Справа №601/2574/20
Провадження № 2/601/3/2025
22 грудня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Коротича І.А.,
при секретарі судового засідання Бончик А.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Парфенчук Ю.А.,
представника відповідачки адвоката Булави О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішень, державної реєстрації прав на земельну ділянку, зобов'язання відновити межі земельної ділянки,-
В провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сесії Горинської сільської ради № 1033 від 12 серпня 2020 року «Про затвердження акту встановлення межових знаків по зверненню ОСОБА_1 »; визнання недійсним рішення сесії Горинської сільської ради № 1120 від 22 жовтня 2020 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), для ведення особистого селянського господарства та передача земельних ділянок у власність в с. Горинка гр. ОСОБА_2 " в частині затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 0,2180 га за кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 в селі Горинка Кременецького району Тернопільської області та передачі цієї земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2180 га за кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 для ведення особистого селянського господарства в селі Горинка Кременецького району Тернопільської області (номер запису про права: власності 39164011 від 09 листопада 2020 року) та зобов'язання ОСОБА_2 відновити межу присадибної земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , позначену на схемі встановлення межових знаків, що є невід'ємною частиною акта встановлення межі між господарствами, затверджений рішенням сесії Горинської сільської ради № 62 від 24 грудня 2009 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що 20 серпня 1982 року позивач придбав у гр. ОСОБА_3 житловий будинок в с. Горинка Кременецького району. Рішенням Горинської сільської Ради за № 73 від 18 листопада 1982 року йому було надано дозвіл на будівництво житлового будинку на придбаній земельній ділянці. Після виготовлення проектної документації та будівництва будинку позивач, на підставі рішення виконкому Кременецької районної ради народних депутатів № 73 від 15 березня 1988 року, отримав 20 червня 1988 року свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок. Відповідач ОСОБА_2 є суміжним землекористувачем. Позивач стверджує, що ОСОБА_2 останніми роками частинами самовільно почала захоплювати його земельну ділянку. В листопаді 2009 року позивач з даного приводу звертався до відповідача із заявою про визначення та встановлення меж земельних ділянок. Комісія в складі голови Горинської сільської Ради, землевпорядника та головного бухгалтера виявила невідповідність земельних ділянок позивача та ОСОБА_2 планам забудов садиб та встановила межові знаки по існуючій межі між позивачем, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Встановлення меж було документально оформлено актом від 09 грудня 2009 року. Відповідно до цього акту вирішено встановити три межові знаки по фактично існуючій межі, які відображені на схемі встановлення межових знаків: І знак - зі сторони АДРЕСА_1 на відстані 5,80 м. від північно-східного кута його житлового будинку та 6,83 м. - від північно-західного кута житлового будинку ОСОБА_4 ; ІІ знак - на відстані 40 м. на південь існуючої межі між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - 5,60 м. від південно-східного кута самовільно збудованого господарського будинку та південно-західного кута самовільно збудованого туалета ОСОБА_4 - 4,40 м; ІІІ знак - на відстані 36,30 м. на південь від II межового знака по існуючій межі земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_2 ознайомлена з цим актом і з ним погодилася, що стверджується її підписом на акті. Рішення сесії, яким затверджено наведені вище межі між господарствами, було предметом судового оскарження. Проте постановою Кременецького районного суду від 05 жовтня 2010 року, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2014 року, оскаржуване рішення сесії Горинської сільської ради № 625 від 24 грудня 2009 року визнане законним, а тому межі між господарством позивача, господарством ОСОБА_4 та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 повинні відповідати межам, що позначені на акті встановлення меж від 09 грудня 2009 року.
Однак за останні декілька років ОСОБА_2 знищила встановлений третій межовий знак, що вказаний в акті від 09 грудня 2009 року, та поступово невеличкими частками стала захоплювати земельну ділянку позивача, внаслідок чого змістила межу між земельними ділянками на декілька метрів. З приводу порушення ОСОБА_2 межі, встановленої актом від 09 грудня 2009 року, позивач звертався до Горинської сільської ради із заявами та скаргами 25 травня 2020 року, 14 липня 2020 року та 12 серпня 2020 року про відновлення межі.
Однак у відповідь на його звернення Горинська сільська рада замість того, щоб відновити встановлену 2009 року межу, склала 30 липня 2020 року новий акт встановлення та фіксування межових знаків між земельними ділянками ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що затверджений рішенням сесії Горинської сільської ради № 1033 від 12 серпня 2020 року.
