Справа № 404/5760/25
Номер провадження 2/404/1938/25
22 грудня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики від 18 грудня 2021 року в загальній сумі 12100,00 доларів США.
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 06 червня 2025 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.18).
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 06 червня 2025 року за заявою ОСОБА_1 № 404/5760/25, номер провадження 2-з/404/36/25 (вх. № 22947 від 04.06.2025 року) вжито заходи забезпечення позову. Накладено арешт на нерухоме майно без обмеження в праві користування, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок загальною площею 251,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 25797674 (а.с. 19-20).
Через канцелярію Фортечного районного суду міста Кропивницького представником позивача, адвокатом Кушніровим О.М. подано заяву про доповнення та збільшення позовних вимог (вх. № 42438 від 21.10.2025 року), за якою просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 18 грудня 2021 року в розмірі 12100,00 доларів США; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 13 червня 2025 року в розмірі 726250,00 грн. Заява обґрунтована тим, що 18 грудня 2021 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір позики. На підтвердження даного договору відповідачем складено розписку від 18 грудня 2021 року у відповідності до якої остання взяла у борг 12000,00 доларів США на особисті потреби та зобов'язувалась повернути вказані кошти у строк не пізніше 18 червня 2022 року. 13 червня 2025 року між позивачем та ОСОБА_3 також укладено інший договір позики. На підтвердження даного договору відповідачами спільно складено письмову розписку у відповідності до якої відповідачі отримали від позивача грошові кошти в сумі 726250,00 грн на особисті потреби та зобов'язались повернути вказані кошти у строк не пізніше 01 жовтня 2025 року. Тобто, виходячи з вищезазначеного між позивачем та відповідачами мають місце договірні правовідносини, що походять з договору позики. Проте, відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали в повному обсязі. Після спливу строку, який визначений вищезазначеною розпискою для повернення відповідачами закріпленою розпискою суми коштів, а саме 01 жовтня 2025 року, він неодноразово звертався до відповідачів з вимогою повернути отримані кошти, але відповідачі ігнорують вимоги та ухиляються від будь-яких контактів з позивачем.
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 13 листопада 2025 року заяву представника позивача, адвоката Кушнірова О.М. про доповнення та збільшення позовних вимог (вх. № 42438 від 21.10.2025 року), повернуто заявнику (а.с. 54).
Через канцелярію Фортечного районного суду міста Кропивницького представником позивача, адвокатом Кушніровим О.М. подано аналогічного змісту про доповнення та збільшення позовних вимог (вх. № 50282 від 04.12.2025 року, а.с. 58-62), про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 18 грудня 2021 року в розмірі 12100,00 доларів США; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики № П-13/06/2025 від 13 червня 2025 року в розмірі 12100,00 доларів США; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 13 червня 2025 року в розмірі 726250,00 грн.
Представник позивача в підготовчому засіданні підтримав заяву про доповнення та збільшення позовних вимог.
Представник відповідача в підготовчому засіданні заперечувала проти заяви про доповнення та збільшення позовних вимог.
Розглянувши заяву представника позивача про доповнення та збільшення позовних вимог, проаналізувавши норми цивільного процесуального права, суд встановив таке.
Статтею 49 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено чи зменшено може бути лише розмір заявлених вимог майнового характеру.
Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
В поданій представником позивача заяві про доповнення та збільшення позовних вимог заявлені нові самостійні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики № П-13/06/2025 від 13 червня 2025 року в розмірі 12100,00 доларів США, та про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 13 червня 2025 року в розмірі 726250,00 грн.
Водночас, ОСОБА_3 не є учасником справи, клопотання про залучення його в якості співвідповідача суду не подано.
Отже, Цивільний процесуальний кодекс України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.
Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.
Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.
Як зазначив, Пленум Верховного Суду України в пункті 9 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5 , що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.
Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст. Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, стаття 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у частині першій статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в частині другій статті 16 Цивільного кодексу України наведено орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.
Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.
Отже позивач після відкриття провадження у справі наділений правом змінити предмет або підстави позову.
Таким чином, позивачем заявлені нові самостійні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики № П-13/06/2025 від 13 червня 2025 року в розмірі 12100,00 доларів США, та про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 13 червня 2025 року в розмірі 726250,00 грн. Також змінений суб'єктний склад учасників справи.
Суд вважає, що заява позивача не відповідає вищевказаним вимогам. Одночасно змінене і предмет і підстави позову, позовні вимоги пред'явлені ще до однієї особи, яка не є стороною у справі, що суперечить Цивільному процесуальному кодексу України.
Відтак, у сприйнятті заяви представника позивача, адвоката Кушнірова О.М. про доповнення та збільшення позовних вимог (вх. № 50282 від 04.12.2025 року), суд відмовляє.
Керуючись статтями 49, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У прийнятті заяви позивача про доповнення та збільшення позовних вимог (вх. № 50282 від 04.12.2025 року), відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний тест судового рішення складено 22.12.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка