозі. Водійський стаж приблизно з 2003-2005 року точно не пам'ятає. Постійно за кермом. Дорога була не в тому стані, щоби рухатися швидко. Військові допомогали, всю роботу виконували хлопці.
На запитання потерпілий суду показав, що зустрічалися з батьком обвинуваченого, обвинуваченим, його представником, підрахувавши збитки вони озвучили суму, яку інша сторона не сприйняла, мотивуючи браком коштів. Спочатку вони заплатили 17 тисяч йому на пластину.
На запитання потерпілий суду показав, щодо інших сплачених сум йому не відомо, оскільки його син займається питанням відшкодування шкоди і веде розмови з обвинуваченим. На пропозицію відшкодувати кошти зі сторони обвинуваченого було сказано, що вони не володіють такими коштами.
На запитання потерпілий суду показав, що дружині у перші два місяці операцій не робили, оскільки у неї активізувалися тромби, і операції робити було протипоказано, після цих двох місяців, які вона пробула на апараті "Елізарова", їй було зроблено операції в інтитуті травматології в м.Києві, нещодавно дружині робили операцію в інституті нейрохірургії, оскільки в результаті дорожньо-траспортної пригоди було пошкоджено малогомілковий нерв. На початку листопада планується наступна операція в інтитуті травмотології. Позов підтримує в повному обсязі з підстав зазначених у позові. На даний час проходить реабілітацію, відчуває що його ліва рука не фукціонує повноцінно, відчуває болі в плечі і кисті руки.
В дебатах висловив позицію щодо покарання обвинуваченому, просив суд покарати ОСОБА_9 суворо.
Потерпіла ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій просила розгляд справи проводити в її відсутність, призначити обвинуваченому ОСОБА_9 суворе покарання.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 , представник потерпілої ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_7 , в судовому засіданні підтримали вимоги позовних заяв, просили задовольнити їх в повному обсязі з підстав зазначених у позовах, щодо обрання міри покарання обвинуваченому, підтримують позицію потерпілих, при цьому просили не враховувати до суми позову, сплачені, відповідно до платіжних інструкцій наданих обвинуваченим, кошти. В частині позовної вимоги про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро на користь ОСОБА_12 241200 грн. шкоди, заподіяної здоров'ю (пов'язаної з встановленням інвалідності) позов залишити без розгляду, оскільки даним відповідачем зазначені кошти виплачені.
Представник цивільного відповідача Моторного (транспорного) страхового бюро України ОСОБА_11 в судовому засіданні позов не визнала з підстав зазначених у відзиві.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_9 , винуватість ОСОБА_9 повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_6 , протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження письмовими доказами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст.358 КПК України, а саме:
витягом з ЄРДР зі змісту якого слідує, що відомості про вчинення злочину було внесено за правовою кваліфікацією ст.286 ч.1 КК України;
рапортами помічника чергового Коростенського РВ від 05.04.2023 року, зі змісту якого вбачається, що 04.04.2023 року отримано заяву про ДТП з травмованими;
протоколом огляду місця події від 04.04.2023 року, схематичний план, DVD диск з відеозаписом до огляду місця ДТП та фототаблиця до нього;
висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують вагу та швидкість реакції від 04.04.2023 року, з якого слідує, що ОСОБА_9 перебував в тверезому стані;
постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 05.04.2023 року;
висновком експерта № СЕ-19/106-23/4570-ІТ від 18.05.2023 року, з якого слідує, що на момент ДТП робоча гальмова система, рульове керування, ходовач састина автомобіля "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_1 , знаходились в технічно працездатному стані, не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних непрацездатностей системи, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обставновки і даної ДТП;
висновком експерта № СЕ-19/106-23/4568-ІТ, з якого слідує, що на момент ДТП робоча гальмова система, рульове керування, ходовач састина автомобіля "Renault Symbol" д.н.з НОМЕР_2 , знаходились в технічно працездатному стані, не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних непрацездатностей системи, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обставновки і даної ДТП;