Зі схеми до акту від 30 липня 2020 року вбачається, що межа між земельною ділянкою позивача та земельною ділянкою ОСОБА_2 становить не пряму лінію, як це було передбачено актом встановлення межі від 09 грудня 2009 року, а ламану лінію, внаслідок чого земельна ділянка позивача є звуженою на 2,5 метри.
В подальшому 22 жовтня 2020 року Горинська сільська рада прийняла рішення № 1120, яким серед іншого затвердила ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2180 га за кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 в селі Горинка, Кременецького району Тернопільської області та передала вказану земельну ділянку ОСОБА_2 безоплатно у власність.
На підставі цього рішення сесії 09 листопада 2020 року державним реєстратором Іванюком О.В. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 39164011, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру № 233288673 від 19 листопада 2020 року.
Вважає рішення сесії Горинської сільської ради № 1033 від 12 серпня 2020 року та № 1120 від 22 жовтня 2020 року, щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства протиправними, а також державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на означену земельну ділянку такими, що порушують права та інтереси позивача як землекористувача та підлягають до скасування. Позивач вважає, що саме у відповідності до акту від 09 грудня 2009 року Горинська сільська рада повинна була у 2020 році відновлювати межі між його земельною ділянкою та ділянкою ОСОБА_2 , а не встановлювати нові межі по фактичному використанню, адже акт від 09 грудня 2009 року зі схемою встановлення межових знаків, що затверджений відповідним рішенням сесії сільської ради, належить до даних земельно-кадастрової документації, присадибна земельна ділянка позивача мала пряму межу із земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ще з часу набуття ним права власності на житловий будинок.
Попереднім власником житлового будинку позивача та землекористувачем був ОСОБА_8 , після якого будинок успадкувала ОСОБА_9 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 березня 1979 року. В подальшому ОСОБА_9 продала цей будинок ОСОБА_3 , згідно з договором купівлі-продажу від 10 лютого 1981 року, а 12 серпня 1982 року позивач купив вказаний будинок у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу. Із земельно-шнурової книги радгоспу ім. Котовського с. Горинка Кременецького району вбачається, що у користуванні ОСОБА_8 була земельна ділянка площею 0,25 га, у користуванні ОСОБА_9 - 0,17га, у ОСОБА_10 - 0,19 га. В жовтні 1965 року проведено дешифрування аерознімку с. Горинка Кременецького району, з якого вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_8 площею 025 га мала рівну пряму межу із земельною ділянкою ОСОБА_11 та ділянкою № НОМЕР_1 . Отже, при переході права власності на житловий будинок від ОСОБА_8 до позивача перейшло право користування присадибною земельною ділянкою в тих межах, які були у користуванні ОСОБА_8 . Згідно з рішенням Горинської сільської ради від 06 грудня 1993 року вирішено приватизувати земельні ділянки для обслуговування житлових будинків і для ведення особистого підсобного господарства - ОСОБА_12 загальною площею 0,40 га (0,05 - для обслуговування житлового будинку, та 0,35 га для ведення підсобного господарства). Разом з тим оскаржуваним рішенням № 1120 від 22 жовтня 2020 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,4660 га, що є додатковим доказом того, що загальна площа земель ОСОБА_2 збільшилась, в тому числі за рахунок земельної ділянки позивача.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вона не визнала позовні вимоги. Зазначила, що в позовній заяві позивач посилається на рішення сесії Горинської сільської ради № 625 від 24 грудня 2009 року, яким встановлено межові знаки, а саме III знак на відстані 36,30 м. на південь від II межового знака по існуючій межі земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства. Як вбачається з схеми встановлення межових знаків від 24 грудня 2009 року III межовий знак встановлено на межі земельних ділянок ОСОБА_2 та суміжного землекористувача ОСОБА_5 . Позивач не надає доказів, що діями ОСОБА_2 було знищено даний III межовий знак. Відповідно до акту Горинської сільської ради від 30 липня 2020 року фактична відстань від II та III межового знаку становить 26,30 метрів. Як вбачається з даної схеми межові знаки і надалі становлять пряму лінію між земельними ділянками позивача і відповідача. В той же час позивач не ставить жодних вимог до ОСОБА_5 , яка і межує з його земельною ділянкою, вважаючи, що саме ОСОБА_2 своїми діями знищила III межовий знак.
