Рішення від 22.12.2025 по справі 733/1887/25

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/624/25

Єдиний унікальний №733/1887/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2025 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.М. Чигрин,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 39519 гривень 97 копійок. Свої вимоги мотивував тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою 08.04.2024 року було укладено договір № 1425902 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» в електронній формі на сайті товариства «https//selfiecredit.com.ua», згідно якого відповідачка отримала від кредитодавця грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; стандартна ставка за весь строк користування кредитом - 90465,53% річних; стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.5 цього Договору; знижена процентна ставка 0,01% в день застосовується, якщо Споживач до 08.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

20 січня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-01/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і боржниками.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 20.01.2025 року № 01.02-01/25, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 39519,97 грн., з яких: 4999,97 грн. - сума основного боргу за кредитом в валюті кредиту; 24750,00 грн. - сума нарахованих процентів, в валюті кредиту; 9770,00 грн. - сума штрафних санкцій.

Внаслідок того, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує, в останньої утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 20.01.2025 року становить 39519,97 грн., з яких: 4999,97 грн. - заборгованість по тілу; 24750,00 грн. - заборгованість по відсотках; 9770,00 грн. - пеня.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а.с. 5).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а.с. 74).

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви про розгляд справи за відсутності та відзиву на позов відповідач не надав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, тобто про заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 08.04.2024 року було укладено договір № 1425902 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» в електронній формі на сайті товариства «https//selfiecredit.com.ua», згідно якого відповідачка отримала від кредитодавця грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; стандартна ставка за весь строк користування кредитом - 90465,53% річних; стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.5 цього Договору; знижена процентна ставка 0,01% в день застосовується, якщо Споживач до 08.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (а.с. 9-12).

Відповідно до пп. 9.2. Кредитного договору, договір діє з моменту його підписання електронними підписами сторін і до строку, вказаного в п. 1.3. договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, договір продовдує діяти до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.

Згідно пп. 2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

У відповідності до пп. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (його частини) за реквізитами, згідно п.2.1. Договору.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором В317, відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», (а.с. 12,зворот), що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання перед відповідачкою ОСОБА_1 за кредитним договором виконав та надав їй кредит в сумі 5000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 - 08.04.2024 року, що підтверджується копією повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» Вих. № 20250120-972 від 20.01.2025 року (а.с. 31).

20 січня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-01/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і боржниками (а.с. 32-38).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 20.01.2025 року № 01.02-01/25, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 39519,97 грн., з яких: 4999,97 грн. - сума основного боргу за кредитом в валюті кредиту; 24750,00 грн. - сума нарахованих процентів, в валюті кредиту; 9770,00 грн. - сума штрафних санкцій (а.с. 47).

Згідно з матеріалами справи, позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, має право на здійснення таких видів економічної діяльності, як, зокрема, 64.19 Інші вили грошового посередництва; 64.92 Інші види кредитування (а.с. 56).

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пункт 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису усіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконала, доказів погашення заборгованості суду не надала.

Відповідно до наданої позивачем копії розрахунку заборгованості за договором № 1425902 від 08.04.2024 року, внаслідок порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка ОСОБА_2 станом на 20.01.2025 року має заборгованість в сумі 39519,97 грн., з яких: 4999,97 грн. - заборгованість по тілу; 24750,00 грн. - заборгованість по відсотках; 9770,00 грн. - пеня (а.с. 26-30).

Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.10.2025 року № 14128 строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року до 05 лютого 2026 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки за встановлених обставин стягнення пені у розмірі 9770,00 грн. за кредитним договором від 08.04.2024 року № 1425902 у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором від 08.04.2024 року № 1425902 в розмірі 29749,97 грн., з яких: 4999,97 грн. - заборгованість по тілу; 24750,00 грн. - заборгованість по відсотках.

Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позов майнового характеру задоволено на 75,28% (29749,97 : 39519,97 х 100), а тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. (а.с. 9,10) підлягають розподілу за правилами ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 1823,58 грн. (2422,40 х 75,28 = 1823,58) судового збору.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280, 281-283, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.1 ст. 261, ч.5 ст. 261, ст.ст. 264, 526, 530, 610-611, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за договором № 1425902 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08.04.2024 року в розмірі 29749 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 97 копійок, з яких: 4999,97 грн. - заборгованість по тілу; 24750,00 грн. - заборгованість по відсотках.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ: 37616221) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) гривні 58 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачці в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22 грудня 2025 року.

Суддя Т. В. Карапиш

Попередній документ
132778075
Наступний документ
132778077
Інформація про рішення:
№ рішення: 132778076
№ справи: 733/1887/25
Дата рішення: 22.12.2025
Дата публікації: 23.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ічнянський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (04.02.2026)
Дата надходження: 08.09.2025
Предмет позову: про стягнення кредитної заборгованості
Розклад засідань:
09.10.2025 15:30 Ічнянський районний суд Чернігівської області
22.12.2025 10:00 Ічнянський районний суд Чернігівської області