Провадження № 2/679/918/2025
Справа № 679/1339/25
(заочне)
22 грудня 2025 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
судді Гавриленко О. М.,
секретар судового засідання Дмітрієва О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нетішин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,
за участі представника позивача Мазура В.І.,
У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.04.2023 по 31.07.2025, за спожиті комунальні послуги у розмірі 22894,28 грн, а також про стягнення інфляційних втрат у сумі 561,07 грн та 3% річних у сумі 144,82 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ХАЕС» є основним постачальником на території м. Нетішин послуг з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення. 17.11.2021 позивачем на офіційному сайті опубліковано публічні договори приєднання про надання комунальних послуг - постачання теплової енергії та гарячої води, а 14.02.2022 - про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, в подальшому, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, з метою забезпечення захисту національних інтересів, на сайті Нетішинської міської ради також були опубліковані тексти вказаних договорів. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до норм Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанов КМУ № 1182 від 11.12.2019, № 690 від 05.07.2019, № 830 від 21.08.2019 власник (наймач) квартири зобов'язаний щомісячно здійснювати плату за житлово-комунальні послуги, у тому числі послуги з теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання.
Як вказує позивач, відповідач є єдиним співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласниця квартири ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а співвласник квартири ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок того, що оплата за користування наданими позивачем послугами відповідачем вносилась не в повному обсязі станом на 31.07.2025 утворилася заборгованість у розмірі 22894,28 грн. Також позивачем нараховані 3% річних - 144,82 грн, сума інфляційних втрат - 661,07 грн, нарахування інфляційних втрат та 3% річних проведені починаючи за виключенням періоду з 24.02.2022 по 01.01.2024.
Оскільки після звернення позивача до суду із даним позовом відповідачем було сплачено частину розміру заборгованості на суму 4463,74 грн, та судом було прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги на вказану суму, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги за мінусом сплаченої відповідачем суми у розмірі 4463,74 грн.
У зв'язку із чим, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162, 179 ЖК України, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. При цьому, оскільки після звернення позивача до суду із даним позовом відповідачем було сплачено частину розміру заборгованості на суму 4463,74 грн, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги за мінусом сплаченої відповідачем суми у розмірі 4463,74 грн. Не висловлював свої заперечення проти заочного розгляду справи.
Відповідач, який про час, місце та дату судового засідання повідомлений відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з'явився.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 вересня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку із відсутністю предмету спору. Прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог на суму 4463,74 грн щодо вимоги про стягнення розміру заборгованості за комунальні послуги.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.
Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом установлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору обміну квартир від 27.10.2003 належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Співвласниця квартири ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а співвласник квартири ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а. с. 9, 10, 11).
Згідно з розрахунком (довідка) заборгованості ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення за період з квітня 2023 по липень 2025 становить 22894,28 грн (а.с. 12).
Також позивачем були надані суду розрахунки (з якими суд погоджується) інфляційних втрат за весь час прострочки, що становлять 561,07 грн, а також 3% річних від простроченої суми, що склали 144,82 грн (а. с. 13-14).
Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення заборгованості за послугами тепло- та водопостачання.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Пунктом 20 Правил встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа, або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Загальні засади формування тарифів на теплову енергію врегульовані статтею 20 Закону України «Про теплопостачання».
Між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, проте позивачем надаються такі послуги, а відповідач, що має у власності майно за адресою надання позивачем комунальних послуг, їх приймає, що є підставою для виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Цей обов'язок споживача кореспондується також з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначається у ст.ст. 530, 610, 629 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно з п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
До комунальних послуг відносяться зокрема наступні послуги: з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води; з централізованого водопостачання; з централізованого водовідведення (ст.ст. 21-24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
В даному випадку відповідач право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , набув на підставі договору обміну квартир, державна реєстрація проведена 29.10.2003.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач несвоєчасно сплачував позивачу за спожиті комунальні послуги, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати комунальних послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які надані йому позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства позивач вправі пред'являти до відповідача вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суду не надав, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищевказаним договором за спожиті комунальні послуги, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, у сумі 18430,54 грн, а також інфляційні втрати у сумі 561,07 грн та три відсотки річних у сумі 144,82 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги, покладає судові витрати на відповідача та стягує з нього на користь позивача 3028,00 грн судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263 265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» заборгованість за спожиті комунальні послуги за період з 01.04.2023 по 31.07.2025 у розмірі 18430 гривень 54 копійки, інфляційні втрати у розмірі 561 гривня 07 копійок, три відсотки річних у розмірі 144 гривні 82 копійки, а всього 19136 гривень 43 копійки
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» судові витрати у виді судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійко.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (ідентифікаційний код 24584661; місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код філії 21313677; місцезнаходження філії: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20).
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце поживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 22 грудня 2025 року.
Суддя О. М. Гавриленко