висновком експерта № СЕ-19/106-23/4636-ІТ, з якого слідує, що зовнішні механічні пошкодження, що були виявлені на автомобілі "Renault Symbol" д.н.з НОМЕР_2 мають єдиний механізм утворення, і виходячи з фабули та обставин пригоди, могли утворитись в результаті контактування автомобіля із автомобілем "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 ; зовнішні механічні пошкодження, що були виявлені на автомобілі "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 мають єдиний механізм утворення, і виходячи з фабули та обставин пригоди, могли утворитись в результаті контактування автомобіля із автомобілем "Renault Symbol" д.н.з НОМЕР_2 ; первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою правою частиною автомобіля "Renault Symbol" д.н.з НОМЕР_2 (передній бампер та його підсилювач, переднє праве крило, панель капоту) та правою боковою частиною (передні та задні праві двері автомобіля, середня права стійка даху автомобіля, заднє праве крило) наданого на дослідження автомобіля "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 ; кут між повздовжньою віссю автомобіля "Renault Symbol" д.н.з НОМЕР_2 та автомобіля "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 в момент їх первинного контакту становив близько 137+5 градусів, при загальному русі ТЗ зстрічно-перехресних напрямках; зіткнення вказаних транспортних засобів відбулось на 102 км. а/д Виступовичі-Житомир, на смузі руху в напрямку м.Коростень, в межах розташування осипу скла на проїзній частині, що позначений під №5 на схемі, по довжині на відстані не менше нвх 104,3 м. від дорожнього знаку "Коростень";
протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.04.2023 року;
висновком експерта №103, з якого вбачається, що у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням, закритого перелому основи п'ятої п'ясної кістки лівої кисті зі зміщенням. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупих твердих предметів, можливо при обставинах та в термін ДТП, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розляду здоров'я;
протоклом тимчасового доступу до речей і документів від 14.04.2023 року;
висновком експерта №95, з якого вбачається, що у ОСОБА_12 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: багато уламкового перелому середньої треті діафізу правої стегнової кістки зі зміщенням уламків по ширині і з кутовим зміщенням, уламкового перелому дистального епіфізу правої стегнової кістки, перелому медіального над виростку лівої стегнової кістки з зміщенням, забою грудної клітини та передньої черевної стінки, саден обличчя, рани верхньої губи при наявності помірно вираженої симптоматики струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупих твердих предметів, можливо при обставинах та в термін ДТП, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розляду здоров'я;
протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2023 року за учасю ОСОБА_9 , схематичний план та фототаблиця до нього;
висновком експерта №СЕ-19/106-23/4884-ІТ від 23.04.2023 року, зі змісту якого слідує, що при заданих даних, в наведених дорожніх умовах, мінімальна швидкість руху автомобіля "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 , визначена за довжиною зафіксованих в протоколі ОМП слідів бокового юзу, визначається рівною не менше 96,0...103,0 км/год. З технічної точки зору у даній дорожній ситуації, при заданих вихідних даних водів автомобіля "Renault Symbol" д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_6 своїми однобічними діями, е мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 . В даній дорожній осбановці водієві автомобіля "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_9 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п. 1.10 "Дорожні умови", "Дорожня обстановка", 10.1,11.3,12.6-г, 12.9-б,33 "Дорожні знаки": 1.12 "Вибоїна", 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, при заданому комплексі вихідних даних, дії водія автомобіля "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_9 не відповідали вимогам вищевказаних пунктів ПДР України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля "Renault Symbol" д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху україни. З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, в діях водія ОСОБА_6 невідповідність технічним вимогам п.12.3 ПДР України - не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. В умовах місця пригоди, пр заданих вихідних даних, з технічної точки зору в причинному зв'язку з створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП знаходиться виїзд автомобіля "Cadillac ATS" д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 на смугу зустрічного руху, коли водій автомобіля "Renault Symbol" д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_6 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути даної ДТП;
висновком експерта №22 (комісійної судово-медичної експертизи) зі змісту якого слідує, що Гр. ОСОБА_12 04.04.2023р. була госпіталізована о 18 год. 53хв. до 69 відділення комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня» Коростенської міської ради. Після відповідного обстеження у неї були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден - на обличчі, кистей; рани - верхньої губи; переломи - закритих переломів середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням кісткових відломків, внутрішнього виростку лівої велико-гомілкової кістки зі зміщенням, переломи 1-го поперекового хребця компресійного характеру; синці - нижніх кінцівок, тулуба, обличчя; струсу головного мозку. В подальшому неодноразово була обстежена в Державній установі «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» де їй також їй була надана відповідна медична допомога. В результаті клінічних обстежень була встановлена посттравматична, компресійно-ішемічна нейропатія правого малогомілкового нерву. При огляді потерпілої 14.03.2025р., було встановлено: