Справа № 590/844/25
Провадження № 2/590/292/25
22.12.2025 с-ще Ямпіль
Суддя Ямпільського районного суду Сумської області Сатарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом
ОСОБА_1 /Код РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 /
Представник позивача: АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ЕКСПЕРТ ГРУПІ»,
до відповідача ОСОБА_2 /Код РНОКПП: НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2
про стягнення заборгованості за договором позики, -
19.08.2025 /дата отримання позову судом/ позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення боргу за розпискою, якою просить стягнути з ОСОБА_5 (рнокип НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 74 424 грн. 63 коп., А також стягнути з Відповідача та користь Позивача витрати на правничу допомогу /згідно орієнтовного розрахунку 10 000,00 грн./ та судовий збір /1211,20 грн/.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 28.06.2024 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір позики (розписки) грошових коштів. Відповідно до Договору позики Позивач передав у власність Відповідачу грошові кошти у сумі 64 000,00 грн., а Відповідач зобов'язується повернути Позивачу таку ж суму грошових коштів у строк до 31.08.2024 року. Станом на 13.08.2025 рік Відповідач не повернув Позивачу грошові кошти згідно Договору позику, тобто свої зобов'язання зо Договором позики не виконав.
На підтвердження укладення відповідачем була надана розписка, підписана останнім.
Посилаючись на ч.2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, просить стягнути з відповідача окрім 64 000,00 грн. основного боргу, 8 601,07 грн.- інфляційних, та 1 823,56 грн. - 3% річних.
Надано детальний розрахунок, згідно з яким Всього сума заборгованості складає: 64 000,00 (сума боргу) + 8 601,07 (інфляційне збільшення) + 1 823,56 (штрафні санкції 3% річних) = 74 424,63 грн.
Оскільки Відповідач в добровільному порядку не виконує своїх зобов'язань за договором позики, тому позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.
Рух справи в суді першої інстанції
Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 28.08.2025 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Копію зазначеної ухвали надіслано відповідачу 28.08.2025 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання: АДРЕСА_2 , яке ним було отримано особисто 05.09.2025.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
11.09.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про надання оригіналу боргової розписки від 28.06.2024.
Будь-яких інших заяв або клопотань від сторін до суду не надано, зокрема відзиву на позовну заяву або клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.
Разом з тим відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).
Фактичні обставини справи
Суддею встановлено, що 28.06.2024 року між сторонами був укладений договір позики у відповідності до якого ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 64000,00 грн, які зобов'язувався повернути до 31.08.2024 року. На підтвердження укладення відповідачем була надана розписка, підписана останнім.
Зі змісту вказаного документу боргової розписки, вбачається наявність між сторонами боргових зобов'язань у вигляді договору позики та вбачається факт передачі відповідної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Позичальник відповідач ОСОБА_5 у добровільному порядку суму боргу не повернув.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором позики /за борговою розпискою/ Всього сума заборгованості складає: 64 000,00 (сума боргу) + 8 601,07 (інфляційне збільшення) + 1 823,56 (штрафні санкції 3% річних) = 74 424,63 грн.
Норми права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже, наявність оригінала боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року № 707/2606/16-ц.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст. 1046 ЦК України
Частина 2 ст. 1047 ЦК України передбачає, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.
Крім того, за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором ч. 1 ст. 1049 ЦК України.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених ним у позові, або ж сплати останньому боргу за договором позики, до суду не подано.
Отже, враховуючи вище викладене, а також те, що боргова розписка від 28.06.2024 підтверджує факт укладення договору позики, а відтак і отримання коштів Відповідачем та виникнення у нього обов'язку в їх поверненні, який ним в свою чергу не виконано, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивача по справі, тому з сукупності вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в сумі 64000,00 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 8601,07, а також 3% річних 1183,56 грн, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно вимог ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Тобто за змістом ст. 625 ЦК України встановлений індекс інфляції враховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов'язань у валюті України гривні.
Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_6 просить суд відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми 1823,56 грн., а також інфляційні збитки - 8601,07 грн. (з 01.09.2024 по 13.08.2025).
Висновок суду першої інстанції
Таким чином, з огляду на те, що відповідач свої зобов'язання за договором позики своєчасно не виконав, грошові кошти в обумовлений сторонами строк не повернув, тому позовні вимоги про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних ґрунтуються на законі та відповідають положенням статті 625 ЦК України, а отже також підлягають задоволенню.
При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача в суді на підставі Ордеру Серії ВІ № 1310263 від "13" серпня 2025 року, виданого Адвокатським Об'єднанням «ЕКСПЕРТ ГРУП» здійснював адвокат Дереза Микита Едуардович.
Позивач наводить ПОПЕРЕДНІЙ (ОРІЄНТОВНИЙ) РОЗРАХУНОК СУМИ СУДОВИХ ВИТРАТ, ЯКІ ПОЗИВАЧ ПОНІС І ЯКІ ОЧІКУЄ ПОНЕСТИ В ЗВЯЗ,КУ ІЗ РОЗГЛЯДОМ СПРАВИ СТАНОВИТЬ: Судовий збір 1211,20 грн. та Витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. та просить стягнути з Відповідача та користь Позивача витрати на правничу допомогу та судовий збір.
Разом з тим, в підтвердження понесених витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. суду жодних доказів не надано, які позивач не позбавлений права подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Щодо стягнення судового збору
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. /а.с.1/. З урахуванням задоволення позову та на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 265, 268, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики /за борговою розпискою/ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 /Код РНОКПП: НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 /на користь ОСОБА_3 /Код РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 / заборгованість за Договором позики /боргової розписки/ від 28.06.2024 в розмірі 74424,63 грн., з яких: - 64000,00 грн. - сума боргу; - 8601,07 грн. - інфляційні збитки, та 1823,56 грн. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_2 /Код РНОКПП: НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 /Код РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 22.12.2025.
Суддя : О.В. Сатарова