Справа № 296/5502/25
1-кп/296/641/25
Вирок
Іменем України
22 грудня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Житомира, з середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, який на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно, систематично вчиняє психологічне насильство стосовно своєї матері ОСОБА_4 , з якою спільно проживає в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої. А саме ОСОБА_5 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв стосовно своєї матері ОСОБА_4 дії, виражені в словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки та погрози фізичною розправою, тим самим викликав у неї побоювання за свою безпеку та життя, спричинивши емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, та завдав шкоду її психічному здоров'ю, що виразилося у формі погіршення стану здоров'я, втрати позитивних емоцій, погіршення якості життя.
Так, ОСОБА_5 28 травня 2024 року о 08 год 21 хв, перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно матері ОСОБА_4 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, хапав за руки, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Крім того, 05 жовтня 2024 року о 21 год 55 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем спільного проживання, за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_4 , а саме: висловлював погрози, образи та хапав за руки свою матір, ОСОБА_4 , яка проживає разом із ним, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої, а також вчинив фізичне насильство. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Продовжуючи вчиняти домашнє насильство, ОСОБА_5 10 грудня 2024 року о 04 год. 00 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , а саме: умисно погрожував нанесенням тілесних ушкоджень та фізичною розправою по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , що проживає разом з ним, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Разом з тим, 31 березня 2025 року близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебував за місцем спільного проживання з матір'ю ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення домашнього насильства стосовно своєї матері ОСОБА_4 . Реалізуючи свій протиправний умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_5 , ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі, будучи незадоволеним поведінкою матері, з метою викликати у неї відчуття страху, тривоги, маючи фізичну перевагу, вчинив відносно ОСОБА_4 психологічне насильство, а саме образив нецензурною лайкою, шарпав, ламав речі в житлі та висловив словесні погрози, таким чином вчинив психологічне насильство, яке призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та в судовому засіданні відмовився від дачі показань по суті пред'явленого обвинуваченого, повністю погодився із фабулою обвинувачення.
Суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, долі речових доказів та процесуальних витрат.
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його дії:
- за ст. 126-1 КК України, як умисні дії, які виразились в систематичному вчиненні домашнього насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обвинувачений раніше, до вчинення інкримінованого злочину, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є: визнання вини, щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства не можливе, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
В силу ст.ст. 70 ч.4, 72, 91-1 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, з врахуванням вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 09.09.2025 року, призначити остаточне покарання: шість років одинадцять місяців позбавлення волі з направленням засудженого для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Вирок Богунського районного суду м.Житомира від 01.05.2025 року виконувати самостійно.
Строк покарання рахувати з 01 серпня 2025 року.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_6