Справа № 459/2764/25
Провадження № 1-кп/459/180/2025
22 грудня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шептицький за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141150000495 від 23.07.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Волиця Сокальського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 10.07.2025 Шептицьким міським судом Львівської області за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України,-
ОСОБА_4 , достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами постановою Червоноградського міського суду від 28.02.2025 у справі №459/214/25, постановою Червоноградського міського суду від 03.04.2025 у справі №459/820/25, постановою Червоноградського міського суду від 22.04.2025 у справі №459/1109/25 та будучи раніше засудженим вироком Шептицького міського суду Львівської області від 10.07.2025 за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, яке не відбув, повторно 22.07.2025 близько 17 год. 48 хв керував автомобілем марки "Volkswagen Touran", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Б. Хмельницького в м. Шептицький Львівської області, де був зупинений працівниками ВРПП Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області, які виявили порушення правил дорожнього руху України останнім, неподалік спортивного комплексу «Шахтар», чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України.
За згодою сторін, згідно ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив, що він був обізнаний з рішеннями суду, якими його було позбавлено права керувати транспортними засобами, однак сів за кермо тому, що мав намір відвезти в лікарню свою знайому. Просив застосувати ст.69 КК України при призначенні покарання та застосувати громадські роботи.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого в судовому засіданні, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що події кримінальних правопорушень мали місце, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.3 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст.382 КК України.
Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено, а обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Разом з тим, суд враховує і особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні визнав вину повністю, є особою молодого віку, немає постійного місця праці, неодружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Одночасно, суд враховує, що злочин вчинено в сфері правосуддя, як інституту державної влади, об'єктом якого є суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування судової влади та належне виконання її рішень.
Підстав для застосування при призначенні покарання ст. 69 КК України суд не вбачає.
Відтак, суд вважає, що для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.382 КК України у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Витрати, пов'язані із залученням експерта - відсутні.
Питання про долю речових доказів та документів підлягає вирішенню на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349,368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шептицького міського суду Львівської області від 10.07.2025, та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Після набрання вироком законної сили речові докази: диски DVD-R із відео файлами, а також копії справ №459/214/25, №459/820/25, №459/1109/25 залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: ОСОБА_1