Провадження № 2/679/918/2025
Справа № 679/1339/25
про відмову у закритті провадження у справі в частині позовних вимог
22 грудня 2025 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Гавриленко О. М.,
секретар судового засідання Дмітрієва О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
за участі представника позивача Мазура В.І.,
У вересні 2025 року Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.04.2023 по 31.07.2025, за спожиті комунальні послуги у розмірі 22894,28 грн, а також про стягнення інфляційних втрат у сумі 561,07 грн та 3% річних у сумі 144,82 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав свою заяву, яка подана ним до суду 06.11.2025, про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги в розмірі 4463,74 грн, у зв'язку із відсутністю предмета спору в цій частині, оскільки відповідачем станом на 31.10.2025 добровільно сплачено частину заборгованості за комунальні послуги, а саме на суму 4463,74 грн. Окрім цього у поданій заяві представник позивача просив повернути позивачу частину судового збору у розмірі 572,60 грн.
Відповідач, який про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явився.
Дослідивши заяву представника позивача та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
У позовній заяві АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «ВП «ХАЕС» звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.04.2023 по 31.07.2025, за спожиті комунальні послуги у розмірі 22894,28 грн, а також про стягнення інфляційних втрат у сумі 561,07 грн та 3% річних у сумі 144,82 грн.
У своїй заяві про закриття провадження у справі від 06.11.2025 представник позивача зазначає, що відповідачем станом на 31.10.2025 здійснено оплати на погашення заборгованості за комунальними послугами на загальну суму 4463,74 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, який суд враховує під час розгляду та вирішення цієї цивільної справи з огляду на вимоги ч. 4 ст. 263 КПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, у правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 наголошується, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору зокрема у випадку припинення існування предмета спору.
Водночас суд зазначає таке.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Вказані висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 по справі № 657/1024/16-ц, які суд враховує під час розгляду та вирішення цієї цивільної справи.
Предметом позову у даній справі є заборгованість за комунальні послуги, яку позивач просить стягнути з відповідача, при цьому сума заборгованості, яку позивач просить стягнути є розміром позовних вимог.
Таким чином у разі сплати відповідачем частини розміру заборгованості за комунальні послуги предмет позову не припинив свого існування, а така обставина може слугувати підставою для подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог. Водночас вказана обставина не може слугувати підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку із відсутністю предмету спору, як про це просив представник позивача, оскільки предмет позову продовжує існувати, так як розмір заборгованість за комунальними послугами про стягнення якої у даній справі просить позивач відповідачем у повному обсязі не погашено. З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Водночас, оскільки відповідачем у даній справі сплачено частину заборгованості за комунальні послуги, а саме 4463,74 грн, про що зазначає представник позивача, суд розцінює заяву представника позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а саме на суму 4463,74 грн від загального розміру заборгованості, про стягнення якої просить позивач, як заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 4463,74 грн, яку суд приймає. Отже розмір позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги у даній справі, з урахуванням її зменшення, становить 18430,54 грн (22894,28 грн - 4463,74 грн).
Окрім цього суд зазначає, що з урахуванням викладеного вище судом, норм Закону України «Про судовий збір», якими визначено розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від його сплати, також відсутні підстави для вирішення питання щодо повернення позивачу частини сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 49, 255, 258-261, 263 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку із відсутністю предмету спору - відмовити.
Прийняти заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог на суму 4463,74 грн щодо вимоги про стягнення розміру заборгованості за комунальні послуги.
В частині повернення судового збору відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя О. М. Гавриленко