Справа № 595/2001/24Головуючий у 1-й інстанції Созанська Л.І.
Провадження № 22-ц/817/1214/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
09 грудня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуюча - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
секретар Хоміцька С.О.
з участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оринник Надія Сергіївна на ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року у справі №595/2001/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики від 17 листопада 2023 року в сумі 23500 дол. США.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 17 листопада 2023 року позичив відповідачу зазначену суму, яку останній зобов»язався повернути до 17 січня 2024 року, про що власноручно написав розписку. Однак, свої зобов»язання у визначений строк відповідач не виконав, оригінал розписки знаходиться у позивача.
Відповідач ОСОБА_3 заперечив проти позовних вимог та заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи наданої позивачем розписки від 17.11.2023 року.
Ухвалою Бучацького районного суду від 6 травня 2025 року була призначена судова почеркознавча експертиза, однак в подальшому відповідач відмовився від проведення судової почеркознавчої експертизи та у жовтні 2025 року заявив клопотання про проведення судової фоноскопічної експертизи.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року призначено судову фоноскопічну експертизу.
На вирішення експертизи покладено наступні питання:
1) Скільки осіб брало участь у розмові, зафіксованій в аудіо-файлі під назвою «Запис розмови від 22.02.2024», що міститься на наявному у матеріалах справи CD-R диску, долученому до відзиву на позовну заяву?
2) Чи є на аудіо-файлі під назвою «Запис розмови від 22.02.2024», що містяться на наявному у матеріалах справи CD-R диску, долученому до відзиву на позовну заяву, голос позивача ОСОБА_1 ? Якщо так, то який зміст його розмови?
Проведення судової фоноскопічної експертизи доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за давання завідомо неправдивого висновку і відмову від давання висновку.
Оплату вартості проведення експертизи покладено на відповідача .
Зобов'язано позивача за необхідності, на вимогу експерта, з'явитись до експертної установи у визначений експертом час з метою відбору необхідних зразків для проведення експертизи.
Доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України відібрати зразки усного мовлення позивача Довбенка Романа Валерійовича для проведення фоноскопічної експертизи.
Сторонам роз'яснити положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
У розпорядження експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надати матеріали цивільної справи № 595/2001/24 у 2-х томах, у тому числі CD-R диск з аудіофайлом під назвою «Запис розмови від 22.02.2024» та диск із звукозаписами судових засідань за участі позивача ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі представниця ОСОБА_1 - адвокат Оринник Н.С. просить скасувати ухвалу про призначення судової фоноскопічної експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини, не надав оцінку допустимості доказу, який буде предметом експертного дослідження та безпідставно задовольнив клопотання представника відповідача.
Вважає, що проведення судової фоноскопічної експертизи для вирішення питання допустимості доказу - розписки про позику коштів, є зловживання процесуальними правами зі сторони відповідача, оскільки даний звукозапис по своїй природі є недопустимим, поданий до суду з порушенням порядку подання доказів відповідно до ст.100 ЦПК України, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг та зроблений без згоди особи на здійснення звукозапису.
У відзиві представник ОСОБА_2 - адвокат Череватий П.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Вказує, що стороною позивача на етапі підготовчих дій до розгляду справи не ставилось під сумнів допустимість та достовірність звукозапису як доказу та не висловлювались заперечення. Зазначає, що такий звукозапис був поданий разом з відзивом, а сторона позивача була наділена правом подання відповіді на відзив, у якій могла висловити заперечення щодо звукозапису розмови.
Щодо відсутності згоди позивача на здійснення звукозапису зазначає, що допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомила про обставини здійснення нею звукозапису розмови за участю позивача та повідомила суду, що перед початком здійснення такого звукозапису отримала згоду позивача. Запис здійснювала відкрито за допомогою телефону, який бачив позивач. Законом не передбачено, що згода особи на запис її розмови мала б бути зафіксована на самому записі початку такої розмови.
Заслухавши пояснення представника позивача - адвоката Оринник Н.С. яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_2 - адвоката Череватого П.М., який заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу залишити без змін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.
Призначаючи судову фоноскопічну експертизу, суд першої інстанції прийшов до переконання, що встановлення належності або чи неналежності позивачу голосу на аудіозаписі з назвою «Запис розмови від 22.02.2024» стосується предмета доказування, відповідає вимогам та ґрунтується на підставах, передбачених частиною першою статті 103 ЦПК України, оскільки обставини, які підлягають з'ясуванню, мають суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За правилами частини першої, четвертої та п'ятої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Предметом технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису є фактичні дані, що мають значення для досудового розслідування та розгляду справ у судах та, пов'язані з технікою та технологією отримання відеозвукозаписів та звукозаписів.
Об'єктами фонетичної експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису є:
- звукозаписи, відеозаписи та відеозвукозаписи;
- технічні засоби та пристрої, за допомогою яких здійснюється фіксація відео- та звукозаписів, включаючи всі складові з приймання, передавання та фіксації відеозображень та звукозаписів.
Частина 2 ст. 1047 ЦКУ допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.
Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж установлено договором (ч. 1 ст. 1051 ЦКУ).
При цьому, за змістом ч. 2 ст. 1051 ЦК України, при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватись на поясненнях свідків.
В матеріалах справи наявний оригінал боргової розписки.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа №723/304/16-ц).
Отже, при розгляді даної справи відповідач не позбавлений можливості доводити належними та допустимими доказами справжню правову природу договору, а суд першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів повинен встановити справжню правову природу укладеного між сторонами договору та зробити відповідні правові висновки.
Таким чином, для повного та об'єктивного з'ясування обставин справи щодо стягнення заборгованості за договором позики відсутня необхідність у проведенні судової фоноскопічної експертизи, обставини справи можна встановити на підставі наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів.
Колегія суддів звертає увагу, що дії відповідача під час розгляду справи є непослідовними та спрямованими на затягування судового процесу.
Так, заявляючи клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи відповідач стверджував, що не підписував боргову розписку, тоді як заявляючи клопотання про проведення судово-фонографічної експертизи вже заперечував факт отримання грошей саме за договором позики.
Судом при вирішенні питання про призначення експертизи неповно з»ясовано обставини справи, порушено норми ч.1 ст.103 ЦПК України, а тому відповідно до ст. 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст,ст. 367, 374, 379, 382-284, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оринник Надія Сергіївна - задовольнити.
Ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року - скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2025 року.
Головуюча М.В. Хома
Судді О.З. Костів
Н.М. Храпак