Справа № 202/6496/25
Провадження № 1-кс/202/6140/2025
28 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42024042010000223 від 15.10.2024 року, -
До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра в якій заявник просить зобов'язати слідчих групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42024042010000223 повернути власнику ОСОБА_6 майно, вилучене 09 липня 2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - грошові кошти у сумі 10 000 доларів США та 10 000 євро.
В обґрунтування вказаної скарги представник власника майна посилається на те, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на обшук за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_7 .. На підставі вказаної ухвали слідчим було проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 10 000 доларів США та 10 000 євро. Під час обшуку ОСОБА_7 повідомила, що вищевказані грошові кошти належать її матері ОСОБА_5 . Вказані грошові кошти є її особистими заощадженнями, що підтверджується відповідними документами.
В судове засідання представник власника майна скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на обшук за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_7 ..
Відповідно до протоколу обшуку, проведеного 09.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_7 в указаній квартирі вилучено грошові кошти: виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 10 000 доларів США та 10 000 євро.
Суд, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, встановив, що грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку, є особистими заощадженнями ОСОБА_5 . Факт належності цих коштів заявниці підтверджується фінансовими документами, що узгоджуються між собою та містять відомості про законне походження грошових коштів.
Будь-яких доказів, які б свідчили про протиправне походження вилучених коштів, їх зв'язок із предметом інкримінованого кримінального правопорушення чи про існування підстав вважати ці кошти неправомірною вигодою або доходом, одержаним унаслідок злочину, стороною обвинувачення до суду не подано. Так само відсутні дані про наявність у вилучених купюр індивідуальних ознак, що дозволяли б ідентифікувати їх як предмет злочину.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вилучені під час обшуку грошові кошти не відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а відтак відсутні правові підстави для подальшого їх утримання органом досудового розслідування.
Водночас, у рамках кримінального провадження №42024042010000223 від 15.10.2024 року, ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу, їй не повідомлялося про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку з чим вона не набула процесуального статусу підозрюваної.
Крім того, прокурор у судовому засідання також не підтвердив належними доказами, що грошові кошти відповідають індивідуальним ознакам, які вказані в ухвалі про проведення обшуку, що не дає підстав вважати, що дозвіл на їх вилучення наданий прямо в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку. Арешт на вилучене майно не накладений.
Частиною 5 статті 171 КПК України встановлено строки подання клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, яке повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Проте арешт на вказані грошові кошти не накладався.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість задоволення поданої скарги, оскільки подальше утримання вилученого майна без належного правового обґрунтування є необґрунтованим та таким, що порушує майнові права власника, в зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 303, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати слідчих групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42024042010000223 повернути власнику ОСОБА_6 майно, вилучене 09 липня 2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - грошові кошти у сумі 10 000 доларів США та 10 000 євро.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1