454/3831/25
"17" грудня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення
19.09.2025 року близько 21.20год. в с.Бендюга по вул. Підбужна Шептицького району, в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Nissan Qashqai» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер 6820» тест №07467 з результатом 3,24 % проміле.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнав та пояснив, що того вечора не був водієм автомобіля, оскільки авто стояло у нерухомому стані. Зазначає, що напередодні його син керував автомобілем, оскільки їхня собака втікла із двору то вони займалися її пошуками по всьому селу, їздили по вулицях, опитували людей. Згодом через погане самопочуття він залишився в автомобілі а син продовжив пошуки самостійно. В той час до нього приїхали працівники поліції та повідомили, що хтось викликав на нього поліцію, тому він виконував вимоги поліцейського та навіть пройшов тест на місці події. Однак з результатом тесту не згідний так як не вживав алкоголь оскільки має проблеми із здоров'ям, а згодом після вказаної події взагалі був госпіталізований у стаціонарне відділення з пневмонією, докази долучає. Також долучає відеозапис вказаної події, який витребуваний із відео регістратора патрульного авто.
Захисник - адвокат Спічак М.Л. надав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, просив провадження закрити на підставі ст.247 КУпАП. В своє обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 був пасажиром, при перегляді відеозапису чітко видно що автомобіль не перебував у русі, тому у даному випадку відсутній склад правопорушення передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. Поліцейський не мав підстав для проведення огляду ОСОБА_1 , оскільки такий не був водієм транспортного засобу, жодних ознак сп'яніння у нього не було. Більше того процедура огляду проведена із грубими порушеннями (акт огляду не містить дати та часу складання такого, в направленні на огляд містяться відомості що не відповідають фактичним обставинам, не роз'яснено процедуру проходження огляду та його права на захист), що є самостійною підставою для закриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані поясненні і заперечення судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 19.09.2025 року о 21.20год. в с.Бендюга Шептицького району, керував транспортним засобом марки «Nissan Qashqai» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Драгер 6820» тест №07467 проведеного на місці зупинки встановлено, що водій перебував у стані алкогольного сп'яніння - 3,24 % проміле.
Враховуючи, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з Інструкцією про порядок направлення транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17.12.2008р. №1103.
Відповідно до вимог п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з цим, встановлення порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено інструкцією, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року №1452/735, яка зареєстрована МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858, а також вимогами ст.266 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.6 «Інструкції» огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби)
Відповідно до вказаної норми, а також п.7 «Інструкції …», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Оскільки, порушник погодився на проведення працівниками поліції огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, результат тесту показав 3,24 проміле, а тому поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459059 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час складання вказаного протоколу ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення, однак у протоколі розписався, зауважень щодо дій поліцейських чи протоколу не надав.
Як вбачається із відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був переглянутий в судовому засіданні, працівниками поліції під час патрулювання отримано повідомлення про те, що водій автомобіля марки «Nissan Qashqai» д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору вживав в барі алкогольні напої після чого сів за кермо і поїхав, наразі авто стоїть в с.Бендюга по вул. Підбужна а водій (ймовірно) дрімає за кермом. Після чого працівники поліції поїхали на пошуки та виявили вказане авто за кермом якого був ОСОБА_1 . Під час розмови з водієм працівники поліції повідомили про відеофіксацію та обставини події, після чого запропонували пройти тест на місці зупинки для спростування вкзаних обставин на що водій погодився. Під час проходження огляду тест показав позитивний результат.
Вказана подія з патрулювання та виявлення автомобіля зафіксована на безперервному відеозаписі а відео з нагрудної камери поліцейського, вказують тип зйомки, відстань зафіксованих об'єктів від поліцейського, перебіг фіксації, а тому даний відеозапис не викликає у суду сумнівів в його належності та допустимості в якості доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Більше того з відеозапису на момент прибуття поліцейських та проведення огляду ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним вищезгаданим автомобілем, не згадував про сина з яким разом шукали собаку що вибігла з двору а лише запитує «хто його здав» та навпаки намагався на місці події зателефонувати братові щодо матеріалів про адміністративне правопорушення. На відео відсутні інші особи, які б могли бути водієм в даній ситуації.
Таким чином, долучений до протоколу відносно ОСОБА_1 відеозапис повністю підтверджує викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини та спростовує твердження сторони захисту про те, що останній не був водієм.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 не надав письмові пояснення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а лише в судовому засіданні усвідомлюючи покарання почав доводити протилежне, що суд оцінює критично як намагання уникнути відповідальності за скоєне.
Посилання на те, що того вечора ОСОБА_1 почував себе погано а через деякий час потрапив до лікарні на стаціонарне відділення де і здавав кров на аналізи тому (алкоголю не виявлено) суд не бере до уваги, оскільки огляд на стан алкогольного сп'янінні проводиться не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252КУпАП).
Таким чином, наявними у справі доказами, які є логічними та послідовними, стверджується вина правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Крім того, слід зазначити, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через знехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна. З огляду на вищевказане суд зауважує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як наслідок приводить до дорожньо-транспортних пригод, має більше вагомих причин вважатися тяжчим правопорушенням ніж керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність для ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обставин, які обтяжують відповідальність - не встановлено.
Таким чином, враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, та санкцію статті вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п'ять)грн. 60коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя: Л. Ю. Фарина