Справа № 947/43584/25
Провадження № 3/947/5682/25
09.12.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Прохоров П.А., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, ВАД №758621, -
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 13.11.2025 року о 14.10 годин за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 у торговому павільйоні здійснювала реалізацію підакцизних товарів, а саме цирагки без відповідної ліцензії та інших дозвільних документів, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.164 КУпАП.
У судове засідання адвокат Хлєбніков Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про доkучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Просив закрити провадження у справі.
Ст.280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Нормами ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
На підставі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.
Загальний зміст статті 164 КУпАП полягає в тому, що з ним пов'язане визначення правопорушенням діянь, які описані в диспозиції цієї статті.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.
Згідно з вимогами ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи непростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суб'єктом відповідальності даного правопорушення являється спеціальний суб'єкт - посадова особа суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність без відповідного дозволу (ліцензії).
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 ст. 55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
У відповідності до ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) в даному випадку має виступати суб'єкт господарської діяльності, а не будь-яка особа.
З долучених до матеріалів справи документів, ОСОБА_1 не зареєстрована як підприємець і не є суб'єктом, який здійснює господарську діяльність у магазині. Згідно трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 12.11.2025 року ОСОБА_1 є найманим працівником та працює продавцем в магазині.
Натомість, з долучених до матеріалів справи витягів з Єдиного реєстру ліцензіатів вбачається, що суб'єктом господарювання за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 є ФОП ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 251, 252 , 256 , 268 , 245 , 278 , 280 , 247п.1 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП - закрити на підставі ст. 247 ч.1 п. 1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Одеського апеляційного суду.
Суддя Прохоров П. А.