Справа № 947/33298/25
Провадження № 2-а/947/253/25
19.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Петренка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №3189 від 15.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що постановою №3189 від 15.08.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Дана постанова ухвалена за результатами розгляду адміністративних матеріалів та протоколу №3189 про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП складеного 07.08.2025 діловодом групи відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_3 .
Відповідно до змісту вище вказаних протоколу та постанови позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, а саме за не прибуття за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами розгляду справи ухвалено вищеозначену постанову якою накладено штраф на позивача в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Позивач зазначає, що порушення вимог норм матеріального права вважається якщо відповідачем вжиті заходи щодо оповіщення позивача та вручення йому встановленим шляхом повістки про виклик.
В даному випадку позивач жодним чином, передбаченим Порядком, не оповіщався про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ні якої повістки не отримував.
Вказує, що відповідно до його військово-облікового документа в державному застосунку «Резерв+» дата уточнення його даних 20.12.2024 з зазначенням місця проживання та абонентського номеру на мобільному телефоні, а також зазначенням наявності відстрочки до 04.11.2025 відповідно до п. 13 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тобто, відповідачу були відомі контактні дані позивача, які були уточнені 20.12.2024.
Після отримання інформації з вищевказаного державного застосунку «Резерв+» про здійснення розшуку позивача останній звернувся усно до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання роз'яснень про причини його розшуку.
На своє усне звернення ним отримано усну відповідь про те, що він нібито не з'явився до вищевказаної установи за повісткою, в зв'язку з чим відносно нього складено вказаний вище протокол та в подальшому, як йому стало відомо 01.09.2025, ухвалено оскаржувану постанову.
При складані протоколу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не ознайомлено позивача з повісткою за якою останній не з'явився, не надано жодного документа про відправку йому даної повістки та її отримання або поштового повернення з неможливістю вручення поштового листа, що виключало можливість отримання позивачем оповіщення про необхідність даної явки та виключає вину в скоєнні порушень норм матеріального права зазначених у вищеозначеному протоколі та постанові.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.Роз'яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову.
Вказана вище ухвала про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримана представником відповідача.
16.09.2025 оку від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до якого вона просила у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначено, що в присутності позивача було складено протокол №3189 від 07.08.2025 року та останній був повідомлений про дату та час розгляду справи, проте не з'явився. Протокол був складений через вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки він не з'явився за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого у зв'язку із вчиненим правопорушенням 15.08.2025 року була винесена постанова №3189.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №3189 від 15.08.2025 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до витягу із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата уточнення даних - 20.12.2024 року.
Згідно копії повістки №3599869, наданої ІНФОРМАЦІЯ_6 вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 необхідно з'явитися за адресою: АДРЕСА_1 - 04.06.2025 року о 14:00 год. для уточнення даних.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому саме суб'єкт владних повноважень несе тягар надання до суду всіх наявних доказів, і у випадку їх ненадання суд розглядає справу на підставі тих доказів і матеріалів які надані.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У примітках до статей 210,210-1 КУпАП законодавцем зазначено, що положення статей 210, 210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як вбачається з ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення.
Відповідачем надана копія повістки №3599869, про необхідність позивачу з'явитися за адресою: АДРЕСА_1 - 04.06.2025 року о 14:00 год. для уточнення даних, проте відсутні жодні докази на підтвердження належного вручення її ОСОБА_1 .
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
При таких обставинах суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 242, 244, 245, 250, 293, 295 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №3189 від 15.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у справі - судовий збір у розмірі у розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. С. Петренко