Справа № 212/13437/25
2/212/7255/25
22 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,
19 листопада 2025 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - позивач, АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому просив стягнути з останнього заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2025 року у розмірі 25420,13 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 355,68 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 5435,67 гривень, 3% річних у розмірі 1692,45 гривень, пеню у розмірі 1076,22 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником вказаної квартири, не здійснює у повному обсязі оплату за отриману теплову енергію (централізоване опалення), у зв'язку із чим виникла заборгованість за період з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2025 року. Оскільки відповідач не здійснює оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення), позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, роз'яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористалась, жодних клопотань, заяв по суті справи не подавала.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , також відповідач зареєстрований у зазначеній квартирі (а.с. 7, 30).
Квартира АДРЕСА_2 перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», і на вказану квартиру відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення).
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.
Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
01 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон № 1060). Законом № 1060 внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Судом встановлено, що протягом 30 днів з дня опублікування АТ «Криворізька теплоцентраль» 01 жовтня 2021 року на офіційному сайті: https://tec.dp.ua Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, а отже в розумінні ч. 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 03 грудня 2020 року, між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачем з 01 листопада 2021 року укладено Типовий індивідуальний договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наданими представником позивача актами підтверджено факт подання та припинення подання теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 за період з грудня 2018 року по червень 2025 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2025 року, за послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 30 червня 2025 року заборгованість складає 25420,13 гривень, заборгованість з плати за абонентське обслуговування складає 355,68 гривень (а.с.8).
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних, пені узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Крім того, п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Отже, згідно розрахунку доданого по позову, з яким погоджується суд, з відповідача підлягають стягненню сума індексу інфляції у розмірі 5435,67 гривень, три проценти річних у розмірі 1692,45 гривень, пеня у розмірі 1076,22 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень також належить стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 274, 279, ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 25420,13 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 355,68 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 5435,67 гривень, 3% річних у розмірі 1692,45 гривень, пеню у розмірі 1076,22 гривень, всього 33 980 (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят) гривень 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 22 грудня 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко