Провадження №3/447/2049/25
Справа №447/3891/25
22.12.2025 м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А. В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП № 2 РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП України,
02 грудня 2025 року до Миколаївського районного суду Львівської області від ВП № 2 РУП ГУНП у Львівській області надійшли протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 3 статті 184 КУпАП.
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 02 грудня 2025 року вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 447/3894/25 (провадження 3/447/2051/25) та призначені до розгляду.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 989303 від 25 листопада 2025 року зазначено, що 09.11.2025 року приблизно о 16:20 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч.2 КУпАП, п. 2.1.а ПДР, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гірському по вул. Миру, без посвідчення керувати таким транспортним засобом, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім цього, 09.11.2025 року приблизно о 17:30 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, п. 2.4 ПДР, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гірському по вул. Миру, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім цього, 09.11.2025 року приблизно о 17:20 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП, п. 9.8 ПДР, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гірському по вул. Миру, без увімкненого ближнього світла фар, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім цього, 09.11.2025 року приблизно о 16:20 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч.5 КУпАП, п. 2.3.в ПДР, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гірському по вул. Миру, без пристебнутого ременя безпеки, тим самим порушив правила користування ременем безпеки, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім цього, 09.11.2025 року приблизно о 17:40 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.5 КУпАП, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі між с. Гірське та с. Раделичі, втікав від працівників поліції на транспортному засобі, тим самим створюючи аварійну ситуацію, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Отже, ОСОБА_1 своїми діями ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки, за що передбачена відповідальність за частиною 3 статті 184 КУпАП.
В судовому засіданні 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала, з протоколами згодна. Вказала, що її син без її дозволу придбав автомобіль на заощаджені кошти. Про придбання автомобіля вона не знала, так як і не знала про те, що він керує транспортним засобом. Зауважила, що з сином провела бесіду, останній розкаявся та обіцява більше не вчиняти правопорушення.
В судовому засіданні 22 грудня 2025 року неповнолітній ОСОБА_2 вказав, що дійсно на збережені кошти придбав автомобіль (по техпаспорту), який йому привезли знайомі з сусіднього району. При цьому права керування транспортним засобом не має, мама нічого не знала ні про покупку, ні про те, що він їздить за кермом. Вину визнав, вказав, що більше вчиняти порушення не буде. Просив маму суворо не карати.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.
Частиною 3статті 184КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Так, відповідно до положень статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Судом встановлено, 09.11.2025 року приблизно о 16:20 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч.2 КУпАП, п. 2.1.а ПДР, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гірському по вул. Миру, без посвідчення керувати таким транспортним засобом, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім цього, 09.11.2025 року приблизно о 17:30 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, п. 2.4 ПДР, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гірському по вул. Миру, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім цього, 09.11.2025 року приблизно о 17:20 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП, п. 9.8 ПДР, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гірському по вул. Миру, без увімкненого ближнього світла фар, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім цього, 09.11.2025 року приблизно о 16:20 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч.5 КУпАП, п. 2.3.в ПДР, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Гірському по вул. Миру, без пристебнутого ременя безпеки, тим самим порушив правила користування ременем безпеки, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім цього, 09.11.2025 року приблизно о 17:40 год. неповнолітній син ОСОБА_2 , віком 15 років, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.5 КУпАП, а саме керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі між с. Гірське та с. Раделичі, втікав від працівників поліції на транспортному засобі, тим самим створюючи аварійну ситуацію, однак не досяг віку, з якого настає відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 989303 від 25.11.2025 року, серії ВАД №989430 від 25.11.2025 року, серії ВАД № 989309 від 25.11.2025 року, серії ВАД № 989428 від 19.11.2025 року, серії ВАД № 989429 від 25.11.2025 року, з яким вона згодна, свою вину визнає, зауважень до протоколу не має та щиро розкаюється; письмовими поясненнями від 19.11.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.11.2025 року; письмовими поясненнями від 19.11.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.11.2025 року та іншими матеріалами справи.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП впродовж року не притягувалась.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП.
Разом з цим, враховуючи встановлені судом обставини, при накладенні на ОСОБА_1 стягнення, суд згідно з вимогами статті 33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про її особу, яка до адміністративної відповідальності раніше не притягувалась. Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини. Обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлені.
Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частини 3 статті 184 з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 184 КУпАП, зокрема у виді штрафу.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями 40-1, 184, 283, 284, 294 КУпАП, суддя-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП, та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін відповідно до вимог статей 307, 308 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Анна Рябчун