Рішення від 22.12.2025 по справі 465/6610/25

Справа № 465/6610/25

Провадження 2-а/465/223/25

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого - судді Рудакова Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Терех Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 4 роти 2 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Кригуля Романа Степановича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Інспектора 1 взводу 4 роти 2 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Кригуля Романа Степановича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що 22.07.2025 року інспектором 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Кригулем Р.С. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5289667 за ч. 1 ст. 121 КУпАП щодо нього, у якій зазначено, що ним було порушено правила дорожнього руху, а саме - керування транспортним засобом з червоними покажчиками повороту. Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зазначений транспортний засіб - Ford Mustang, BC07100M - є серійним автомобілем американського виробництва, в якому конструктивно передбачено використання червоних покажчиків поворотів, що відповідає технічним умовам країни-виробника. Також вказує, що цей тип світлових приладів не заборонений в Україні, якщо транспортний засіб зареєстровано згідно з чинними нормами і не має заборони експлуатації. У даному випадку покажчики повороту були справні, встановлені заводом-виробником, і не створювали небезпеки. Таким чином, інспектор не врахував, що використання червоних поворотників у цьому випадку є штатною особливістю сертифікованого транспортного засобу, яка не є порушенням правил експлуатації.

Враховуючи вищевикладене, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5289667 від 06.07.2025, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю в задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю такого.

Відзив мотивує тим, що інспектор поліції Кригуль Р.С., встановивши, що технічний стан і обладнання транспортного засобу FORD MUSTANG номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач, не відповідає вимогам стандартів ДСТУ 3649:2010, відповідно до ст.279 КУпАП повідомив Позивача про початок розгляду справи, ознайомив зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомив Позивачу його права та обов'язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, роз'яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. Провівши розгляд справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, інспектор виніс оскаржувану постанову серії ЕНА №5289667 від 22.07.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП. Враховуючи, що відповідно до ДСТУ 3649-2010 п. 6.1.5, які є діючими на території України, передні та задні покажчики поворотів повинні бути автожовтого кольору, приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, стверджують, що Позивач керував транспортним засобом із порушенням правил дорожнього руху. Окрім цього, зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу того, що автомобіль FORD MUSTANG номерний знак НОМЕР_1 за своєю конструкцією на час проходження ним сертифікації мав покажчики поворотів відповідного кольору, у зв'язку з чим не піддавався переобладнанню після його реєстрації.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак у поданому відзиві просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.

Згідно ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП Кригулем Р.С. серії ЕНА №5289667 від 22.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

За змістом даної постанови, ОСОБА_1 , 22.07.2025 року о 21:17 год. у м.Львові на перехресті вул.Наукова - Тролейбусна, при зміні напрямку руху, увімкнув світловий покажчик повороту, котрий не відповідає п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, а саме був червоного кольору, а не автожовтого, чим порушив п.31.1 ПДР - технічний стан транспортного засобу та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів.

Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Із змісту ч. 1 ст. 121 КУпАП вбачається, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про вказане адміністративне правопорушення мають право розглядати і накладати адміністративні стягнення працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ст.222 КУпАП).

Згідно п.31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 31.4.3 ПДР України визначено вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання, а саме до зовнішніх світлових приладів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позивач ствердив, що не порушував п. 31.1 Правил дорожнього руху, яким забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності вимогам встановлених ПДР України.

Відповідачем не долучено доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 31.1.Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).

Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, перша державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України з метою вільного обігу, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин на обладнання», сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу; уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури України органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.

Пунктом 1.2 наказу Мінінфраструктури «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання» від 17.08.2012 №521 передбачено, що на кожен колісний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

Підпунктом «б» підпункту 1.4 розділу 1 вказаного Порядку визначено, що індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні.

За визначенням, наведеним у п.п. 1.10 цього Порядку, індивідуальне затвердження сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком.

Таким чином, факт первинної реєстрації транспортного засобу свідчить, що станом на 14.11.2024 транспортний засіб, яким керував позивач, за своїми характеристиками відповідав обов'язковим вимогам правил та нормативів, відомостям Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації та у зв'язку з чим компетентним органом було здійснено реєстрацію транспортного засобу.

Матеріали справи не містять акту перевірки технічного стану автомобіля, які б доводили, що автомобіль переобладнувався з моменту його першої реєстрації на території України та початку його експлуатації і, що позивач користується автомобілем, попереджувальні сигнали на якому не відповідають державним стандартам.

Відтак, суд вважає, що відповідач не довів того факту, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови прийняв зазначене рішення на підставі об'єктивних доказів, оскільки жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду не представлено.

Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак, небажання відповідача надавати докази в судовому засіданні давало суду право вирішити справу, обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.3 ст.205 КАС України.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.

Згідно ч.1 і ч.3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Зі змісту ст.280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Докази, надані суду, які стали підставою для винесення постанови не фіксують, що позивач порушив п.31.1 ПДР України, а відтак не підтверджують факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення.

Відповідач, в свою чергу в судове засідання не з'явився, доказів щодо обставин справи не подав, таким чином покладений на нього обов'язок щодо доказування суду правомірності своїх дій, не виконав і не спростував доводи позивача.

За даних обставин, відповідачем при винесені постанови не дотримано вимог КУпАП та Інструкції, та не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушив Правила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч.1 ст.121 КУпАП України, що є його обов'язком відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України.

Враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5289667 від 22.07.2025 року винесена інспектором без додержання вимог законності, а відтак підлягає скасуванню.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.

Окрім цього, згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн. необхідно стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь позивача.

Керуючись ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 4 роти 2 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Кригуля Романа Степановича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5289667 від 22.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Інспектор 1 взводу 4 роти 2 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Кригуль Роман Степанович, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Cуддя Д.І. Рудаков

Попередній документ
132776962
Наступний документ
132776964
Інформація про рішення:
№ рішення: 132776963
№ справи: 465/6610/25
Дата рішення: 22.12.2025
Дата публікації: 23.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Франківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (18.11.2025)
Дата надходження: 31.07.2025
Предмет позову: про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення
Розклад засідань:
17.10.2025 11:00 Франківський районний суд м.Львова
18.11.2025 11:00 Франківський районний суд м.Львова
11.12.2025 10:10 Франківський районний суд м.Львова