Справа № 438/1668/25
Провадження 2-др/438/4/25
іменем України
22 грудня 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Дудар О.В.,
за участі секретаря судового засідання Валькович Г.К.
розглянувши матеріали заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Адрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додатково рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В провадженні судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В. перебувала на розгляді цивільна справа № 438/1668/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
27 листопада 2025 року ухвалено заочнерішення,яким задоволенопозовні вимогита стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість за договором позики у розмірі 32900,00 гривень та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2422,40 гривень.
Представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко М.В. 1 грудня 2025 року звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 438/1668/25, яким останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Учасники належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд відповідач не повідомив, представник позивача просив провести розгляд заяви без його участі. Розгляд заяви проведено без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані докази на підтвердження вимог позивача про відшкодування судових витрат суд дійшов наступних висновків.
За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно із частиною 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу ним надано: договір про надання правничої допомоги від 6 травня 2025 року № 06-05/2025, заявку про надання послуг від 12 серпня 2025 року № 3857205515, акт приймання-передачі наданих послуг №3857205515 від 28 листопада 2025 року, а також платіжну інструкцію від 28 листопада 2025 року № 19 на суму 5000,00 грн.
Стосовно належності підтвердження розміру витрат, в контексті питання їх фактичного понесення позивачем, суд звертає увагу, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 у справі № 922/445/19).
Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в контексті критеріїв співмірності та пропорційності таких витрат суд виходить з наступного.
Частинами 1-2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом частин 4-5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій: складення правової документації процесуального характеру (позовної заяви та клопотання про витребування доказів) та супровід процесу розгляду справи в суді з питань, пов'язаних із правами та інтересами замовника в будь-якому форматі судочинства, в тому числі, але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд» - 5000,00 грн.
За таких обставин, беручи до уваги ціну позову, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи, а також суму платежу, присуджену судом до стягнення з відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Адрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додатково рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн.
Заяву про перегляд додаткового заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове заочне рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ: 44127243, місце знаходження: місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок, 10, поверх 2, офіс 5
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена ДУДАР