ЄУНСС: 453/1983/25
НП: 3/453/823/25
іменем України
16 грудня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх та/чи непрацездатних осіб не має, працюючого вчителем фізичного виховання у Плав'я-Вадрусівському ЗЗСО І-ІІ ступенів Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 510232, складеним 11.11.2025 року о 19:14 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Кривецьким О.І. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується, що останній 11.11.2025 року о 18:55 год. по вул. І. Франка у с. Риків Стрийського району Львівської області керував належним йому транспортним засобом марки ВАЗ моделі 211140, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння у вигляді різкого запаху алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі із застосуванням при цьому технічних засобів відеозапису відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначене судове засідання з'явився, після роз'яснення йому прав та обов'язків, визначених у ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, обставини, котрі викладені у складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечив. Надав пояснення, згідно з котрими він 11.11.2025 року опісля завершення робочого дня повертався додому належним йому транспортним засобом марки ВАЗ моделі 211140, реєстраційний номер НОМЕР_2 , й близько 18:50 год. у с. Риків Стрийського району Львівської області, був зупинений працівниками поліції по тій причині, що в керованому ним автомобілі тріснутий задній габаритний лівий ліхтар, при цьому, як працівники поліції могли бачити вказаний ліхтар, будучи попереду автомобіля, йому досі не зрозуміло, хоча він має певні догадки з вказаного приводу. Одразу після зупинки автомобіля, не пройшло й хвилини, як працівники поліції, ще навіть не встановивши його особу та не перевіривши документи, почали стверджувати, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим працівникам поліції вже було не до його документів, а вони почали пропонувати йому на місці пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою наявного у них газоаналізатора, на що він не погодився, так як він як водій жодних Правил дорожнього руху не порушував, жодних ознак алкогольного сп'яніння в нього не було. Щодо запаху алкоголю з порожнини рота, то він пояснював, що цього дня вживав ліки, а алкоголю взагалі не вживає, так як в силу своєї професії, веде здоровий спосіб життя. Натомість працівники поліції, після отримання таких його пояснень, почали ствердно заявляти про його винуватість та встановлення беззаперечної обставини з приводу його стану сп'яніння, котра має наслідком складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив також, що упродовж останнього року вказані поліцейські у такому складі екіпажу вже втретє зупинили його транспортний засіб, мають щодо нього упереджене ставлення, а тому в нього не було жодної довіри ані до них, ані до наявного у них газоаналізатора, натомість у медичний заклад відповідного направлення йому ніхто не давав, а тому він, усвідомлюючи такий стан речей, опісля усього, розвернувся та сам поїхав у медичний заклад у м. Стрий для того, щоб пройти огляд на стан сп'яніння й довести свою невинуватість, при цьому, він від керування транспортним засобом працівниками поліції не відсторонювався. Взагалі, увесь процес тривав близько семи хвилин, й то у більшій мірі стосувався винесення працівниками поліції щодо нього постанови у справі про адміністративне правопорушення за тріснутий задній габаритний ліхтар й накладення на нього штрафу у розмірі 340 грн.. Окремо наголошує на відсутності безперервної відеофіксації, починаючи з часу зупинки керованого ним транспортного засобу, що взагалі на відео не зафіксовано, й до часу складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тривалість першого відеофайлу становить лише трохи більше трьох хвилин, другого - трохи більше чотирьох хвилин, й між ними близько п'яти хвилин перерва, хоча фіксація в цей час також велася, однак у подальшому чомусь не збереглася, а, на його переконання, була стерта. Вочевидь такий факт має місце через те, що він наполягав на огляді на стан сп'яніння у медичному закладі у м. Стрий, а працівники поліції його від такої дії відмовляли. З огляду на вказане, наполягає на тому, що немає достатніх підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, заслухавши особу, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, порушення котрого ставиться у провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, зібрані матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджують у цілому ту обставину, що особа, який притягається до адміністративної відповідальності, у вказаній дорожній обстановці, не дотримався вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, тобто будучи учасником дорожнього руху (водієм транспортного засобу), відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану його алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, в силу частин 1, 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
За змістом пунктів 4 та 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з абзацом 2 пункту 5, а також пунктів 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за № 1103, підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без дати та часу його складення), згідно з котрим, в силу виявлених інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Кривецьким О.І. у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, останньому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці з використовуванням спеціального технічного засобу DRAGER (номер приладу не вказано), від якого ОСОБА_1 відмовився. Також наявненаправлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення його стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого 11.11.2025 року о 19:03 год. за відповідною формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, у котрому відповідний підпис ОСОБА_1 про вручення та ознайомлення із змістом цього документа відсутній.
