Справа № 459/2783/25
Провадження № 2/459/850/2025
(заочне)
22 грудня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Дем'яновської Ю.Д. ,
з участю секретаря судового засідання Гук Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
18.08.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , якою просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість за договором кредитної лінії №569878847 від 01.11.2021 в розмірі 30326,40 грн, а також понесені судові витрати, які включають витрати на правову допомогу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 01 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №569878847 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Кредитор свої зобов'язання виконав та надав боржнику у користування 8000,00 грн, проте боржник свої зобов'язання з повернення коштів у встановлений договором строк не виконала. У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткових угод в тому числі про продовження терміну дії Договору факторингу право вимоги за кредитним договором №569878847 від 01.11.2021 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс». Надалі, на підставі договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024, право вимоги до боржника перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Онлайн фінанс», а на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «Онлайн фінанс» до позивача ТОВ «Юніт Капітал». Вказує, що заборгованість відповідача за кредитним договором №569878847 від 01.11.2021 у загальному становить 30326,40грн, з яких 8000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 22326,40 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за вищевказаним договором у загальному розмірі 30326,40 грн, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн.
Ухвалою від 26.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву.
13.10.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку із неявкою відповідача.
28.11.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази у АТ «Приватбанк»
22.12.2025 сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності та зазначив, що у випадку неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явилася, не повідомила суду про причини своєї відсутності, заяв чи клопотань не подала, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 01 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті www.moneyveo.ua укладено договір кредитної лінії №569878847, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.35 зворот - 38).
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV55СТ3. Зокрема, 01.11.2021 0:35:10 год. ОСОБА_1 ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Згідно з п.1.1 Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, визначених у цьому договорі, додатках до нього, та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 8000 грн, одразу після укладення договору, який має бути повернено до 08.11.2021 (п.1.3 договору).
Згідно п. 1.7. Договору кредитна лінія надається строком на 7 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 08.11.2021 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Відповідно до п.1.8. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
П. 1.9. Договору встановлено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; п. 1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті. Згідно п. 1.9.3. Договору, якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Згідно п.1.11. Договору основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання).
Відповідно до п. 1.12.2.Договору з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником. (п.1.13. Договору)
П. 4.2. Договору встановлено. Що строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.3. Договору).
До договору позивачем також долучено заявку на отримання грошових коштів в кредит від 01.11.2021, де вказані персональні дані ОСОБА_1 , адресу її реєстрації та номер карти (а.с.21); правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в редакції від 13.05.2021 (а.с.22-28); паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №569878847 від 01.11.2021, де вказано інформація та контактні дані кредитодавця, кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти(а.с.34-35); довідку щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» сформовану 26.12.2024 (а.с.13); алгоритм дій ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» стосовно укладання кредитних договорів (а.с.11- 12); порядок дій споживача в ІТС ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» в редакції 16.08.2021. (а.с.14-20)
ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало відповідачу на рахунок НОМЕР_5 кошти в сумі 8000 гривень згідно договору №569878847 від 01.11.2021, що підтверджується платіжним доручення від 01.11.2021 (а.с.10) та довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» №569878847/24052025/Э від 24.05.2025 (а.с.94)
Відповідно до інформації, витребуваної судом АТ КБ «Приватбанк» (лист-повідомлення) №20.1.0.0.0/7-251202-/95276-БР від 02.12.2025 встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), номер якої збігається з номером, який ОСОБА_1 надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Номер телефону НОМЕР_3 не бувне є фінансовим номером телефону та не знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Згідно виписки за договором №бн за період з 01.11.2021-06.11.2021 за картковим рахунком № НОМЕР_1 на номер рахунку за цією карткою 01.11.2021 зараховано переказ у сумі 8000,00 грн.
Відповідно до розрахунків заборгованості за договором №569878847 від 01.11.2021 ТОВ ««Манівео Швидка Фінансова Допомога» за період з 01.11.2021 по 23.07.2024 заборгованість становила 30326,40 грн, з них 8000,00 грн тіло кредиту та 22326,40 грн. проценти (а.с.47-48)
Судом також встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчився 28.11.2019 (а.с.74-84).
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с.85).
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2023 (а.с.85 зворот).
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.86).
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №294 від 23.07.2024 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором №569878847 від 01.11.2021 (а.с.72-73).
Позивач надав копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимог №294 від 23.07.2024 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав имоги згідно Реєстру прав вимоги №294 від 23.07.2024. (а.с.71)
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліре Плюс» за період з 23.07.2024 по 19.12.2024 заборгованість становила 30326,40 грн, з яких 8000,00 грн тіло кредиту, 22326,40 грн нараховані проценти (а.с.46).
19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/1224-01, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором №569878847 від 01.11.2021 (а.с.66-70).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30326,40 грн (а.с.64-65).
