Справа № 947/14982/25
Провадження № 2/947/3067/25
17.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд -
24.04.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Василець В.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму матеріальної шкоди завданої ДТП у розмірі 223213,62 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1785,70 грн., витрат на проведення експертизи в розмірі 6500 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 20650,00 грн.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 року вказану справу розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.05.2025 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.
18.07.2025 року представником відповідача адвокатом Бобровник Д.О. до канцелярії суду було надано відзив на позов, яким просив відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що висновок експерта, який є в матеріалах справи є неналежним доказом, оскільки не зазначено, що вказаний висновок підготовлений до суду та експерт попереджений про кримінальну відповідальність, крім того експертиза була проведена без участі відповідача, експертизу було проведено через значний проміжок часу, невірно визначені питання до експерта, також в матеріалах справи відсутні докази ремонту автомобіля.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Василець В.В. до судового засідання не з'явились, належним чином повідомлялись, причини неявки суду невідомі.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Бобровник Д.О. до судового засідання не з'явились, належним чином повідомлялись, причини неявки суду невідомі.
Суд, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 20.11.2024 року о 08:40 годин на вул.Одеської Громади, 115 в м. Одесі, ОСОБА_2 керуючи автомобілем BMW М8501 держаний номер НОМЕР_3 порушила вимоги п.16.11 «Правил дорожнього руху України», при виїзді на нерегульоване перехрестя не надала переваги у русі автомобілю Honda державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, та скоїла з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження./а.с.25/
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Отримувач: ГУК Одеської області) в розмірі 850 гривень, стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. До судового засідання ОСОБА_2 не з'явилась, проте надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, вину визнала. Вказана постанова набрала законної сили 28.01.2025 року. /а.с.24/.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Полісу № 224166172 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на 20.04.2025 року між страховиком Акціонерне товариство «Страхова компанія «BBS Insurance» та страхувальником ОСОБА_2 було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - марки BMW М8501 держаний номер НОМЕР_3 . ./а.с.19,20/
Особами, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, є страхувальник, інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто відповідач ОСОБА_2 на законних підставах здійснювала керування автомобілем BMW М8501 держаний номер НОМЕР_3 .
Таким чином, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у Акціонерному товаристві «Страхова компанія «BBS Insurance», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224166172.
Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільна-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду заподіяну майну потерпілого.
Тобто, вказане ДТП, яке відбулось за участю транспортних засобів позивача та відповідача є страховим випадком та передбачає для страховика наслідки обумовлені ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до вимог ст.ст. 33,35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем було направлено страховику відповідача Акціонерному товаристві «Страхова компанія «BBS Insurance», заяву про виплату страхового відшкодування, додавши усі необхідні документи. Страховиком було отримано заяву про виплату страхового відшкодування.
Згідно пункту 34.2 статті 34 Закону 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Судом установлено, що страхова компанія розрахувала страхове відшкодування та здійснила його виплату за вказаними позивачем реквізитами.
В матеріалах справи є Платіжна інструкція № 282836 від 17 січня 2025 року, з якої вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було здійснено страхове відшкодування згідно наказу АТ «Страхова компанія» BBS Insurance» № 131846/1/1 та акту № 131846/1 від 15.01.2025 року згідно Договору ЕР-224166172 в розмірі 160000 грн./а.с.15/
Внаслідок ДТП транспортному засобу позивача було завдано шкоди на загальну суму 383213,62 грн., що підтверджується Висновком судового експерта № 021-СЕ/25 транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2020 року випуску, власник - ОСОБА_1 , складеним 02.04.2025 року./а.с.4/
Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту слід виходити з того, що у разі виникнення спору щодо визначення його розміру треба враховувати фактичну вартість матеріального збитку, встановлену висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, якщо ремонт автомобіля проводився.
Висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2020 року випуску, власник - ОСОБА_1 за № 021-СЕ від 02.04.2025 року, складеним на замовлення позивача, судовим експертом Кеосак А.П., вартість матеріального збитку автомобіля, пошкодженого в ДТП, яка відбулась 20.11.2024 року, визначається рівною 383263,62 грн./а.с.4 /
Пунктом 2.4 Методики визначено, що вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування транспортним засобом (втрати товарної вартості).
Згідно з п. 8.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції та Фонду держмайна від 24.11.2003р. № 142/5/2092 (далі - Методика), калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. В даному випадку у висновку зазначено, що огляд пошкодженого автомобіля позивача проводився 07.03.2025 року в світлий час доби в 15.00 год.
За правилами п. 5.5. Методики під час технічного огляду колісного транспортного засобу експерт повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
Як роз'яснено у Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997р., при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні дослідження; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертного дослідження; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Відповідно до п. 6 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» судові експерти мають право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб.
Згідно з п. 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюсту від 08.10.1998 р. №53/5, за дорученням юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються у письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.
Судом не встановлено обставин недотримання вимог закону судовим експертом Кеосак А.П. при складанні висновку транспортно-товарознавчого дослідження № 021СЕ від 02.04.2025 року або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження.
Відповідно до п. 6 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» судові експерти мають право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб.
Судом було встановлено, що дослідження проведено судовим експертом Кеосак А.П., який має вищу автотехнічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитків, завданого власнику транспортного засобу», свідоцтво № 1360 від 14.03.2022 року та дійсне до кінця воєнного стану відповідно до наказу Міністерства Юстиції України від 14.03.2022 року, кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 16.03.2006 року, свідоцтво про підвищення кваліфікації від 02.02.2023 року. Стаж роботи з 2006 року.
В експертному дослідженні зазначено, що експерт відповідно до п.4.21 та 4.12 абзац 14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства Юстиції України № 53/5 від 08.10.98р. обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України./а.с.4/
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України.
З урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону, установлених судом обставин справи, з огляду на те, що він одержаний у порядку, встановленим законом, суд вважає наданий позивачем висновок судового експерта належним, допустимим і достатнім письмовим доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини відповідно до наведених правових норм, з урахуванням того, що стороною відповідача не надано жодних доказів на спростування розміру завданої позивачу майнової шкоди, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Суд вважає, що доводи представника відповідача про те, що експертизу було зроблено лише через 4 місяця не має значення по справі, оскільки позивач 22.11.2024 року звернувся з заявою до страхової компанії, 16.01.2025 року було винесено постанову суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, 17.01.2025 року позивачу було здійснене страхове відшкодування, 24.02.2025 року позивач звернувся з заявою до судового експерта щодо проведення експертизи, висновок експерта було підготовлено 02.04.2025 року, тобто дії позивача були послідовні та пошкоджений автомобіль було оглянуто експертом./а.с.4/
Також, суд звертає увагу представника відповідача, що експерт зазначив у висновку, що він обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України та поставив особисту підпис та печатку.
Крім того, у відзиву представником відповідача було звернуто увагу на невірно поставлене питання експерту, на що суд зазначає наступне.
Правильність питань до експерта щодо збитків при ДТП визначає або ухвала суду, або в межах компетенції експерта з урахуванням обставин справи, особисто визначати питання, в даному випадку також особа, яка укладає договір з незалежним експертом може теж формувати питання до експертного дослідження, але ключовим є питання про вартість матеріального збитку (його розмір), завданого власнику автомобіля внаслідок ДТП, тому суд вважає, що відповідь на вказане питання є предметом вказаного спору.
Враховуючи, що Висновок № 021-СЕ/25 транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2020 року випуску, власник ОСОБА_1 , складений судовим експертом Кеосак А.П. від 02.04.2025 року відповідає вимогам «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колесних транспортних засобів» із змінами 24.05.2022 року, то на думку суду, саме відповідач, який не погодився з даним висновком, мав надати докази на спростування висновку щодо розміру заподіяних збитків, чого останнім зроблено не було.
Під час розгляду справи представником відповідача клопотань про призначення повторної або додаткової експертизи заявлено не було.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач в силу частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України не надав доказів на противагу поданого висновку, не спростував визначений розмір матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, а отже не довів, що такий визначено експертним дослідженням неправильно.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії завдавача були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При цьому, вина у завданні шкоди згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України є обов'язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідач визнав провину у скоєнні ДТП при розгляді адміністративної справи, проте при розгляді цивільної справи не надав доказів, що розмір завданої потерпілому матеріальної шкоди є іншим.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити у майбутньому для відновлення свого порушеного права.
Також, суд звертає уваги представника відповідача, що прохальна частина позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, а не збитків, зазначена вірно, оскільки поняття шкоди охоплює усі види втрат, які підлягають відшкодуванню, як матеріальні (збитки) так і немайнові (моральні) втрати. Шкода є родовим поняттям, а збитки підвидом майнової шкоди, тобто відшкодування збитків це один із способів відшкодування шкоди.
Суд вважає за можливе стягнути безпосередньо матеріальний збиток, визначений експертизою, оскільки експертний висновок фіксує фактичний розмір шкоди на момент оцінки (втрату вартості), а суд враховує це як доказ. Нездійснений ремонт автомобіля не анулює сам факт завдання шкоди. Суд може стягнути кошти на підставі експертизи як компенсацію за матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, при цьому відсутність ремонту автомобіля не має значення, оскільки факт пошкодження та фактична вартість матеріального збитку встановлена висновком експертизи, який у встановленому законом порядку не спростовано.
Системний аналіз статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 22, 990, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, положень «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.
Отже, враховуючи наявні пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, провину відповідача, висновок судового експерта, яким визначено вартість матеріального збитку в розмірі 383262,62 грн., здійснене страхове відшкодування в розмірі 160000, сума матеріальної шкоди /різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою/, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 223213,62 грн.
Відповідно ст.ст.133,141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема в даному випадку це витрати на проведення експертизи в розмірі 6500, 00 грн., що підтверджено наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 11.03.2025 року./а.с.3/ Також, витрати, пов'язаними з наданням правничої допомоги в розмірі 20650,00 грн., що підтверджено Договором про надання правової (правничої) допомоги від 11.03.2025 року, яким п.2 визначено, що оплата гонорару адвокату за надання правової допомоги складає 20650,00 грн., яка підлягає сплаті шляхом поповнення банківської картки НОМЕР_6 та платіжною інструкцією від 11.03.2025 року про сплату суми гонорару на вказаний номер банківської картки./а.с.16,26,27/
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
В постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц вказано, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відсутність детального опису робіт (наданих послуг) на надання правничої допомоги
не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). В даному випадку сторонами було встановлено фіксований розмір гонорару.
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності детального опису робіт (наданих послуг), відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. У разі недотримання вимог щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, проте в даному випадку, оцінюючи предмет спору, складність справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, фіксованим розміром гонорару, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 20650,00 грн.
Також, підлягають стягненню з відповідача витрати на оплату проведення експертизи в сумі 6500,00 грн./а.с.3/
Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1785,70 грн./а.с.28/
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 258-259, 263-265,273,354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , матеріальну шкоду в розмірі 223213 (двісті двадцять три тисячі двісті тринадцять гривень) 62 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять гривень 70 копійок), витрати на проведення експертизи в розмірі 6500,00 (шість тисяч п'ятсот гривень) та витрати на правничу допомогу в розмірі 20650,00 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят гривень).
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2025 року.
Суддя М. В. Гниличенко