справа № 489/7477/25 провадження №2/489/3432/25
Іменем України
22 грудня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання
встановив:
У вересні 2025 року представник позивача звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги теплопостачання в сумі 7631,99 грн., борг за абонентське обслуговування у розмірі 715,99 грн. інфляційних втрат та 280,37 грн. трьох відсотків річних.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, що надаються до квартири АДРЕСА_1 . Однак, відповідач оплату за спожиту теплову енергію своєчасно та в повному обсязі не проводив, у результаті чого за період з 01.03.2019 по 31.10.2021 утворилась заборгованість на суму 7631,99 грн. Крім того, за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 відповідачу нараховано суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 715,99 грн. та три відсотки річних у розмірі 280,37 грн., що разом з сумою основного боргу становить 8628,35 грн. Відповідач добровільно погасити заборгованість не бажає, чим завдає позивачу матеріальну шкоду.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, повідомлення її про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади.
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційна довідка №457045574 від 17.12.2025 у спірний період (з 01.03.2019 по 31.10.2021) ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належала 1/3 частка квартири
АДРЕСА_1 здійснювало постачання теплової енергії до буд. АДРЕСА_2 в опалювальних сезонах 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021, що підтверджується копіями нарядів на підключення опалення до будинку на початку опалювальних сезонів.
Зобов'язання по постачанню теплової енергії позивачем були виконані та факт отримання відповідачем теплової енергії сторонами не оспорюється.
Однак, відповідачем оплата послуг за надану теплову енергію своєчасно та в повному обсязі не здійснювалась, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01.03.2019 по 31.10.2021 відповідачу нараховано: 7631,99 грн. - сума боргу за послуги з централізованого опалення; та за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 715,99 грн. - сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції; 280,37 грн. - три відсотки річних.
Статтями 67, 68 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Споживач зобов'язаний своєчасно (щомісячно) вносити плату за комунальні послуги.
Згідно з положеннями статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
В пункті 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (частини перша, четверта статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» плата за спожиту теплову енергію повинна провадитися споживачем теплової енергії щомісячно за фактично отриману теплову енергію.
В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статей 610 та 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За вимогами статті 625 ЦК України відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
В постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 489/2951/16-ц зазначено, що за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач був споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , в спірний період, проте не здійснює оплату за надані послуги з централізованого опалення, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01.03.2019 по 31.10.2021 у розмірі 7631,99 грн., за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 715,99 грн. - сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції; 280,37 грн. - три відсотки річних, всього - 8628,35 грн. (вісім тисяч шістсот двадцять вісім гривень 35 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) з кожного.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго", код ЄДРПОУ 31319242, місцезнаходження: м. Миколаїв. вул. Миколаївська, 5а;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 22.12.2025.
Суддя І.В.Коваленко