іменем України
22 грудня 2025 рокуСправа №451/2022/25
Провадження № 2/451/800/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Патинок О.П.
секретаря судового засідання Ференс І.І.
Справа № 451/2022/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування,
Описова частина рішення: 04.12.2025 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Стислий виклад позиції позивача та позиції (заперечень) відповідача
В обгрунтування позовних вимог представник позивач покликається на те, що єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 , який прийняв спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем на момент відкриття спадщини (фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (фактично прийняв спадщину відповідно до ст. 549 ЦК УРСР). Державним нотаріусом Медведюк З.С. (виконуюча обов'язки завідувача Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області) при видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017652, виданий на підставі розпорядження Радехівської райдержадміністрації Львівської області №250 від 17 травня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право власності на землю та на право постійного користування землею за №6343 від 14.03.2000, видано після смерті спадкодавця. Згідно вищезазначеного нотаріусом було постановлено - відмовити гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину. Інших спадкоємців до майна померлого не має. Позивач не може реалізувати свої майнові права як спадкоємець у позасудовому порядку, а тому змушений звернутися з цим позовом до суду. Просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном після свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за позивачем - ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1900 га; земельну ділянку загальною площею 0,2411 га, в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належали йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017652 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №6343 від 14.03.2000.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Заяви (клопотання) учасників справи
18.12.2025 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення засідання без участі ОСОБА_1 та представника. Позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача - Радехівської міської ради Львівської області в підготовче засідання не з'явився.
12.12.2025 від в.о. голови Радехівської міської ради Львівської області В. Шевчука надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Просять прийняти рішення по справі на розсуд суду.
Процесуальні дії у справі
03.12.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.12.2025 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22.12.2025 08 год. 00 хв.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого повторно Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Львів) від 23 червня 2022 року - ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 у віці 67 років в с.Синьків, Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за №1 (а.с.19).
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Синьківською сільською радою Радехівського району, Львівської області 04 листопада 2012 року - ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 у віці 82 роки в с.Синьків, Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за №12 (а.с.20).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25 грудня 1963 року Синьківською сільською радою Сокальського району Львівської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Синьків, Сокальського району, Львівської області. Батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 . (а.с.18).
Згідно Довідки №279, 227 від 29.06.2022, 17.12.2025 виданої старостою сіл Немилів, Пиратин, Синьків Радехівської міської ради Львівської області - громадянин ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . Разом з ним був зареєстрований і проживав його син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8,29).
Відповідно до витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82674915 від 25.09.2025, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не відкривалася (а.с.12).
Як видно із Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017652 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право власності на землю за №6343 від 14.03.2000 ОСОБА_3 належали земельні ділянки загальною площею 0,4310 га, на території Синьківської сільської ради Радехівського району Львівської області. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_3 було передано наступні земельні ділянки: земельна ділянка загальною площею 0,1900 га, земельна ділянка загальною площею 0,2411 га (а.с.7).
Згідно розпорядження Радехівської районної державної адміністрації №250 від 17.05.1999 про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам села Синьків Синьківської сільської ради, вбачається, що: Було затверджено проект передачі земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с.Синьків Синьківської сільської ради на площі - 596,00 га з них ріллі - 388,8 га, пасовищ - 207,2 га; відповідно до Додатку до розпорядження Радехівської райдержадміністрації від 17.05.1999 №250, вбачається, що у даному списку зазначений - ОСОБА_3 , якому було передано земельні ділянки загальною площею 0,4310 га (а.с. 17 ).
Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 286/02-31 від 25.09.2025, винесену Державним нотаріусом завідувачем Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області, в порядку заміщення виконуюча обов'язки завідувача Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С. розглянувши документи, що подав 25.09.2025 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , звернувся для видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Синьківської сільської ради Шептицького району (колишнього Радехівського) Львівської області. Було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017652 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №6343 від 14.03.2000 року, тобто після смерті спадкодавця, а відповідно до ст. 9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. Згідно вищезазначеного нотаріусом було постановлено - відмовити ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину, гр. ОСОБА_6 на майно що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на майно - земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Синьківської сільської ради Шептицького району (колишнього Радехівського) Львівської області (а.с.16).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи
Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про задоволення позову з наступних підстав.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Пленумом Верховного Суду України у п. 24 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» висловлена правова позиція, згідно з якою, ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з визнанням його відповідачем можливе у разі, якщо таке визнання є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).
В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як зазначено у п. 2 вказаної Постанови, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Так, на час смерті ОСОБА_3 - 30 січня 1999 року діяв Цивільний Кодекс УРСР (в редакції 1963 року).
Дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , разом з ним був зареєстрований і проживав його син позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позовна вимога в частині встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, після свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводяться дослідженими в судовому засіданні доказами та підлягає до задоволення.
Органи місцевого самоврядування, відповідно до ст.144 Конституції, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно п.5, 6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Отже, суб'єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному законами України, що регулюють земельні відносини.
Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать: 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; 2) цивільно-правова угода; 3) успадкування земельної ділянки. Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом, їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.
Відповідно до Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України від 26 лютого 1993 р. за N 7 передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян. Відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.
Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідною Радою народних депутатів.
Із системного аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що спадкодавцями за життя було вчинено увесь обсяг дій та волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірних земельних ділянок, а Державний акт про право приватної власності на землю є актом, що засвідчує набуття права власності, яке виникло на підставі рішення уповноваженого органу влади чи місцевого самоврядування.
Така позиція суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-57цс13 від 19 червня 2013 року, де зазначено, що частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя було вчинено увесь обсяг дій та волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірних земельних ділянок.
Отже, з часу прийняття розпорядження Радехівської районної державної адміністрації №250 від 17.05.1999, земельні ділянки вибули з державної та колективної власності і повторній приватизації не підлягали.
Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, водночас, оскільки Державний акт на земельну ділянку, виданий після смерті спадкодавця, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.
Резолютивна частина рішення:
Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
задовольнити позов ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, після свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за позивачем - ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1900 га; земельну ділянку загальною площею 0,2411 га, в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належали йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017652, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №6343 від 14.03.2000.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , адреса Львівська область, Шептицький район, с.Синьків, РНОКПП: НОМЕР_5 ;
Представник позивача: адвокат - Фрей Андріан Васильович, юридична адреса: пр.-Відродження, буд. 14, м. Радехів, Шептицький район Львівська область, 80200;
Відповідач: Радехівська міська рада Львівської області, адреса: 80200, проспект Відродження, 3, Шептицький район, м. Радехів, Львівська область, ЄДРПОУ 26361149.
Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2025.
Головуючий суддяПатинок О. П.