Справа № 473/6646/25
Номер провадження 1-кп/473/482/2025
іменем України
"22" грудня 2025 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу: прокурор ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська клопотання прокурора Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12015150190000242 від 01.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності,
Прокурор звернулась до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, в якому вказала таке:
«31.01.2015 до Вознесенського МВ УМВС надійшла заява ОСОБА_4 про те, що 31.01.2015 близько 19:15 год. в с.Вознесенське Вознесенського району Миколаївської області невстановлена особа шляхом вільного доступу проникла до належного заявниці житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , звідти таємно викрала майно останньої, чим спричинила матеріальний збиток.
За вказаним фактом 01.02.2015 слідчим СВ Вознесенського MB УМВС розпочато досудове розслідування.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 повідомила, що 31.01.2015 близько 19:15 год. в с.Вознесенське Вознесенського району Миколаївської області невстановлена особа шляхом вільного доступу проникла до належного їй житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , звідти таємно викрала грошові кошти в сумі 1100 грн. купюрами номіналом по 100 грн. кожна, золотий кулон, комплект постільної білизни.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 31.01.2015 у вечірній час перебував вдома. Близько о 18:00 год. вийшов з подвір'я та попрямував до бабусі. Повернувшись додому, близько о 19:15 год. виявив крадіжку речей, після чого зателефонував матері ОСОБА_4 .
У ході досудового розслідування було призначено дактилоскопічну експертизу. Згідно висновку експерта від 03.03.2015 №17 встановити чи залишені сліди папілярних узорів пальцями рук ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , дактилоскопічні карти яких надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу, не можливо, у зв'язку з визнанням зазначених слідів непридатними для ідентифікації за ними особи».
В клопотанні прокурор зазначила, що у кримінальному провадженні проведено всі можливі слідчі (розшукові) заходи, спрямовані на встановлення особи (осіб), яка вчинила злочин. Проте станом на 17.11.2025 вказані заходи позитивних результатів не дали та особа, яка вчинила злочин, не встановлена. Так як не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину через десять років з дня вчинення злочину - прокурор у клопотанні просила закрити кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та вказала, що під час слідства не встановлено осіб, які можуть бути причетні до вчинення правопорушення, та оскільки строки давності закінчилися, всі слідчі дії проведено, тому провадження слід закрити та згідно із чинним КПК України таке рішення має право прийняти лише суд.
Потерпіла ОСОБА_4 до суду не прибула та надала заяву, в якій не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Судом встановлено, що до клопотання прокурором надані матеріали кримінального провадження № 12015150190000242.
Вказані матеріали були досліджені в судовому засіданні та встановлено, що крім тих слідчих дій, які зазначені прокурором в клопотанні про закриття провадження, а саме огляд місця події, проведення дактилоскопічної експертизи, допит свідків, потерпілої, виконання доручень, проведення оперативно-розшукових заходів - інших слідчих дій не проведено.
Так з витягу із ЄРДР вбачається, що відомості за кримінальним провадженням №12015150190000242 були внесені до реєстру 01.02.2015 року з кваліфікацією за ч.3 ст.185 КК України та вказано, що розмір матеріально збитку встановлюється.
Приблизну вартість викраденого майна у своїй заяві від 31.01.2015 року вказала потерпіла ОСОБА_4 .
У справі є ряд доручень та вказівок прокурора про необхідність долучення довідок про вартість викраденого майна - проте ці вказівки не виконані, ні довідок, ні висновку товарознавчої експертизи, ні інших документів з цього питання у справі немає.
Тоді як початкова кваліфікація правопорушення органом досудового розслідування була зроблена за ч.3 ст.185 КК України.
Так стаття 185 КК України має матеріальний склад злочину.
Склад злочину є підставою кримінальної відповідальності. Кримінальне законодавство України встановлює кримінальну відповідальність тільки за конкретні суспільне небезпечні винні діяння (дію або бездіяльність), передбачені законом як злочин (ч.1 ст.2, ч.1 ст.11 КК України). Так, ч.1 ст.2 КК України зазначає, що: «Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом».
Щодо визначення вартості викраденого майна за даним кримінальним провадженням, то суд враховує що стороною обвинувачення не здійснено дій, спрямованих на визначення вартості такого майна.
Так згідно з висновком Об'єднаної палати від 25 листопада 2019 року в справі справа № 420/1667/18 провадження № 51-10433 кмо18 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду визначила, що:
«В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна) чи проведення простих арифметичних розрахунків (щодо розміру збитків у гривнях при викраденні цінних паперів, що мають грошовий еквівалент, та валютних коштів інших країн).
Положення п.6 ч.2 ст.242 КПК у редакції Закону № 1261-VII спрямовано насамперед на забезпечення: правильності кваліфікації кримінального правопорушення (за умови, що розмір шкоди є ознакою складу злочину або кваліфікуючою ознакою); повноти досудового розслідування (оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є елементом предмета доказування); достовірності інформації, яка відображується в підсумкових рішеннях стадії досудового розслідування (згідно з п.7 ч.2 ст.291 КПК обвинувальний акт має містити відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням)».
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує, що суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ст.284 КПК.
Згідно п.3-1 ч.1, п.1-1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Частина 4 статті 284 КПК України передбачає, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора. П.1-1 ч.2 статті 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом: 1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Верховний Суд в Постанові від 20 листопада 2024 року справа № 953/8874/23 провадження № 51-2914км24 зазначив, що: «Суд не залишає поза увагою того, що закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.3-1 ч.1 ст.284 КПК, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особи, яка вчинила кримінальне правопорушення».
Верховний Суд зазначив, що: «У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК). Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23)» (Постанова ВС від 18 жовтня 2023 року справа № 750/1575/23 провадження № 51-4007км23).
Факт того, що на даний час закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України, в провадженні №12015150190000242 не може слугувати єдиною підставою для закриття кримінального провадження, оскільки матеріали провадження вказують на те, що слідство не вжило всіх заходів, спрямованих на визначення розміру спричиненої шкоди, доручення дублювалися формально, а тому у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.314, 284, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження №12015150190000242 від 01.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності - відмовити.
Матеріали провадження №12015150190000242 повернути прокурору.
Апеляції на ухвалу суду можуть бути подані протягом 7 діб з дня її проголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали надіслати на електронну адресу Вознесенської окружної прокуратури voznes@myk.gp.gov.ua та на адресу Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області mk_11@mk.police.gov.ua.
Суддя ОСОБА_1