Справа № 468/1727/25
2/468/958/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
(заочне)
16.12.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої по справі судді Звягіної О.В., за участю секретаря судового засідання Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Матвієнко Вікторії Василівни до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
Позивач звернулась до суду із даним позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, у розмірі
68052,72 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 25.12.1999 по 18.04.2016 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі в них народилося двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження, видане Виконкомом Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області 25.11.2000 р.) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , видане Виконкомом Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області 02.08.2011 р.)
18.04.2016 року їхній шлюб з відповідачем було розірвано офіційно, згідно рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 24.03.2016 р. хоча шлюбні сімейні відносини були припинені раніше - з 2014 р. Після розірвання шлюбу спільні діти продовжили проживати разом з позивачкою та бути на її повному утриманні.
Так як відповідач відмовлявся добровільно надавати кошти на спільне утримання дітей, до розірвання шлюбу, у 2014 р. позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Даний позов було задоволено Баштанським районним судом Миколаївської області, 15.09.2014 року та видано відповідний виконавчий лист № 468/1648/14. Згідно виконавчого листа, ОСОБА_2 повинен був сплачувати на користь позивача аліменти на утримання синів (на той час старший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 теж був неповнолітнім) в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.08.2014 року, і до досягнення дітьми повноліття.
03.02.2021 р. за позовною заявою ОСОБА_1 про визначення розміру аліментів на дитину, Баштанським районним судом Миколаївської області прийнято рішення, яким визначено розмір аліментів - 1/4 частки усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виконавчий лист було вчасно надано для примусового стягнення аліментів до Відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області. Та за постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження №56491449 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей, починаючи з серпня 2014 року.
Однак, відповідач ухилявся та ухиляється від сплати аліментів, у зв'язку з чим за період з 01.08.2014 року по 30.06.2025 року виникла заборгованість по аліментах у розмірі 225 887 грн. 08 коп. Розрахунок здійснено Головним державним виконавцем Першого Відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного МУМЮ (м. Одеса) Головкіною А.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, представник позивача звернувся із заявою про розгляд справи без участі, в якому не заперечували щодо винесення заочного рішення по справі без їх участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, хоча був повідомлений належним чином про місце дату та час судового засідання.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 25.12.1999 по 18.04.2016 року, у якому народилося двоє синів: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), які після розірвання шлюбу проживають з позивачкою та перебувають на її повному утриманні. У зв'язку з відмовою відповідача добровільно надавати кошти, Баштанським районним судом Миколаївської області 15.09.2014 року було задоволено позов про стягнення аліментів (пізніше розмір аліментів був змінений рішенням від 03.02.2021 р.). Виконавчий лист було передано до Відділу ДВС, де відкрито виконавче провадження №56491449; однак відповідач ухилявся та ухиляється від сплати аліментів, у зв'язку з чим за період з 01.08.2014 року по 30.06.2025 року виникла заборгованість по аліментах у розмірі 225 887 грн. 08 коп., що підтверджено розрахунком Головного державного виконавця Головкіної А.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. (ч. 5ст. 124 Конституції України, ч. 1ст. 18 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Аналізуючи вищенаведені норми права, суд відзначає, що у разі стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі), цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. А тому, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність божника у вигляді неустойки (пені).
Також суд враховує правовий висновок, зроблений Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц, яка зазначила, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Згідно проведеного позивачем розрахунку за вказаною вище формулою, розмір пені за прострочення сплати аліментів відповідачем становить 68052,72 грн.
Відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Доказів того, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками, матеріали справи не містять, а тому, звертаючись до суду з цим позовом, позивач набула право на стягнення з відповідача неустойки, виходячи із розміру заборгованості за аліментами за зазначений вище період.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206,258-259,263-265,268,272-273,354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 68052,72 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Баштанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його складення.