Рішення сесії Горинської сільської ради від 09.12.2009 зі схемою встановлення межових знаків не є документацією із землеустрою в розумінні ст. 186 Земельного кодексу України. Як це передбачено пунктами 4.2, 4.3 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Натомість відповідачем було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у відповідності до вимог земельного законодавства. Рішенням Горинської сільської ради від 12 серпня 2020 року затверджено акти встановлення межових знаків по зверненню ОСОБА_2 . Даним актом в складі сільського голови Бойка В.С., спеціаліста-землевпорядника сільської ради ОСОБА_13 , депутата сільської ради Мороз С.Г., із залученим представником ліцензійної землевпорядної організації (ФОГТ ОСОБА_14 ) геодезистом Бейзим В.П. встановлено та зафіксовано із збереженням геодезичних координат межові знаки по фактично існуючих межах: 4 межові знаки між земельними ділянками для обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Тобто встановлення меж земельної ділянки в натурі у відповідності до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686) відбулося саме 30 липня 2020 року.
Рішенням Горинської сільської ради XXII скликання від 08 травня 1996 року № 46 затверджено земельні ділянки, які виявлено під час інвентаризації земель, зокрема громадянам, які мають в наявності більші площі земельних наділів і виділено ОСОБА_12 додатково 0,08 га. Тобто загальний розмір земельної ділянки наданої відповідачу становив 0,48 га, що свідчить про те, що після приватизації розмір земельної ділянки ОСОБА_12 навпаки зменшився, а не збільшився як стверджує позивач. Земельні ділянки, які перебували в користуванні позивача та відповідача (до приватизації) не були сформовані належним чином, відповідно до вимог Земельного кодексу України. Розробка землевпорядної документації відповідачкою надала можливість безпосередньо сформувати земельну ділянку та визначити її межі і площу згідно з фактичним користуванням.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Парфенчук Ю.А. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідачки адвокат Булава О.П. в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити з підстав наведених у відзиві.
Представник відповідача Кременецької міської ради в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 лютого 2021 року проведено заміну неналежного відповідача Горинську сільську раду Кременецького району Тернопільської області на належного відповідача Кременецьку міську раду.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2021 року призначено судову земельно-технічну експертизу.
Ухвалами Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2024 року та 04 грудня 2024 року призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 07 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що у серпні 1982 року вона з позивачем купили будинок в с. Горинка у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу. Біля будинку було - 0,17 га земельної ділянки. Пізніше її розділили, і на новій ділянці розміром 0,08 га вони будували новий будинок. У 1983 році їй додали ще земельної ділянки і в загальному розмір земельної ділянки, що перебував у їх власності складав 0,25га. Додали земельну ділянку біля відповідача ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства. У 1993 році їм та ОСОБА_2 дали дозвіл на приватизацію їх земельних ділянок. У 1993 році позивачу ще додатково додали у власність земельну ділянку, а відповідачу також додали земельну ділянку у 1996 році. Вона вважає, що ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку незаконно та захопила частину земельної ділянки, якою користувалися вони.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він в той час був головою Горинської сільської ради. ОСОБА_1 у 1982 році придбав будинок в с. Горинка Кременецького району із земельною ділянкою розміром 0,17 га, хоча фактично в користування в нього було 0,19га, що зазначено в земельній книзі. У ОСОБА_2 було в користуванні більше земельної ділянки. Пізніше рішеннями сесії Горинської сільської ради як позивачу так і відповідачу додавалися у власність земельні ділянки. У ОСОБА_2 було згідно поземельної книги у власності 0,48 га, а фактично 0,46 га. Відповідач погодилася на такі розміри земельної ділянки. У 2020 році він разом із землевпорядником виходили на місце та ставили межові знаки, однак ОСОБА_1 не погоджувався на такі межі. Він не був згідний із попередніми вимірами.
Свідок ОСОБА_17 пояснив, що він є сином відповідача, проживає у будинку разом з нею. Земельна ділянка, що знаходиться біля їх будинку для ведення особистого господарства межує з земельною ділянкою позивача. У 2020 році представники Горинської сільської ради визначали межі земельної ділянки, з якими вони погодилися. За межі своєї земельної ділянки вони не виходили.
Експерт ОСОБА_18 роз'яснюючи свій висновок пояснив, що межа між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була встановлена відповідно до земельно-технічної документації, яка була у ОСОБА_2 . У ОСОБА_1 земельна ділянка не сформована та не розроблена технічна документація. Якщо не визначено межі земельної ділянки, то визначити чи перетинаються або накладаються земельні ділянки одна на одну не можливо. Щодо визначення меж відповідно до акту 2009 року, то він вказує, що це умовне розмежування і на місці визначити поворотні точки важко.
