Справа № 585/4844/25
Номер провадження 3/585/1563/25
18 грудня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Г.О.Цвєлодуб, розглянувши матеріали, які надійшли з Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не є особою, звільненою від сплати судового збору, -
за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.12.2025 року серії ВАД № 776585, 05.12.2025 року близько 15 год. 00 хв. по вул. Центральна в с.Великі Бубни, син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив адміністративне правопорушення за ст.. 173 КУпАП, а саме: вчинив дрібне хуліганство, кинув у автомобіль який рухався каміння, внаслідок чого було розбито бокове скло, якому на момент вчинення виповнилося 15 років.
У діях ОСОБА_1 , на думку автора протоколу, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином. В протоколі про адміністративне правопорушення просила справу розглянути без її участі.
Суд, вивчивши зміст протоколу та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків, приходить до наступного висновку.
Ч. 3 ст. 184 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 КУпАП.
Як вбачається зі змісту ч. 3 ст.184 КУпАП обов'язковою передумовою застосування ч. 3 ст. 184 КУпАП є вчинення неповнолітнім діяння, що містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
Тобто, для притягнення батьків до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно, щоб їхня неповнолітня дитина вчинила адміністративне правопорушення, що містить всі ознаки об'єктивної і суб'єктивної сторони, окрім суб'єкта.
При встановленні об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, необхідно встановити наявність складу правопорушення, учиненого неповнолітніми у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років. При цьому належна фіксація такого правопорушення та його підтвердження відповідними доказами може бути підставою для притягнення батьків неповнолітнього до адміністративної відповідальності.
Ст. 173 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Диспозиція статті 173 КУпАП України передбачає, що об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
"Інші подібні дії" у розумінні статті 173 КУпАП є різноманітними. Вони можуть включати в себе (але не обмежуються): вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, з таких підстав.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Із долучених до матеріалів справи доказів судом не встановлено, що син особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство.
До суду не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення правопорушення. Судом встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора, не зібрано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, зокрема: пояснень свідків, які б підтвердили наявність обставин вказаних у протоколі ( пошкодження транспортного засобу), фото та відеоматеріалів, якими зафіксовано даний факт.
Додані до матеріалів справи рапорт та письмові пояснення стосуються інших осіб.
Таким чином, суду не надано беззаперечних доказів вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що виключає подальшу кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,-
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 12-13, 51, 184, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 , закрити, у зв'язку із не встановленням в її діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Роменського міськрайонного суду Сумської області протягом 10 днів дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подано протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