Своєю чергою, щодо обставин, пов'язаних із зупинкою транспортного засобу та відмовою ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, інспектором інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Кривецьким О.І. до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення долучено DVD-R диск, на котрому розміщено файли з відеореєстратора № 01500 з фрагментами відео на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 інкримінованого йому пункту 2.5. Правил дорожнього руху. При цьому, на відеозаписах відсутня зафіксована обставина щодо оформлення ОСОБА_1 у медичний заклад згаданого направлення, котре мітиться у матеріалах цієї справи, від 11.11.2025 року о 19:03 год. за відповідною формою.
Слід зазначити, що наявні відеозаписи в цілому тривають трохи більше семи хвилин (перший - 03:07, другий - 03:59), вони не є безперервними, а лише відображають короткий відрізок події, хоча тривалість часу, починаючи від зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу (18:55 год.), й до часу складення відносно нього вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (19:14 год.)., становить близько двадцяти хвилин. При цьому, зупинка транспортного засобу, як і причини такої зупинки, взагалі не зафіксовані. То ж, при наведених обставинах, відсутність безперервного відеозапису, починаючи з часу зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, й аж до моменту складення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, позбавляє суддю можливості перевірити внесені до нього відомості та встановити точну хронологію подій.
Окрім того, оглянуті відеофайли не підтверджують оформлення на місці направлення ОСОБА_1 для проходження такого огляду у медичний заклад та, взагалі, роз'яснення про те, що він може бути доставлений у медичний заклад, де вживання ним ліків, за результатами усіх досліджень, у тому числі й лабораторних, може не підтвердити його стан алкогольного сп'яніння.
Щодо таких ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , як тремтіння пальців рук та порушення координації рухів, то вони оглянутими відеозаписами не підтверджуються, мова ОСОБА_1 є чіткою, а ходьба є стійкою, він також чітко відповідав на запитання працівників поліції та чітко виконував їхні вказівки, відтак поведінка останнього відповідає обстановці.
До того ж, ОСОБА_1 долучено до матеріалів цієї справи висновок про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наданого 11.11.2025 року лікарями ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП СМР ТМО «Стрийська міська об'єднана лікарня» на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, яка керує транспортним засобом, № 182, складеному о 21:05 год. 11.11.2025 року. За змістом цього висновку, у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, а результат газоаналізатора АЛКОФОР 205 - 0,0 проміле.
Належить вказати, що з моменту нібито виявлення працівниками поліції підстав для огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та складення відносно нього вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, пройшло близько двох годин (не більше), а тому, у випадку перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, газоаналізатор у жодному разі не показав би нульовий результат.
Отож суддя, при встановлених у судовому засіданні усіх обставинах цієї справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності та взаємозв'язку, суддя дійшов висновку, що направлені до Сколівського районного суду Львівської області матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація в цілому не підтверджують в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, являються сумнівними.
Своєю чергою, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», заява № 39598/03. Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що сформульовані у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, з відсиланням на рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), заява № 25657/94 від 10 липня 2001 року, згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.
Так, згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своєю чергою, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Керуючись статтями 8-9, 40-1, 130, 221, 245, 247, 251-252, 266, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або ж вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Володимир МИКИТИН