308/18673/25
22 грудня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи, які надійшли із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки суду невідомий, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 072520 від 10.12.2025 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними протоколу 10.12.2025 близько 12 год. 48 хв. в м. Ужгород, вул. Станційна. буд. 10, громадянин ОСОБА_1 вчиняв сварку на залізничному вокзалі, вживав нецензурну лайку та чіплявся до громадян, чим порушував громадський порядок чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, хоча в належний спосіб повідомлявся судом про час та місце розгляду справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 072520 від 10.12.2025, витягом з електронної системи поліції «Єдиний облік» відносно особи, якій інкримінується вчинення даного адміністративного правопорушення від 11.12.2025 та диском з відео-матеріалами з нагрудних реєстраторів працівників поліції від 10.12.2025.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст.173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, враховуючи, що на відео з диску, який був доданий до матеріалів справи зафіксовано, що особа, якій інкримінується вчинення даного адміністративного правопорушення не заперечувала, щодо складення на неї відповідного адміністративного протоколу, та під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 використовував нецензурну лайку, проте не було зафіксовано безпосереднього факту використання нецензурної лайки стосовно інших громадян, суд вважає можливим на підставі ст.22 КУпАП звільнити особу від адміністративної відповідальності в силу малозначності правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Згідно з вимогами ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 22-23, 33-35, 40-1, ст.173, ст.ст.251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і оголосити усне зауваження.
В силу ч.2 ст.284 КУпАП провадження відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда