Справа № 215/7033/25
2/212/6265/25
18 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Терещук М. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив таке.
Процесуальні дії по справі.
До суду звернувся представник позивача. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судові засідання сторони та/або їх представники не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином. Представник позивача у позовній заяві розгляд справи просив проводити за відсутності позивача; не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
21 листопада 2025 року суд частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів з АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 10 грудня 2025 року банк надав до суду витребувані докази.
Оскільки всі учасники справи не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення заборгованості за Договором № 3360507732-537843 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 06.12.2021 (далі - «Договір позики)», в розмірі 17 943,75 грн, судових витрат у розмірі 2 422,40 грн судового збору та витрат на правничу допомогу 10 000,00 грн.
Позов обґрунтував таким. 06.12.2021 року між сторонами було укладено Договір позики № 3360507732-537843, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 6 250,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності. ТОВ «КОШЕЛЬОК» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Відповідач не виконав зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі в розмірі 17 943,75 гривень, що складається з: заборгованості за сумою кредиту - 6 250,00 грн; заборгованості за відсотками за користування позикою - 11 693,75 грн.
Відповідач своїм правом на участь у справі не скористався, відзиву або інших документів до суду не подав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
06 грудня 2021 року позивач та відповідач уклали Договір позики (а. с. 11-17). Умовами Договору позики передбачено надання споживчого кредиту в розмірі 6 250,00 грн на 14 днів (лояльний період), а у разі продовження користування виданими коштами після спливу 14 днів зобов'язання з повернення основної суми переносяться на наступний день після його закінчення, але не більше ніж на 90 днів після закінчення такого лояльного періоду (п. 2.1., 3.7. Договору позики); процентна ставка у випадку користування кредитом понад лояльний період - 2,2% за кожен день користування (п. 3.4., 3.5., 3.8. Договору позики). Додатком до Договору позики сторони узгодили графік розрахунків.
Разом з Договором позики відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування, що відповідають вказаним у договорі.
06 грудня 2021 року позивач перерахував 6 250,00 грн кредитних коштів на рахунок відповідача в АТ КБ «ПриватБанк» за реквізитами платіжної картки 4731219618015360, що підтверджується Випискою з рахунку відповідача, наданою АТ КБ «ПриватБанк», Відповіддю на лист (а. с. 22), Повідомленням про зарахування коштів (а. с. 23).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У Розрахунку заборгованості за кредитом, наданому позивачем, зазначено про сплату відповідачем 690 грн відсотків за Договором позики; тіло кредиту відповідач не повертав.
Відповідач не спростував обставину заборгованості та її розмір, альтернативний розрахунок заборгованості суду не надав.
Відповідно, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 6 250,00 грн.
Перевіривши Розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про те, що відсотки за Договором позики - нараховані правомірно (за період строку кредитування в межах домовлених 104 днів, відповідно до процентної ставки, обумовленої договором), тому підлягають стягненню в розмірі, заявленому позивачем.
Отже, позовні вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» слід задовольнити повністю.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн не підтверджуються обсягом наданих документів: наданий лише Договір про надання правничої допомоги від 12.02.2025 та додаток до нього. Акт прийому-передачі наданих послуг/робіт або інший документ на підтвердження реальності наданих послуг позивач суду не надав.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат позивача - належним чином не обґрунтовані та не доведені, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволений повністю, судовий збір належить стягнути з відповідача в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість в розмірі 17 943,75 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок три грн 75 коп) гривень, що складається з: заборгованості за сумою кредиту - 6 250,00 грн; заборгованості за відсотками за користування позикою - 11 693,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», код 40842831, юридична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 22 грудня 2025 року.
Суддя: М. В. Швець