справа № 208/16008/24
провадження № 6/208/63/25
03 січня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Шабельника Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Квашина Артема про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ «СВІТОВИД» Десну Анжеліку Ігорівну,-
Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Квашин Артем звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ «Світовид» Десну Анжеліку Ігорівну.
В обґрунтування подання вказує, що на виконанні у Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Квашина Артема знаходиться виконавче провадження №64551991 з виконання виконавчого листа №918/72/20 виданого 27.10.2020 року про стягнення з ТОВ «СВІТОВИД» на користь Грушвицької сільської ради заборгованість у розмірі 37 472,47 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - керівник ТОВ «СВІТОВИД» Десна Анжеліка Ігорівна, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.
Виконавцем 17.02.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не подано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
Виконавцем 25.10.2024, 22.11.2024, 06.12.2024 на адресу боржника здійснювалися виходи за адресою місцезнаходження боржника ТОВ «СВІТОДИВ», двері ніхно не відчинив, було залишено виклик за адресою боржника, а саме АДРЕСА_1 керівник підприємства боржника ОСОБА_1 до відділу не з'явилась, щодо причини неявки державному виконавцю не повідомила.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного їй майна і доходів.
Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Квашин А., в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд подання без його участі.
Сторони виконавчого провадження в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомляли, клопотань чи заяв від сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали подання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що 17 лютого 2021 року начальником Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пілінкевич І.В., винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64551991, при примусовому виконанні виконавчого листа №918/72/20 виданого 27.10.2020 року, що видав Господарський суд Рівненської області.
В матеріалах справи міститься акт державного виконавця від 25.10.2024 року, складений державним виконавцем Квашиним А., після виходу за адресою керівника ТОВ «СВІТОВИД» ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлено, що виходом державного виконавця за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_1 , з метою перевірки майнового стану боржника - двері квартири ніхто не відчинив. У дверях квартири був залишений виклик державного виконавця.
В матеріалах справи міститься акт державного виконавця від 22.11.2024 року, складений державним виконавцем Квашиним А., після виходу за адресою керівника ТОВ «СВІТОВИД» ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлено, що виходом державного виконавця за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_1 , з метою перевірки майнового стану боржника - двері квартири ніхто не відчинив. У дверях квартири був залишений виклик державного виконавця.
В матеріалах справи міститься акт державного виконавця від 06.12.2024 року, складений державним виконавцем Квашиним А., після виходу за адресою керівника ТОВ «СВІТОВИД» ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлено, що виходом державного виконавця за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_1 , з метою перевірки майнового стану боржника - двері квартири ніхто не відчинив. У дверях квартири був залишений виклик державного виконавця.
В матеріалах справи міститься виклик державного виконавця вих. 59545 від 06.06.2024 року, без будь-яких доказів направлення останнього за адресою проживання боржника, що позбавляє суд можливості встановити факт обізнаності керівника ТОВ «СВІТОВИД» ОСОБА_1 про вчинення відносно нього дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа №207/4603/23 від 27.10.2024 р., що видав Господарський суд Рівненської області.
В матеріалах справи міститься виклик державного виконавця вих. 124084 від 23.10.2024 року, без будь-яких доказів направлення останнього за адресою проживання боржника, що позбавляє суд можливості встановити факт обізнаності керівника ТОВ «СВІТОВИД» ОСОБА_1 про вчинення відносно нього дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа №207/4603/23 від 27.10.2024 р., що видав Господарський суд Рівненської області.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, втручання у право фізичної особи на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
При цьому, саме по собі невиконання рішення суду не є належною підставою для застосування до боржника фізичної особи обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки має бути доведено саме ухилення такої особи від його виконання, тобто вчинення умисних дій.
Застосування обмеження у праві виїзду за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.
В матеріалах подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - керівника ТОВ «СВІТОВИД» Десни Анжеліки Ігорівнивідсутні докази на підтвердження того, що боржником було отримано: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64551991 від 17 лютого 2021 року; відсутні докази направлення даної постанови боржнику.
Також в матеріалах справи міститься виклики державного виконавця вих. 59545 від 06.06.2024 року та вих.124084 від 23.10.2024 року, без будь-яких доказів направлення останнього за адресою проживання боржника, що позбавляє суд можливості встановити факт обізнаності керівника ТОВ «СВІТОВИД» Десни Анжеліки Ігорівнипро вчинення відносно нього дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа №918/72/20 від 27.10.2020р., що видав Господарський суд Рівненської області.
Суд зауважує, що за матеріалами подання немає жодного доказу того, що боржник -керівник ТОВ «СВІТОВИД» Десна Анжеліка Ігорівнаповідомлена про відкриття самого виконавчого провадження, що йому державним виконавцем надано строк на добровільне виконання судового рішення, що вона повідомлений про примусове виконання судового рішення, що він викликався до державного виконавця, повідомлявся про вихід державного виконавця за адресою боржника.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник перешкоджав вільному доступу державного виконавця до свого приміщення. В матеріалах подання відсутні відомості про те, що боржнику було направлено повідомлення про дату проведення виконавчих дій, та його обов'язок допустити державного виконавця для проведення виконавчих дій.
Державним виконавцем на надано доказів вжиття можливих заходів з примусового виконання рішення, попередження боржника про можливе застосування обмеження у праві виїзду за межі України у разі невиконання зобов'язання, а також доказів ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Отже, суд приходить до висновку, що заявником не було надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником своїх обов'язків по сплаті боргу та його наміру ухилятися від виконання покладених на нього зобов'язань, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржника.
Саме державний (приватний) виконавець зобов'язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 12, 81, 258, 260, 261, 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд,-
У задоволенні подання державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Квашина Артема про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ «СВІТОВИД» Десну Анжеліку Ігорівну, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. М. Похваліта