об'єм активних рухів в правому колінному суглобі: розгинання активне 172 °, згинання 135°; об'єм пасивних рухів: розгинання 180°, згинання 135°. Об'єм активних рухів в правому гомілково- ступневому суглобі: розгинання відсутнє, згинання 70°, об'єм пасивних рухів в правому гомілково-ступневому суглобі: розгинання 90 °, згинання 70°. Спостерігаються 3 рубцеві зміни шкірних покривів передньої поверхні нижньої третини лівого стегна діаметром І 0,5см, по передній поверхні верхньо-середньої третини лівої гомілки спостерігаються 3 рубцеві зміни шкірних покривів діаметром 0,5см. Об'єм активних рухів в лівому колінному суглобі: розгинання 175°, згинання 95°, об'єм пасивних рухів в лівому колінному суглобі: розгинання 180°, згинання 90°. На підставі вищевикладеного об'єм обмеження рухів в правому колінному суглобі становить 30% втрати загальної працездатності, об'єм обмеження рухів в правому гомілково-ступневому суглобі становить 20% втрати загальної працездатності, об'єм обмеження в лівому колінному суглобі становить 10%. В своїй сукупності втрата загальної працездатності внаслідок одержаних травм нижніх кінцівок у гр. ОСОБА_12 становить 60%. В зв'язку з вищевикладеним спричинені тілесні ушкодження гр. ОСОБА_12 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію розладу здоров'я, пов'язаною зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину (не менше 33%) - п.2.1.6. «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» до Наказу №6 від 17.01.1995 р. МОЗ України. Виявлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_12 виникли за обставин та в термін вказаних в медичній документації, при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 04.04.2023р.
Прокурор в судовому засіданні відмовився від допиту свідків, заначених в реєстрі матеріалів кримінального провадження, оскільки обвинувачений повністю вину визнав. Учасники не наполягагали на виклику свідків, тому судом була прийнята відмова від допиту свідків.
Зауважень з приводу належності, допустимості поданих суду та досліджених судом в судовому засідання доказів сторонами не подано.
Аналізуючи та оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_9 про обставини скоєного ним кримінального правопорушення, які відповідають обставинам їх скоєння, викладеним у обвинувальному акті, та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що він вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при зазначених вище, встановлених у судовому засіданні обставинах. Вина доказана повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як необережні дії, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяли потерпілій ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, та обставини, що обтяжують покарання. Відповідно до ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_9 злочин, відноситься до категорії тяжких злочинів.
ОСОБА_9 , як особа працездатного віку, офіційно не працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, на спеціалізованих обліках не перебуває, раніше не судимий, вчинене кримінальне правопорушення відноситься до необережних злочинів, негативні характеризуючі дані стосовно обвинуваченого відсутні.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, яке виражається у повному визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, негативному ставленні до скоєного, активне сприяння розкриттю злочину. Про щире каяття обвинуваченого свідчить його поведінка, оскільки він критично оцінює свої протиправні дії, засуджує свою поведінку, висловив жаль з приводу вчиненого, часткове відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Відповідно до змісту ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_9 в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, що на переконання суду буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та відповідає принципам «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Поряд з цим, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_9 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачено в санкції статті, що інкримінують обвинуваченому.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, а також обставини справи, суд суд погоджується з думкою сторони обвинувачення, що виправити ОСОБА_9 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши основне покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він, ОСОБА_9 не скоїть нових злочинів та виконає обов'язки передбачені ст.76 КК України.
При вирішенні цивільних позовів потерпілого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_12 суд керуючись вимогами ст.ст.127,128,129 КПК України, ст.11 ЦПК України та ст.23, 1166 ЦК України, зазначає наступне.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушеянням, в якому він просять стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 100000,00 грн. моральної шкоди та 6000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги, стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної шкоди пов'язаної з лікуванням в розмірі 844,79 грн.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтримав заявлений позов. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 позов визнав частково.
