Справа №731/675/25
Провадження №2-о/731/17/25
22 грудня 2025 року с-ще Варва
Суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Савенко А.І., перевіривши заяву ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області (юридична адреса: вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
02 грудня 2025 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана заява. Згідно до якої заявник просить встановити факт належності їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа - свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 29 серпня 1970 року Княжпільською сільською радою, Старосамбірського району, Львівської області; встановити факт неправильності зазначення по батькові нареченої ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 » у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 та актовому запису про шлюб № 19 складеного 29 серпня 1970 року Княжпільською сільською радою, Старосамбірського району, Львівської області, що створює їй перешкоди в отриманні пенсійного забезпечення по втраті годувальника.
Вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 2 ст.293 ЦПК України передбачено перелік справ, що підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження, серед яких є також така категорія справ, як встановлення факту, що має юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч.1 ст.315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно із пунктом 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила), відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки, чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постанові від 22.09.2021 у справі № 591/5199/20.
Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник ОСОБА_1 просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документа - свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , вказана вимога на підставі ч. 3 ст. 315 ЦПК України, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає.
Щодо вимоги про встановлення факту неправильності зазначення по батькові нареченої ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 » у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 та актовому запису про шлюб № 19, то встановлення такого факту дублює попередню вимогу про встановлення факту належності їй свідоцтва про одруження, яке видається органом державної реєстрації актів цивільного стану, тобто того документу, належність якого особі не може бути встановлена судом в порядку окремого провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки свідоцтво про одруження є документом, що видається органом державної реєстрації актів цивільного стану, то дана заява судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає, а відтак у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 слід відмовити.
При цьому, заявник не позбавлена права звернутися для вирішення вказаного питання до органів реєстрації актів цивільного стану як суб'єкта владних повноважень, з метою внесення змін до актових записів, а у разі відмови такого суб'єкта - оскаржити її в судовому порядку, або звернутися до суду з вимогами про встановлення юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. 260, 261, ч. 3 ст. 315 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя А.І. Савенко