Суд, заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 20.06.1988, видане на підставі рішення Кременецької районної Ради народних депутатів №73 від 15.03.1988 р. Реєстровий напис на документі про право особистої власності записаний в реєстрову книгу № 3 стор №119 за реєстровим №713 від 09.06.1988 р. (а.с.13).
Згідно з копією договору (а.с.37) купівлі-продажу будинку від 20.08.1982, ОСОБА_1 купив в ОСОБА_3 жилий будинок, що знаходиться в с. Горинка і розташований на земельній ділянці розміром 800 кв.м.
Попередньо, згідно договору (а.с.36) купівлі-продажу будинку від 10.02.1981 р. ОСОБА_3 купила в ОСОБА_9 жилий будинок, що знаходиться в с. Горинка і розташований на присадибній земельній ділянці розміром 1700 кв.м.
В свою чергу, ОСОБА_9 успадкувала від ОСОБА_8 , у зв'язку із смертю останнього, житловий будинок, що знаходиться в с. Горинка Кременецького району Тернопільської області (а.с.34, 35).
У викопіюванні із земельно-шнурової книги радгоспу ім. Котовського с. Горинка Кременецького району (а.с.33) зазначено, що за ОСОБА_8 записано земель 0,25 га, за ОСОБА_9 - 0,17 га земель, за ОСОБА_10 0,19 га.
Згідно з викопіюванням (а.с.32) із дешифрованої від жовтня 1965 року аерозйомки, земельна ділянка, що була в користуванні ОСОБА_8 мала Г-подібну форму.
Наказом по радгоспу ім. Котовського за № 221 від 20.08.1982 р. (а.с.39), виділено та закріплено земельну ділянку набувачу будинку ОСОБА_1 , жителю с. Горинка в розмірі 0,08 га в місці, де знаходяться будівлі продавця будинку ОСОБА_3 .
Рішенням №73 виконкому Горинської сільської Ради депутатів трудящих Кременецького району Тернопільської області від 18.11.1982, надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво житлового будинку в с. Горинка, Кременецького району на земельній ділянці площею 0,08 га.
Відповідно до копії архівної довідки Наказу по радгоспу ім. Котовського №140 від 10.05.1983 (а.с.41), ОСОБА_1 виділяється 0,25 га земельної ділянки набувачу будинку ОСОБА_1 жителю с. Горинка, де знаходяться будівлі продавця будинку, а також наказано виділену земельну ділянку в розмірі 0,25 га закріпити за гр. ОСОБА_1 працівником Кременецького райвідділу зв'язку і занести в радгоспну книгу, ліквідувати відповідно господарський номер гр. ОСОБА_19 .
У викопіюванні із погосподарської книги (а.с.53-59) зазначено, що у особистому користуванні господарства ОСОБА_1 знаходиться 25 сотих землі, платіжне повідомлення №367 (а.с.42).
Земельна ділянка з кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 сформована за результатами розробленої технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , с. Горинка Кременецького району Тернопільської області. Розробник відповідної документації із землеустрою - СПД ФОП ОСОБА_14 . Зазначена документація із землеустрою розроблена на підставі укладеного договору між виконавцем робіт та замовником документації № 655 від 15.09.2020, рішення 46 сесія 7 скликання Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 23.10.2019 за №756, де п. 1 даного рішення вирішено, зокрема:
«1. Надати дозвіл гр. ОСОБА_2 , на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4683 га, з них: земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства - площею 0,2183 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту ( а.с.89)».
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6113477942020 від 24.09.2020, земельна ділянка площею 0,2180 га з кадастровим номером 6123482000:02:001:0236, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, (сформована (здійснена державна реєстрація земельної ділянки) від 24.09.2020) передана у приватну власність на підставі рішення органу місцевого самоврядування (Горинської сільської ради Кременецького району) за № 1120 від 22.10.2020.
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 232353844, від 13.11.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 передана у приватну власність на підставі рішення органу місцевого самоврядування (Горинської сільської ради Кременецького району) за №1120 від 22.10.2020, що є підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку (а.с.79). Кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 наявний на а.с.104, тут же зазначені координати поворотних кутів меж земельної ділянки, за якими визначається місцеположення земельної ділянки у просторі.
