Справа № 946/10104/25
Провадження № 1-кс/946/2455/25
19 грудня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про тимчасовий до речей і документів, -
Сектором дізнання Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025166150000320 від 04.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 03.12.2025 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт від співробітника поліції про те, що проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 використав завідомо підроблений документ.
В ході досудового розслідування, встановлено, що 01.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся ОСОБА_4 із власноруч написаною та підписаною заявою та 04.11.2025 з електронною заявою через портал « ІНФОРМАЦІЯ_3 », про те що він відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, так як є багатодітним батьком, долучивши до вказаних заяв копію свідоцтва про одруження та 3 копії свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно витягу з ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлено, що ОСОБА_8 здійснювала останній раз перетин державного кордону України 29.01.2025 о 14:24 години через ПП « ОСОБА_9 » за напрямком руху «в'їзд» та в період з 29.01.2025 по 06.11.2025 з території України не виїжджала.
У зв'язку з цим, виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до оригіналів документів, які містяться в особовій справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою вилучення оригіналу заяви від 01.08.2025 зареєстрованої 04.08.2025 за Вх. 10073 та завірених належним чином копій інших документів, які містяться в особовій справі ОСОБА_4 , для подальшого долучення до матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, як зазначено в клопотанні слідчого, враховуючи те, що зазначені документи, які містяться в особовій справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також те, що зазначені документи перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 ), а отримати їх можливо не інакше, як за ухвалою суду, виникла необхідність в наданні тимчасового доступу до зазначеної в клопотанні інформації.
Дізнавач та прокурор в клопотанні про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю просять розглянути справу за їх відсутності.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_8 сповіщався про розгляд клопотання слідчого щодо тимчасового доступу до речей і документів, але в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою в задоволенні клопотання дізнавача про тимчасовий доступ до документів просив відмовити, оскільки дізнавач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_8 з відповідним клопотанням про надання доступу до вказаної в клопотанні інформації.
В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є документи.
Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
У відповідності до ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом отримання від органів державної влади висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що сектором дізнання Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025166150000320 від 04.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Статтею 162 КПК України встановлено, що до охоронюваної законом таємниці,яка міститься в речах і документах, належать: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості,які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8)персональні дані особи,що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця.
Відповідно до ч. 2 ст.160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Крім того, п. 6 ч. 2 ст.160 КПК України передбачено, що у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначається можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Також п. 7 ч. 2 ст.160 КПК України передбачено, що у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Згідно вимог ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Частиною 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Як встановлено у судовому засіданні, дізнавач просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_8 , який розташований за адресою АДРЕСА_3 з можливістю отримання оригіналу заяви від 01.08.2025 зареєстрованої 04.08.2025 за Вх. 10073 та завірених належним чином копій інших документів, які містяться в особовій справі ОСОБА_4 та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Разом з тим, у клопотанні дізнавач зазначає, що неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
В свою чергу, як встановлено п.п. 6, 7 ч. 2 ст.160 КПК України, слідчий крім іншого, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а також обґрунтувати необхідність вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Втім з матеріалів клопотання не вбачається, що дізнавач СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, звертався до ІНФОРМАЦІЯ_8 із запитом про надання оригіналу заяви від 01.08.2025 зареєстрованої 04.08.2025 за Вх. 10073 та завірених належним чином копій інших документів, які містяться в особовій справі ОСОБА_4 .
Таким чином, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, дізнавачем не дотримано вимоги п.п. 6, 7 ч. 2 ст.160 КПК України, та не доведена неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання дізнавача про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, не підлягає задоволенню, з підстав його необґрунтованості та недоведеності наявності достатніх підстав для здійснення тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 159-165 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання дізнавача СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про тимчасовий до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1