Справа № 947/44370/25
Провадження № 2-а/947/338/25
Іменем України
19.12.2025 м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:
- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи
У листопаді 2025 року до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі також - відповідач, ДПП) про скасування постанови серії ЕГА № 1920608 від 18.11.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 183 КУпАП, оскільки він дійсно неодноразово викликав працівників поліції для складення адміністративного протоколу відносно сусідів за перевищення рівня шуму/ Однак, у зв'язку з тим, що вказані факти не підтвердилися, протокол за ст. 183 КУпАП за безпідставний виклик спеціальних служб складено відносно нього.
У відзиві на позов представник ДПП зазначив, що постанова відносно Скрипкіна О.Ю. складена уповноваженою особою патрульної поліції відповідно до приписів КУпАП. Усі права позивача були дотримані та забезпечені. Порушення, викладені в описовій частині постанови, дійсно мали місце, що підтверджується відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського та долученими до заяви по суті справи доказами.
Заяви та клопотання учасників справи
Інших заяв та клопотань не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 02.12.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 19.12.2025.
У судове засідання, 19.12.2025, позивач, належним чином повідомлений, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи за наявними матеріалами. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
Фактичні обставини справи
Дослідивши матеріали адміністративної справи та наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що відповідно до постанови серії ЕГА № 1920608 від 18.11.2025, винесеної інспектором 2 взводу 5 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Онуфраном С.В., Скрипкін О.Ю. 18.11.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Шишкіна, буд. 19, неодноразово викликав працівників поліції з приводу порушення тиші сусідами, що не знайшло свого підтвердження.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 183 КУпАП, як завідомо неправдивий виклик поліції.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута на місці його вчинення. За результатами розгляду працівником патрульної поліції на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Копію постанови вручено Скрипкіну О.Ю. на місці розгляду справи.
Також у постанові зазначено, що права, передбачені ст. 268 КУпАП та порядок оскарження постанови, передбачений ст. 289 КУпАП, роз'яснені.
Відповідно до витягів з Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України (ІпНП) установлено, що ОСОБА_1 , починаючи з 23 год 42 хв 17.11.2025 за місцем свого проживання: м. Одеса, вул. Наукова (Шишкіна), буд. 19, по 22 год. 45 хв 18.11.2025 здійснив 19 викликів працівників поліції щодо порушення режиму тиші його сусідами. При виїзді на місце вказані обставини об'єктивно не підтвердилися.
Як наслідок, після чергового безпідставного виклику працівників поліції, відносно ОСОБА_1 складено оскаржувану постанову.
Окрім цього, як зазначив відповідач у відзиві та не спростував позивач, згідно ІпНП за період з 01.10.2025 по 30.11.2025 ОСОБА_1 загалом здійснив виклик працівників поліції 107 разів.
Переглядом в судовому засіданні відеозапису з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського № 475685 підтверджено факт безпідставного виклику працівників поліції.
Отже, з аналізу заяв по суті справи та наданих сторонами доказів на їх підтвердження, випливає, що сторони не заперечують факт складення постанови про адміністративне правопорушення, однак позивач вказує на порушення процесуальних норм під час притягнення його до адміністративної відповідальності, а також відсутність належних та допустимих доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Мотиви прийнятого рішення
Щодо процесуального аспекту позову суд зазначає таке.
Так, порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульований положеннями КУпАП.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ст. 183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою (ч. 1 ст. 254 КУпАП).
Згідно з приписами ч. 3 ст. 258 КУпАП протоколи не складаються, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 7 ст. 258 КУпАП).
Далі, відповідно до приписів ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП).
Так, в судовому засіданні досліджено відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського № 475685, яким підтверджено факт безпідставного виклику працівників поліції.
Застосування вказаних технічних засобів врегульовано положеннями Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до якого, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону). Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель (ч. 2 ст. 40 Закону).
Розгляд справи ОСОБА_1 відбувся у його присутності на місці вчинення правопорушення. При цьому, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України та надано можливість зателефонувати адвокату та отримати правову допомогу в розумний строк. Копію постанови надано на місці оформлення правопорушення під підпис. До постанови долучено відеозапис з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського № 475685, про що зазначено в постанові.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Отже, вказані вище докази були враховані інспектором 2 взводу 5 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Онуфраном С.В. при винесенні оскаржуваної постанови. Зазначення вичерпного переліку доказів у постанові чинними нормами КУпАП не передбачено.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про порушення його процесуальних прав працівниками поліції під час притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом не встановлено істотних порушень норм процесуального права під час притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та винесення постанови серії ЕГА № 1920608 від 18.11.2025.
Нормативна процедура працівниками патрульної поліції була дотримана.
Щодо матеріального аспекту позову суд зазначає таке.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 183 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. На це вказує «завідомість» неправдивого виклику спеціальних служб. Диспозиція викладена у самій нормі та не є бланкетною.
Відповідно до описової частини постанови серії ЕГА № 1920608 від 18.11.2025 ОСОБА_1 допустив неодноразовий безпідставний виклик працівників поліції протягом доби. Системність викликів та відмова від написання заяви в порядку ст. 214 КПК України вказують на умисний характер його дій, направлений на безпідставний виклик працівників поліції та вирішення у такий спосіб цивільно-правових відносин, які виникли між позивачем та його сусідами.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Державі розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.
Відтак безпідставне відволікання спеціальних служб під час дії воєнного стану в Державі підвищує суспільну небезпечність вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З кумулятивного аналізу вказаних норм логічно випливає, що наявність обов'язку у суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, не звільняє іншу сторону від обов'язку довести перед судом обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже відповідачем доведено та позивачем не спростовано факт безпідставного виклику працівників поліції 17-18.11.2025 Скрипкіним О.Ю. У його діях мали місце як об'єктивні так і суб'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що підтверджено під час судового розгляду.
Надані позивачем відеозаписи (електронні докази) суд відхиляє, як недопустимі докази, оскільки останні не засвідчені електронним цифровим підписом в порядку ст. 99 КАС України. Безвідносно до цього, з відеозаписів неможливо встановити де, коли, ким, та на який пристрій були здійснені вказані відеозаписи.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом установлено, що, приймаючи оскаржуваному постанову, інспектор 2 взводу 5 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Онуфран С.В. діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений нормами Закону України «Про Національну поліцію» та КУпАП, неупереджено, розсудливо, з урахуванням усіх обставин справи, з дотриманням розумного балансу між необхідністю притягнення особи до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу, з необхідністю забезпечення громадського порядку, дотримуючись при цьому прав особи під час притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема на участь у процедурі прийняття рішення.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010).
Отже суд, надавши відповідь на основні аргументи сторін, які відносяться до предмета спору, та обґрунтувавши прийняте рішення, не вбачає за необхідне надавати відповідь на кожний детальний аргумент, вказаний в заявах по суті справи, які не стосуються предмета спору.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення (п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України).
З огляду на викладене, керуючись ст. 2, 6, 77, 241-243, 245, 246, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К. А. Цирфа