_________ ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ__________
Справа 11-493 Головуючий у І інстанції: Наполов М. І.
Категорія- 187 ч. З Доповідач: Ярошенко М. П.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
2006 р. липня "27" дня колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Ярошенка М. П.
суддів Шалупні В. С, Баглая І. П.
з участю прокурора Варуша Т. М.
та адвокатів
засуджених
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новгород-Сіверського районного суду від 25 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий: 27.02.1996 року за ст.ст. 140 ч. 2, 45 КК України до 2-х років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік; 24.06.1996 року за ст.ст. 117 ч. 1, 118 ч. 1, 141 ч. З, 42, 43 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково 16.04.2004 року на 1 рік 11 місяців 15 днів, - засуджений за ст. 187 ч. З КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області 91 гривню 63 копійки судових витрат - вартість проведеної криміналістичної експертизи.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 26 лютого 2006 року біля 09 год. з метою нападу для заволодіння чужим майном проник через незамкнені вхідні двері до будинку ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_1, де з погрозою застосування небезпечного для життя та здоров"я насильства вчинив напад на ОСОБА_2 і заволодів належними їй грошима в сумі 504 гривні. В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи та своєї вини в скоєнні злочину, просить зважити на тяжке матеріальне положення, що спонукало його до злочинної діяльності, та пом'якшити призначене судом покарання.
Заслухавши в судовому засіданні доповідача, думку прокурора, який вважає за необхідне вирок залишити без зміни, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами кримінальної справи вина засудженого ОСОБА_1 в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров"я потерпілої ОСОБА_2, та з проникненням у житло, за обставин, викладених у вироку, повністю підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.
Сам засуджений ОСОБА_1 повністю визнавав свою вину у вчиненні зазначеного злочину як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, і показав, що 26.02.2006 року біля 09 год. в с. Шептаки, з металевою трубою в руці, натягнувши на обличчя шапку, він зайшов в будинок до ОСОБА_2 та вимагав і забрав у неї гроші, які знаходились в шафі. Потерпіла ОСОБА_2 показала, що вранці 26.02.2006 року, коли її чоловік вийшов з дому, до будинку зайшов чоловік, на обличчя якого була натягнута шапка, з металевою трубою в руці, схопив її за одяг, став трусити та вимагати гроші. Вона дуже злякалась за своє життя та віддала нападнику 504 гривні, що лежали в шафі.
Вина ОСОБА_1 підтверджується також показами свідків ОСОБА_3 (а. с. 22), ОСОБА_4 (а. с. 114-115), протоколом добровільної видачі одягу (а. с. 9), висновком трасологічної експертизи НОМЕР_1 (а. с. 30-32) та іншими матеріалами справи.
Злочинні дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковано за ст. 187 ч. З КК України як розбій, поєднаний з проникненням в житло.
Покарання засудженому ОСОБА_1 судом обрано в відповідності з вимогами ст. 65 КК України з врахуванням суспільної небезпеки скоєного злочину, обставин, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність, та даних про особу засудженого.
ОСОБА_1 скоїв злочин протягом невідбутої частини покарання за попередній злочин, тому йому судом правильно призначено покарання на підставі ст. 71 ч. 1 КПК України та приєднано частково невідбуте покарання за попереднім вироком.
Підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду від 25 травня 2006 року стосовно нього-без зміни.
Головуючий Судді:
М. П. Ярошенко
В. С. Шалупня І. П. Баглай