Цивільним відповідачем Моторне (транспортне) страхове бюро України подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову ОСОБА_6 просить відмовити та зменшити витрати за надання професійної правничої допомоги, так як відповідно до п.24.1 ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я. Натомість ОСОБА_6 не було подано необхідних документів для проведення страхового відшкодування (чеки не містять інформацію про особу платника, деякі чеки не містять інформації, які саме товари були прдбані, усі документи видані не належним суб'єктом, а саме медичним закладом). 07.05.2023 року ОСОБА_6 звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування, 22.05.2023 року його повідомили про необхідність подати відповідні документи. Однак, ОСОБА_6 документів не надав, як не надав їх і під час пред'явлення позову, а тому відсутні підстави для виплати йому страхового відшкодування витрат понесених на лікування.
Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).
Як вбачається з положень ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з пунктом 41.1. статті 41 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
В справі, що розглядається, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_9 було заподіяно шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_6 у виді тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Спричинення цих наслідків перебуває у причиновому зв'язку із діяннями ОСОБА_9 , а саме вчиненням ним ДТП, який не застрахував цивільно-правову відповідальність як власник транспортного засобу.
Відповідно до пункту 41.1. статті 41 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" саме МТСБУ відшкодовує шкоду потерпілому, оскільки шкода заподіяна транспортним засобом, власник якого ( ОСОБА_9 ) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п.24.1 ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Відповідно до п.24.2 ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.
Відповідно до п. 24.3 ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2023 рік" установити з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 6700 гривень.
Оскільки ОСОБА_6 не було надано МТСБУ та не долучено до позовної заяви документи надані відповідним закладом охорони здоров'я, що підтверджують розмір витрат на лікування (придбання лікарських засобів), з цивільного відповідача МТСБУ підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, що становить 223,33 грн.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_6 суд зазначає наступне.
За змістом ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, на що вказує й постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Відповідно до роз'яснень вищезазначеної постанови Пленуму Верховного суду України, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю, розмір відшкодування якої визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Завдану моральну шкоду потерпілий ОСОБА_6 оцінює у розмірі 100000 тисяч грн. Дану суму моральної шкоди потерпілий обґрунтував в цивільному позові та підтримав позовні вимоги в судовому засіданні.
Суд, приймаючи у межах кримінального провадження рішення в частині, що стосується задоволення цивільного позову має ретельно перевірити всі вимоги позивача, врахувати майновий стан винного, його стан здоров'я та вжити інших заходів для справедливого вирішення цього питання.
Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення» ( Постанова ВП/ВС у справі № 752/ 17832/ 14-ц від 15 грудня 2020 року).
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого злочину та непоправність його наслідків, глибину душевних страждань потерпілого через фізичний біль та страждання у вигляді муки через безпорадний стан, зниження рівня самооцінки, триваючу невизначеність щодо подальшого способу життя. Однак, у цьому випадку суд, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, зобов'язаний врахувати й майновий стан обвинуваченого, розмір його доходу, те, що обвинувачений є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, факт перебування на його утриманні двох малолітніх дітей. За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_9 на користь позивача ОСОБА_6 , як компенсація за заподіяну йому моральну шкоду, слід визначити в розмірі 50000 гривень, що на думку суду не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.
Суд вважає, що така грошова компенсація є адекватною дійсним моральним стражданням потерпілого ОСОБА_6 . При цьому, відшкодування моральної шкоди носить разовий характер і пов'язано саме з цими обставинами. Тому цивільний позов потерпілого - ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
Стосовно вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого на його користь витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 1 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. підлягають задволенню, так як на підтвердження вказаних витрат надано договір про надання правової (правничої) допопоги від 23.06.2023 року, додаткова угода до договору від 23.06.2023 року, перелік послуг, акт виконаних робіт від 21.09.2023 року, квитанція №804577 від 23.06.2023 року про оплату витрат.
Потерпілою ОСОБА_12 заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, в якому просять стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 350000,00 грн. моральної шкоди та 6000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги, стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної шкоди в розмірі 103416,50 грн., 241200, 00 грн. шкоди заподіяної здоров'ю пов'язаної з встановленням інвалідності та 17230,82 грн. моральної шкоди.
Представник потерпілої ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_7 , в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив задовольнити їх з підстав зазначених у позові. В частині позовної вимоги про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро на користь ОСОБА_12 241200 грн. шкоди, заподіяної здоров'ю (пов'язаної з встановленням інвалідності) позов залишити без розгляду, оскільки даним відповідачем зазначені кошти виплачені.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 позов визнав частково.
Цивільним відповідачем Моторне (транспортне) страхове бюро України подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову ОСОБА_12 просить відмовити та зменшити витрати за надання професійної правничої допомоги, так як відповідно до ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Відповідно до Постанови правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109 "Про розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" затверджено розмір страхової суми за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 320000 гривень на одного потерпілого. При цьому, позивач просить стягнути 361847,32 грн., що на 41847,32 грн. перевищує розмір страхової суми. Крім того, відповідно до п.24.1 ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я. Натомість ОСОБА_12 відповідних документів не подано, деякі чеки не містять інформацію про особу платника, надані документи є неповними, з історії хвороби не вбачається кількість лікарських засобів які призначались лікарем. Відповідно до п.24.2 ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів. А тому, максимальний розмір страхового відшкодування становить 26800,00 грн. (6700 грн. х 1/30 х120). Також позивачем не долучено належних доказів на підтвердження встановлення групи інвалідності внаслідок отриманих травм внаслідок ДТП, а тому немає підстав для стягнення коштів за стійку втрату працездатності. Відповідно до п.п. "г" п. 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону (Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом). ОСОБА_9 не належить до такої категорії осіб, а тому і немає підстав для застосування акої норми у вказаній справі. Відповідно до п.п. "'ґ" п. 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. ОСОБА_9 не виконав закону щодо страхування своєї цивільно-правової відповідальності, як особа яка правомірно володіє транспортним засобом та керує ним а тому підстав для стягнення моральної шкоди немає. Також вказав, що позивачем невірно визначено розмір шкоди, з якої визначає 5% моральної шкоди.
Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).
Як вбачається з положень ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п.39.1 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 23.1 ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Положеннями ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, Моторне (транспортне) страхове бюро України у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавана за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно з пунктом 41.1. статті 41 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
В справі, що розглядається, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_9 було заподіяно шкоду здоров'ю потерпілій ОСОБА_12 у виді тяжких тілесних ушкоджень. Спричинення цих наслідків перебуває у причиновому зв'язку із діяннями ОСОБА_9 , а саме вчиненням ним ДТП, який не застрахував цивільно-правову відповідальність як власник транспортного засобу.
Відповідно до пункту 41.1. статті 41 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" саме МТСБУ відшкодовує шкоду потерпілому, оскільки шкода заподіяна транспортним засобом, власник якого ( ОСОБА_9 ) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п.24.1 ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Щодо доводів представника МТСБУ про відсутність в справі доказів про належність ОСОБА_9 до категорії осіб, визначених п. 13.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то такі є безпідставними, оскільки в силу п а) ст. 41.1 Закону на МТСБУ покладено обов'язок відшкодування шкоди потерпілим у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правовувідповідальність, незалежно від того, чи належить дана особа до категорії, передбаченої п. 13.1 Закону. Вкаазний висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року, у справі № 465/4621/16-к.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, вищевикладені норми матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_12 в частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро матеріальної шкоди підлягають задоволенню.
Вимогу про стягнення шкоди заподіяної здоров'ю (пов'язаної з встановленням інвалідності) за клопотанням представника потерпілої, суд залишає без розгляду.
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди з МТСБУ суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.26-1 Закону № 1961-IV страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Оскільки розмір страхової виплати за шкоду заподіяну здоров'ю становить 103416 грн. 50 коп, тому з МТСБУ пілягає стягненню 5170 грн. 82 коп. (5% страхової виплати) відшкодування моральної шкоди.
Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_9 моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_12 суд зазначає наступне.
За змістом ст.23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Згідно з ч.3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, на що вказує й постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Відповідно до роз'яснень вищезазначеної постанови Пленуму Верховного суду України, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю, розмір відшкодування якої визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Завдану моральну шкоду потерпіла ОСОБА_12 оцінює у розмірі 350000 тисяч грн. Дану суму моральної шкоди потерпіла обґрунтувала в цивільному позові та представник потерпілої підтримав позовні вимоги в судовому засіданні. Суд, приймаючи у межах кримінального провадження рішення в частині, що стосується задоволення цивільного позову має ретельно перевірити всі вимоги позивача, врахувати майновий стан винного, його стан здоров'я та вжити інших заходів для справедливого вирішення цього питання.
Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення» (Постанова ВП/ВС у справі № 752/ 17832/ 14-ц від 15 грудня 2020 року).
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого злочину та непоправність його наслідків, глибину душевних страждань потерпілого через фізичний біль та страждання у вигляді муки через безпорадний стан, зниження рівня самооцінки, триваючу невизначеність щодо подальшого способу життя (неможливості самостійного побутового обслуговування, потребі в утриманні та постійному догляді). Однак, у цьому випадку суд, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, зобов'язаний врахувати й майновий стан обвинуваченого, розмір його доходу, те, що обвинувачений є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, факт перебування на його утриманні двох малолітніх дітей.
Крім того, згідно наданих суду платіжних інструкцій на загальну суму 37 143,22 грн., в яких призначення платежу зазначено: "Переказ власних коштів. Відшкодування моральної та матеріальної шкоди внаслідок ДТП ОСОБА_12 " , а відтак дана сума не може бути стягнута з цивільного відповідача у рахунок відшкодування завданої шкоди, так як це призведе до подвійної відповідальності, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України.
За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що моральну шкоду, яка підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_9 на користь цивільного позивача ОСОБА_12 , як компенсація за заподіяну їй моральну шкоду, слід визначити в розмірі 200000, що на думку суду не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілої, - з іншого.
Суд вважає, що така грошова компенсація є адекватною дійсним моральним стражданням потерпілої ОСОБА_12 . При цьому відшкодування моральної шкоди носить разовий характер і пов'язано саме з цими обставинами. Тому цивільний позов потерпілої - ОСОБА_12 підлягає частковому задоволенню.
Стосовно вимог потерпілої про стягнення з обвинуваченого на її користь витрат на правову (правничу) допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 1 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вимога про стягнення з цтвільних відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. підлягають задволенню, так як на підтвердження вказаних витрат надано договір про надання правової (правничої) допопоги від 23.06.2023 року, додаткова угода до договору від 23.06.2023 року, перелік послуг, акт виконаних робіт від 21.09.2023 року, квитанція №804577 від 23.06.2023 року про оплату витрат.
Відповідно до ст.124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, арешт на майно відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню.
Запобіжний захід ОСОБА_9 не обирався. Підстав для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу судом не вбачається.
Питання про долю речових доказів вирішується за правилами ст.100 КПК України.
На підставі ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст.368, 369, 370, 373, 374 КПК України, - У Х В А Л И В: ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_9 : періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_9 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.;
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_6 223 (двісті двадцять три) гривні 33 копійки шкоди, заподіяної здоров'ю (пов'язаної з лікуванням);
Стягнути з ОСОБА_9 та Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати на надання професійної правничої допомоги по 3000 (три тисячі) гривень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 до ОСОБА_9 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.;
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 103416 (сто три тисячі чотириста шстнадцять) грн. 50 коп.,
Вимогу про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_12 241200 (двісті сорок одну тисячу двісті) грн., шкоди, заподіяної здоров'ю (пов'язаної з встановленням інвалідності) - залишити без розгляду.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_12 моральну шкоду 5% від шкоди завданої здоров'ю в сумі 5170 (п'ять тисяч сто сімдесят) грн. 82 коп.;
Стягнути з ОСОБА_9 та Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_12 понесені судові витрати на надання професійної правничої допомоги по 3000 (три тисячі) гривень.
До набрання вироком законної сили до ОСОБА_9 запобіжний захід не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 7648,00 грн.:
- за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19\106-23/4570-ІТ від 18.05.2023; автомобіля «Cadillac» реєстраційний номер НОМЕР_1 - 1912,00 грн.; за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19\106-23/4568-ІТ від 15.05.2023; автомобіля «Renault Clio Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 - 1912,00 грн.; за проведення транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19\ 106-23/463 6-ІТ від 19.05.2023 - 1912,00 грн.; за проведення експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди №КСЕ-19\106-23/4884 від 23.05.2023-1912,00 грн.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.04.2023 - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- автомобіль «Cadillac» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання власнику ОСОБА_9 - залишити у власності ОСОБА_13 :
- автомобіль «Renault Clio Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебуває на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м.Коростень, вулиця Сергія Кемського, 3 - повернути ОСОБА_14 ;
- оптичний диск з відеоінформацією, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
копія згідно з оригіналом