В Акті встановлення межі між господарствами жителів с.Горинка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 від 09.12.2009 (а.с.15), що затверджений рішенням 27 сесії 5 скликання за № 625 від 24.12.2009 Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (а.с.14), зазначено, що вирішено встановити 3 межових знаки по фактично існуючій межі:
І - із сторони вул.Шевченка на відстані 5,80 м від північно-східного кута житлового будинку ОСОБА_1 та 6,13 м - від північно-західного кута житлового будинку ОСОБА_4 ;
II - на відстані 40 метрів на південь існуючої межі між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - 5,60 м від південно-східного кута самовільно збудованого господарського будинку, та південно-західного кута самовільно збудованого цегляного туалету ОСОБА_4 - 4,40 м;
III - на відстані 36,30 м на південь від II межового знака по існуючій межі земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (див. а.с.16). Даним рішенням затвердженні межі між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , щодо затвердження меж між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомостей немає.
Рішенням 1033 сесії 7 скликання за № 1033 від 12.08.2020 р. Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, затверджено акт встановлення та фіксування межових знаків між господарствами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (акт додається). Згідно схеми до вказаного акта розмір земельної ділянки ОСОБА_1 складає 0,1910 га, ОСОБА_2 , з кадастровим номером 6123482000:02:001:0236,- 0,2183га.
Згідно висновку № 697/21-22 від 09.02.2024 на схемі, що є додатком до Акту встановлення межі між господарствами жителів с. Горинка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 від 09.12.2009, який затверджений
рішенням 27 сесії 5 скликання за № 625 від 24.12.2009 Горинської
сільської ради Кременецького району Тернопільської області, згідно якого
вирішено встановити 3 межових знаки по фактично існуючій межі, не
зазначено окремо протяжності спільної межі між землями ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 , так як по всій протяжності між межовими знаками II та III,
землі ОСОБА_1 також межують із землями ОСОБА_4 . Отже,
співставити відомості про межу від Е до А земельної ділянки
6123482000:02:001:0236 із відомостями, що зазначені на схемі до Акту
встановлення межі між господарствами жителів с. Горинка
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 від 09.12.2009, затвердженого рішенням 27 сесії 5 скликання за №625 від 24.12.2009 р. Горинської сільської ради Кременецького району
Тернопільської області, не вбачається за можливе.
Встановити площу накладання земельної ділянки площею 0,2180 та з
кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 на земельну ділянку, що
перебуває у користуванні ОСОБА_1 , що розташована в
АДРЕСА_1 , не вбачається
за можливе.
Згідно висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи № 911/24-22 від 06.06.2025, дійсне походження межі між землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка встановлена на схемі встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що є невід'ємною частиною акту встановлення межі між господарствами жителів села Горинка - Комара Івана Варфоломійовича та ОСОБА_4 від 09 грудня 2009 року, що затверджений рішенням сесії Горинської сільської ради № 625 від 24 грудня 2009року (надалі - Акт від 24 грудня 2009 року).
Беручи до уваги (за умови, припущення) що межові знаки I, II, III знаходяться в створі прямої лінії, змодельована межа проходить через земельну ділянку з кадастровим номером 6123482000:02:001:0236.
За умови, що межові знаки I, II, III знаходяться в створі прямої лінії,
змодельована межа не співпадає із межею, що позначена на кадастровому плані
«Е-А», земельної ділянки з кадастровим номером 6123482000:02:001:0236.
Межі земельної ділянки з кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 (для ведення особистого селянського господарства) в натурі не відокремлені
межовими від земельної ділянки з кадастровим номером 6123482000:02:001:0238 (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), тобто дійсну межу між вказаними земельними ділянками можливо визначити виключно через винос меж земельної ділянки в натуру (на місцевість). Обміри земельних ділянок ОСОБА_2 проведено під час первинної експертизи.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За нормами ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно із статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України, власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).
У відповідності до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а)визнання прав; б)відновлення стану земельної ділянки,який існував до порушення прав,і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в)визнання угоди недійсною; г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з ч.1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частинами 3,4 цієї статті передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Статті 22, 23 ЗК України (у редакції чинній на момент прийняття сільською радою рішення про передачу у приватну власність позивачу земельних ділянок) передбачали, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» сільським, селищним, міським радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених ЗК України.
Згідно з статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2002 року рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Судом встановлено, що Горинською сільською радою визначено межові знаки по фактично існуючій межі між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Рішення сесій сільської Ради про затвердження акту встановлення межі між господарствами суміжних землекористувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2009 році не приймалося.
