Справа № 466/9451/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3281/25 Доповідач: ОСОБА_2
10 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб відділу поліції №1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР по заяві від 23.08.2025 року,
з участю: ОСОБА_6 ,
встановила:
даною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб відділу поліції №1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР по заяві від 23.08.2025 р.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і ухвалити нове рішення, яким скаргу на бездіяльність відділу поліції №1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР задовольнити та зобов'язати належну процесуальну особу відділу поліції №1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення в строки, визначені ст. 214 КПК України.
Окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді мотивуючи тим, що повни текст ухвали вручено 24.11.2025 року про, що свідчить розписка про отримання судового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ухвала слідчого судді прийнята з грубим порушення норм процесуального права.
Звертає увагу на те, що заява від 23.08.2025 року є обґрунтованою та не базується на припущення, а з її змісту можна прийти до висновку про наявність в діях осіб складу кримінального правопорушення.
Вказує, що з відповіді вбачається, що зі сторони працівників поліції не вчинено жодних дій на перевірку доводів, що викладені у заяві про кримінальне правопорушення та таку перевірку можна здійснити виключно при внесених даних ЄРДР, що в порушення вимог закону зроблено не було.
Заслухавши доповідь судді, виступ ОСОБА_6 , на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних причин.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які відомості із заяви чи повідомлень, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 подав скаргу до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова, у якій посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори 16 серпня 2012 року, він являється спадкоємцем майна своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 . За життя його мати не встигла оформити право власності на земельну ділянку площею 0,19 га., яка була в її користуванні і на якій знаходився житловий будинок разом із господарськими будівлями, якою фактично користується скаржник. Повідомляє, що йому стало відомо з відповіді на адвокатський запит, що суміжний землекористувач ОСОБА_7 з метою заволодіння частиною земельної ділянки, звернувся до ТзОВ «Землепроект» з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), внаслідок чого зі сторони землевпорядної організації розроблено таку документацію, без погодження з ОСОБА_6 , як суміжним землекористувачем та в подальшому погодивши таку документацію у межах, що накладаються на його земельну ділянку провів державну реєстрацію такої ділянки у державному земельному кадастрі 13.05.2020р. з присвоєнням кадастрового номера 4622710200:05:001:0107 та 17.06.2020 р. отримав право власності на таку, незважаючи на той факт, що в площу його земельної ділянки ввійшла проща земельної ділянки, якою фактично користується заявник скарги та яка закріплена за його житловим будинком. Вважає, що такими неправомірними діями ОСОБА_7 вчинив злочин. Із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 звернувся до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області 12.08.2025 р. Однак, дані про вчинення злочину у ЄРДР внесені не були.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР усі відомості прийнятих та зареєстрованих ними заяв, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Слідчим суддею вірно встановлено, що обставини, повідомлені заявником скарги щодо заволодіння землекористувачем ОСОБА_7 частиною земельної, якою фактично користується заявник скарги та яка закріплена за його житловим будинком, не свідчать про наявність складу кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вірно зазначив, що відомості, викладені у звернені ОСОБА_6 до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 23.08.2025 р., не містять ознак кримінального правопорушення, що також зазначено у відповіді начальника ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 01.09.2025, а є виключно суб'єктивною думкою заявника, що ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущення.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно зазначив у своєму рішенні про те, що скаржник не зазначає, у чому саме допущене порушення його прав, яка шкода йому заподіяна, та розмір шкоди.
Тому, на думку колегії суддів, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_6 слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя районного суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 поданої на бездіяльність службових осіб відділу поліції №1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР по заяві від 23.08.2025 р.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
поновити ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб відділу поліції №1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР по заяві від 23.08.2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді