Справа № 521/21796/25
Номер провадження:1-кп/521/2126/25
19 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025162470001488 від 26.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого судового засідання.
Прокурор під час підготовчого судового засідання висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Також, у відповідності з ч.4 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 його право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Обвинувачений ОСОБА_4 заявив про розгляд справи про його обвинувачення суддею одноособово.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні з наступних підстав.
Судом встановлено, що обвинувальний акт підсудний Хаджибейському районному суду міста Одеси, підстав для закриття кримінального провадження за обвинувальним актом не має, обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України. За клопотанням обвинуваченого судовий розгляд слід здійснюватьи суддею одноособово.
Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 без зміни визначеного розміру застави, оскільки строк тримання під вартою спливає. Клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшилися, зазначивши, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на відсутність доказів наведених ризиків, які є лише припущенням, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, врахувати, що обвинувачений в силу закона раніше не судимий, має постійне місце проєивання, є інвалідо 2ї групи, страждає на ряд захворювань, крім того отримує замісну терапію. Також просив зменшити розмір застави, визначеної обвинуваченому, оскільки останній є непомірним для нього.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думки сторін, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Дане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, під час якого вирішується питання можливості призначення судового розгляду, вже метою якого відповідно до статті 17 КПК України є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке, оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, раніше не судимий в силу закону, а тому обвинувачений, для якого настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов'язків та відсутні підстави для обрання стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу. Будь-якого медичного висновку, що обвинувачений за станом здоров'я не може утримуватися під вартою, суду не надано.
Таким чином суд приходить до висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов'язків та відсутні підстави для обрання стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу. Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На стадії досудового розслідування до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, який був дієвим важелем для процесуального впливу на поведінку останнього.
Разом з цим, зважаючи на те, що раніше визначену в якості альтернативи заставу в розмірі 908 400 гривень, в рамках дотримання принципу не погіршення в частині обмеження прав обвинуваченого суддя вважає, є співмірною з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та тяжкості висунутого йому обвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та підстав для зміни її розміру суддею не встановлено.
Керуючись ст.ст. 315, 176,177, 183, 193,194, 196,198 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001488 від 26.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України у відкритому судовому засіданні в Хаджибейському районному суді м.Одеси на 29.12.2025 року о 14.00 годин.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 16 лютого 2026 року включно без зміни визначеного розміру застави.
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1