Згідно копії платіжної інструкції №330 від 20.12.2024 встановлено, що ТОВ «ФК «Оналйн Фінанс» оплатило ТОВ «Таліон Плюс» 4415985,95 грн на виконання договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 (а.с.63).
В подальшому, 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором №569878847 від 01.11.2021 (а.с.32-41).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № бн від 04.06.2025 борг ОСОБА_3 за договором №569878847 від 01.11.2021 перейшов до позивача та становив 30326,40 грн (а.с.56-57).
Відповідно до копій платіжних інструкцій №483 від 25.06.2025, №467 від 10.06.2025, №468 від 10.06.2025, №469 від 11.06.2025, №470 від 11.06.2025, №478 від 19.06.2025, №479 від 19.06.2025 та листа ТОВ «Юніт Капітал» вих.№26.06.2025-1 від 26.06.2025 встановлено, що ТОВ «Юніт Капітал» оплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» кошти на виконання договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с.49-53).
Згідно виписки ТОВ «Юніт Капітал» з особового рахунку за кредитним договором №569878847 від 01.11.2021 станом на 25.06.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена та становить 30326,40 грн (а.с.45).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами першою, дугою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів..
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно п.15 ч.1 ст.1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Відповідно до ч.1,3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1-2 ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно статті 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Як зазначалось вище, договір кредитної лінії №569878847 від 01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор, який використано для підтвердження підписання договору.
Без здійснення вказаних дій відповідачем договір не був би укладений сторонами, відтак, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
З огляду на викладене вище, суд вважає доведеним факт підписання ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відтак укладення договору узгоджуються з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Також встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення, яким встановлено, що на рахунок НОМЕР_5 надійшли кошти в сумі 8000 гривень згідно договору №569878847 від 01.11.2021 та довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» №569878847/24052025/Э від 24.05.2025. А також відповідно до повідомлення АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-251202-/95276-БР від 02.12.2025 встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), номер якої збігається з номером, який ОСОБА_1 надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Згідно виписки за договором №бн за період з 01.11.2021-06.11.2021 за картковим рахунком № НОМЕР_1 на номер рахунку за цією карткою 01.11.2021 зараховано переказ у сумі 8000,00 грн.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01.
Відповідно до п. 2.1. договору факторингу №28/1118-01 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Згідно п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Тобто предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 18.01.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
У подальшому, 19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» (який набув права вимоги за попередньо вказаним договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з додатковими угодами) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором (п.2.1)
Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Тобто предметом договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав № 1 від 19.12.2024 до договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30326,40 грн.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал», перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №569878847 від 01.11.2021 у сумі 30326,40 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач набув права вимоги за даним договором до відповідача.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками, суд виходить з наступного.
Із наданих позивачем та досліджених судом документів встановлено, що відповідачу на підставі договору кредитної лінії №569878847 від 01.11.2021 року надано кредит 8000 грн, який відповідач у строки встановлені умовами договору не повернула. Згідно з умовам договору за користування кредитними коштами нараховувалися відсотки за період з 01.11.2021 по 05.02.2022, які становлять 22326,40 грн та нарахування яких відповідає умовам договору. Матеріали справи не містять документів про оплату даної заборгованості, сума заборгованості відповідачем не заперечується.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 на підставі укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору кредиту №569878847 від 01.11.2021 свої зобов'язання перед позикодавцем, який відступив права вимоги за вказаним договором ТОВ «Таліон Плюс», останнє в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке відступило право вимоги ТОВ «Юніт Капітал», щодо повернення кредитних коштів не виконала, і через це у неї виникла заборгованість на загальну суму 30326,40 грн, що підтверджується розрахунками наданими позивачем, тому суд прийшов до висновку про задоволення позову в цій частині.
Окрім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування розміру понесених витрат позивач надав копії таких документів: Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 №05/06/25-01 укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським Бюро «Тараненко та партнери» (а.с.43-44); додаткової угоди №25770840599 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 №05/06/25-01 (а.с.42); Акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на суму 7000, 00 грн (а.с.41), протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги (а.с.44 зворот); довіреності виданої ТОВ «Юніт Капітал» від 05.06.2025 на ім'я адвоката Тараненка А.І., (а.с.39); свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність №4956 від 24.04.2012 видане на ім'я Тараненко А.І. (а.с.40).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.
Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.
Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Отже позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" 30326,40 гривень (тридцять тисяч триста двадцять шість гривень 40 копійок) заборгованості за договором кредитної лінії №569878847 від 01 листопада 2021 року, з яких 8000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 22326,40 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" 2422,40 гривні (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судових витрат понесених на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок) судових витрат понесених на правову допомогу.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (м.Київ, вул.Рогнідинська, буд.4 А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163);
Відповідач: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення складено 22.12.2025.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська