Справа №592/13522/25
Провадження №2/592/2964/25
18 грудня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев'язки К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання права власності на частину будинку у порядку спадкування,
Стислий виклад позиції позивача.
20.08.2025 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку загальною площею 69,9 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Сумсько державною нотаріальною конторою 26.01.1990 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яка була її бабусею. За життя ОСОБА_2 склала заповіт в якому все належне їй за життя майно заповідала своїй онучці - позивачу. Відповідно до договору дарування 5/6 частин житлового будинку, позивач є власницею 5/6 часток житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Решта будинку, а саме 1/6 частка згідно зі свідоцтва про право на спадщину за законом була успадкована сином бабусі (рідним дядьком позивача) ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 26.12.2024 року встановлено факт прийняття ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном після смерті сина, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач звернулась до приватного нотаріусу за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Проте нотаріусом роз'яснено, що у зв'язку із відсутністю відомостей про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 січня 1990 року, яке видавалося спадкодавцеві ОСОБА_3 , неможливо безспірно встановити склад спадкового майна. Таким чином, у зв'язку із відсутністю оригіналу свідоцтва про право на спадщину, позивач не може у нотаріуса оформити свої спадкові права на належну її бабі 1/6 частку житлового будинку.
Заяви, клопотання.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник Сумської міської ради у судове засідання не прибув, подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять ухвалити законне й обґрунтоване рішення, не порушуючи майнових прав та інтересів інших осіб, розгляд справи проводити без їх участі.
Інші процесуальні дії у справі.
28.08.2025 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 10.09.2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі.
13.11.2025 року суд закрив підготовче засідання і призначив справу до розгляду по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Відповідно до договору дарування 5/6 частин житлового будинку, посвідченого 30.09.2000 року державним нотаріусом Другої Сумської держнотконтори В.В.Чернишенко, позивач ОСОБА_1 є власницею 5/6 часток житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7)
Інша 1/6 частина будинку на праві власності за життя належала ОСОБА_3 , який є рідним дядьком позивача, набутому в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_4 (а.с.9)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після його смерті спадщину фактично прийняла мати спадкодавця ОСОБА_2 , яка доводиться бабусею позивача. На час відкриття спадщини ОСОБА_2 проживала разом із сином та після його смерті продовжувала користуватися спадковим майном, однак спадщину у нотаріальному порядку не оформила (а.с.5, 10)
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 (а.с.4)
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений 12 жовтня 2000 року державним нотаріусом Другої сумської державної нотаріальної контори Чернишенко В.В., відповідно до якого все своє майно, належне на день смерті і взагалі все те, на що за законом матиме право, заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с.5)
Згідно із матеріалів спадкової справи 23/2018, заведеної 03.04.2018 року до майна ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом є онука - ОСОБА_1 , яка відповідно до ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а.с.6)
Разом із тим, приватний нотаріус Цирулик В.В. відмовила ОСОБА_1 в оформленні спадкових прав на 1/6 частку житлового будинку у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.38)
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 26.12.2024 року по справі №591/11293/24 встановлено факт прийняття ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном після смерті сина, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13)
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Як роз'яснено у п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються за правилами ЦК в редакції 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавства, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України (ред. 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на момент виникнення правовідносин), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Як стверджується п.2 ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Як встановлено судом, що ОСОБА_2 прийняла спадщину за померлим сином ОСОБА_3 , так як на день його смерті проживала разом із спадкодавцем та була зареєстрована у спадковому будинку.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У Листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовні провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.
У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи наведене та те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлої бабусі ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку, проте остання за життя не оформила свого права власності на вказану частку будинку, яку успадкувала після смерті свого сина ОСОБА_3 , що є перешкодою для реалізації спадкових прав позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та їх необхідно задовольнити.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку у порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на 1/6 частку житлового будинку загальною площею 69,9 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Сумською державною нотаріальною конторою 26.01.1990 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач - Сумська міська рада, м.Суми, пл.Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253.
Повний текст рішення виготовлено 22.12.2025 року.
Суддя Галина КОРОЛЬОВА