ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
19 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника КУ «Рятувально-водолазної служби Одеської міської ради», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника КУ «Рятувально-водолазної служби Одеської міської ради», порушив норми законодавства про працю, згідно акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 17.11.2025№ ПД/ОД/22405/197, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП, а саме:
Відповідно до наказу КУ «РВС ОМР» від 26.09.2025 № 181-К, на підставі Акту службового розслідування від 07.08.2025, Наказу № 75 від 19.08.2025 про оголошення догани, Акту службового розслідування від 10.09.2025, Наказу № 89 від 15.09.2025 про оголошення догани, Колективного звернення, Акту службового розслідування від 25.09.2025, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором, пункту 2.10, абз. 1 пункту 3.1, пункту 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України, ОСОБА_2 звільнено із займаної посади 29.09.2025 року.
Разом з тим, зазначеним наказом передбачено головному бухгалтеру провести розрахунок з ОСОБА_2 за невикористану відпустку за період 26.02.2025 по 26.09.2025 - 16 (шістнадцять) календарних днів.
Проте, компенсація за невикористані 16 календарних днів щорічної відпустки при звільненні ОСОБА_2 у сумі 7 377, 48 грн. виплачена 06.10.2025, що підтверджується довідкою про виплати за 2025 рік ОСОБА_2 за підписом головного бухгалтера ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, посадовою особою установи порушені норми частини 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, якою передбачено виплату заробітної плати провадити на умовах, визначених трудовим договором.
Судовий розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 , суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №ПД/ОД/22405/197/П/ПТ від 18.11.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника КУ «Рятувально-водолазної служби Одеської міської ради», порушив норми законодавства про працю, а саме не виконала вимогу про виплату заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у день звільнення ОСОБА_2 ;
- актом №ПД/ОД/22405/197 від 17.11.2025 року, яким встановлені порушення;
- іншими письмовими матеріалами, зібраними у справі.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 41 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 41, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч.1 ст. 41 КУпАП у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/26257/25
Номер провадження №3/522/8992/25
Головуючий суддя - Русєва А.С.