Межі між сторонами визначилися згідно рішення №31033 від 12.08.2020 по фактичному користуванні. Згідно схеми до акта від 20.07.2020, що затверджений рішенням від 12.08.2020 №1033.
За вказаних обставин суд критично оцінює посилання на акт від 09.12.2009 та рішення від 24.12.2009, яким визначено межові знаки по фактично існуючій межі між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оскільки межі між господарствами суміжних землекористувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2009 році не приймалося.
Суд критично оцінює доводи позивача стосовно виділення йому земельної ділянки під забудову розміром 0.25 га землі і посилання на витяг з наказу по радгоспу ім. Котовського с. Горинка № 140 від 11 травня 1983 року.
Згідно даного наказу виділяється земельна ділянка в розмірі 0.25 га на місці, де знаходяться будівлі проданого будинку. Однак виділення в натурі і розбивка червоних ліній на місцевості проведена не була. За даним наказом встановити межі виділеної земельної ділянки неможливо.
За даними земельно - шнурової книги за попереднім власником будинку ОСОБА_3 рахується 0.19 га землі. Даних земельно - кадастрової книги суду не надано.
Крім того, згідно договору купівлі-продажу будинку від 20.08.1982 ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 жилий будинок, який розташований в с. Горинка на земельній ділянці розміром 800 кв.м.
Відповідно акту відведення в натурі земельної ділянки для індивідуального будівництва від 18 січня 1983 року, ОСОБА_1 відведено в натурі під забудову 0.08 га землі.
Дані земельно-кадастрових та погосподарських книг не можуть бути доказом на підтвердження вимог позивачки про користування нею присадибною земельною ділянкою в розмірі 0.19 чи 0,25 га землі саме на спірній ділянці, оскільки вони відображають загальний розмір землі, закріпленої за користувачем, без вказівки її місцерозташування. Земельні ділянки можуть бути розміщені як єдиним масивом, так і декількома ділянками.
Позивачем не додано доказів , щодо меж та розміру земельної ділянки, яка є у нього у власності та користуванні біля його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та межує з відповідачкою. Згідно схеми до акта від 20.07.2020, що затверджений рішенням №1033 від 12.08.2020, за домогосподарством ОСОБА_1 рахується 0,1910 га земельної ділянки, а за ОСОБА_2 0,2183 га, що відповідає розмірам приватизованої нею земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Як зазначив експерт у своєму висновку, земельна ділянка позивача є не сформованою, а тому визначити її межі та чи вони накладаються на земельну ділянку відповідача не можливо. Висновок додаткової експертизи базується за умовності, що межові знаки І, ІІ, ІІІ знаходяться в створі прямої лінії, однак будь-яких належних доказів на підтвердження вказаної обставини позивачем не представлено. З врахуванням тих обставин, що позивачем не підтверджено розміри та межі його земельної ділянки, суд критично оцінює та не бере до уваги висновок додаткової судової земельно - технічної експертизи.
У відповідності до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, матеріали даної справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів, які б свідчили про порушення прав позивача відповідачами.
Таким чином вимоги позивач є безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 106, 107, 152, 153, 158 ЗК України, статтями 12, 76-81,89,185,263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сесії Горинської сільської ради № 1033 від 12 серпня 2020 року «Про затвердження акту встановлення межових знаків по зверненню ОСОБА_1 »; визнання недійсним рішення сесії Горинської сільської ради № 1120 від 22 жовтня 2020 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), для ведення особистого селянського господарства та передача земельних ділянок у власність в с. Горинка гр. ОСОБА_2 "; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2180 га за кадастровим номером 6123482000:02:001:0236 для ведення особистого селянського господарства в селі Горинка Кременецького району Тернопільської області (номер запису про права: власності 39164011 від 09 листопада 2020 року) та зобов'язання ОСОБА_2 відновити межу присадибної земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , позначену на схемі встановлення межових знаків, що є невід'ємною частиною акта встановлення межі між господарствами, що затверджений рішенням сесії Горинської сільської ради № 62 від 24 грудня 2009 року,- відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель с. Горинка, Кременецького району Тернопільської області.
Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: с. Горинка, Кременецького району Тернопільської області.
Відповідач: Кременецька міська рада, Код ЄДРПОУ: 04058338 місцезнаходження: Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67.
Повний текст рішення складено 22.12.2025 о 10:20 годині.
Головуючий: