Справа №522/23143/25
Провадження №3/522/7992/25
19 грудня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали, направлені з Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03.10.2025 року близько о 23.28 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська №26, у закладі «Зельда», здійснив постріл з пристрою травматичної дії «Форт 12Р», калібр 9мм. № НОМЕР_1 , в не відведеному для цього місці.
За цим фактом співробітниками поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №756948 від 04.10.2025 року за ст.174 КУпАП.
17.12.2025 року адвокат Гулям У.Х., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надав до суду клопотання, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення за ст.174 КУпАП не визнає в повному обсязі, адвокат просив справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
19.12.2025 року адвокат Гулям У.Х., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, заперечення від 17.12.2025 року підтримує в повному обсязі.
19.12.2025 року належним чином повідомленийОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, із наявними у них доказами, суддя приходить до наступного.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення не були зазначені свідки, що можуть підтвердити обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не були долучені відеозаписи, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
При оформленні матеріалів працівник поліції не приєднав будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вчинив вказане адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст.174 КУпАП.
На підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, в діях ОСОБА_1 надано такі докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №756948 від 04.10.2025 року складений на ОСОБА_1 ;
-лист рецензії;
-повідомлення на 102;
-пояснення ОСОБА_2 ;
-пояснення ОСОБА_3 ;
-пояснення ОСОБА_1 ;
-зобов'язання ОСОБА_1 ;
-копія дозволу на право зберігання, носіння пристрою травматичної дії «Форт 12Р», калібр 9мм. № НОМЕР_1 ;
-копія паспорту ОСОБА_1 ;
-копія квитанції про прийняту зброю з боєприпасами.
З огляду на викладене, вбачається, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення недостатньо доказів на підтвердження обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, хоча протокол і є одним із доказів, але його самостійності недостатньо для винесення постанови в межах встановленої санкції статті КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували суть адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, особою, яка його склала, всупереч обов'язку, визначеного ч.2 ст.251 КУпАП, суду не надано.
Між тим, обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07 листопада 2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08 лютого 2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
На підставі зазначеного, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, та відсутня подія зазначеного адміністративного правопорушення.
Тому суддя вважає необхідним закрити адміністративне провадження.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, 280, п.3 ч.1 ст.284, ст.174 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучений пристрій травматичної дії «Форт 12Р», калібр 9мм. № НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Л.С. Єршова