Справа № 450/844/25 Провадження № 1-кп/450/546/25
22.12.2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12025141430000036 від 04.01.2025 р., відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Донецької обл., м.Гірник Селидове, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, з неповною освітою 8 класів, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працює, не є особою з інвалідністю, не депутат, не адвокат, не нотаріус, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, не військовозобов"язаний, не військовослужбовець, раніше судимий, останній раз вироком Дружківського міського суду Донецької області від 22.07.2024 р. за ч.4 ст.185, ст.72 КК України до покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі та звільнений 20.11.2024 р. з Синельниківської виправної колонії №94 на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 р. по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , 04.01.2025 р. о 09 год. 00 хв., перебуваючи на території будинковолодіння АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, повторно викрав з подвір"я і підвального приміщення велосипед марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору вартістю 20000,00 грн. та велосипед марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору вартістю 5421,00 грн., а всього майна, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , загальною вартістю 25421,00 грн., яким розпорядився.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою виннуватість у вчиненому не визнав та пояснив, що о другій половині дня 31.12.2024 р. він познайомився з свідком ОСОБА_7 , який запропонував йому у нього пожити на території будинковолодіння АДРЕСА_2 і відсвяткувати "Новий Рік". У вказаному будинковолодінні він проживав декілька днів та доглядав за таким, а також на території такого знаходилась велика собака. За своє проживання протягом 1 місяця він заплатив свідку ОСОБА_7 , який зловживав алкогольними напоями, 6000,00 грн. За період з 31.12.2024 р. по час його затримання 04.01.2025 р. він неофіційно працював та виконував різні будівельні роботи за які щоденно отримував від 1500,00 грн. до 3000,00 грн. Повертаючись з місця праці до місця проживання він підходив до вказаного будинковолодіння і голосно кликав господаря, де на подвір"ї починала гавкати собака, після чого свідок ОСОБА_7 виходив із будівлі і закривав тварину з метою, щоб він міг вільно попасти в приміщенння. У володінні свідка ОСОБА_7 перебували два велосипеда, які він давав йому для користування з метою поїхати в магазин за продуктами. 04.01.2025 р. свідок ОСОБА_7 не мав коштів на придбання алкогольних напоїв і тому викотив на вулицю два велосипеда, які сказав йому продати за 500,00 грн. та на вказані гроші купити продукти і випивку, а якщо він цього не зробить, то пообіцяв вигнати з місця проживання. Вказані велосипеди він покотив у центральну частину населеного пункту та продав робітникам, які здійснювали будівельні роботи, за 500,00 грн. На вказані кошти він купив продукти та алкогольні напої, які приніс по місцю його проживання і виклав на стіл. В цей час у приміщення зайшли працівники поліції, один з яких наносив йому удари по тілу. Після цього його затримали, а в подальшому проводили з ним слідчий експеримент, під час якого він розповів як відбулись події. За медичною допомогою та зі скаргами щодо його побиття він жодного разу у відповідні установи не звертався. Потерпілого ОСОБА_6 він бачив один єдиний раз під час звернення останнього до відділу поліції із заявою про вчинення крадіжки, а свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні давав неправдиві показання. Просив його виправдати, оскільки жодного кримінального правопорушення він не вчиняв.
Незважаючи на заперечення своє винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність стверджується наступними доказами:
-показаннями потерпілого ОСОБА_6 , даними в судовому засіданні про те, що 04.01.2025 р. на території будинковолодіння АДРЕСА_2 , де проживає його батько ОСОБА_7 , він виявив відсутність велосипедів марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору та марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору, які ним придбано для користування як ним, так і сином з дружиною. До цього часу один з велосипедів знаходився на території подвір"я, а інший в підсобному підвальному приміщенні. Після цього він запитав у батька та ОСОБА_4 , якого ОСОБА_7 взяв додому пожити декілька днів, чи не бачили вони цих велосипедів, які відповіли що ні, а тому ним було викликано працівників поліції, яким обвинувачений дав зізнавальні покази щодо вчинення ним крадіжки. Працівники поліції знайшли особу, яка придбали належні йому два велосипеди, якій він повернув 500,00 грн., оскільки така сума була вручена покупцем продавцю ОСОБА_4 . Викрадене майно йому повернуто працівниками поліції. За вказаною адресою його батько утримує велику собаку, яку закриває коли приходять сторонні особи;
-показаннями свідка ОСОБА_7 , даними в судовому засіданні про те, що він на вулиці познайомився із ОСОБА_4 , який мав при собі два чемодана, повідомляв про відсутність коштів і місця ночівлі. Оскільки на вулиці було холодно, то він запропонував ОСОБА_4 пожити у нього на території будинковолодіння АДРЕСА_2 . Вдома вони випили трохи горілки і він заснув. Його розбудив син ОСОБА_6 та запитав чи не бачив він велосипедів, один з яких знаходився на території подвір"я, а інший в підсобному підвальному приміщенні. Він відповів що не знає, а тому син викликав працівників поліції, які по гарячих слідах знайшли два велосипеда, що були таємно викрадені і продані обвинуваченим ОСОБА_4 . Дати вчинення крадіжки він не пригадує, однак зі слів сина йому відомо, що це відбулось 04.01.2025 р. Чи ночував у нього обвинувачений ОСОБА_4 він також не пригадує, однак якщо і так, то це була одна ніч. Вказані велосипеди повернуті його родині, а хто їх купляв йому невідомо. За вказаною адресою він утримує велику собаку, яку закриває коли приходять сторонні особи;
-протоколом огляду місця події від 04.01.2025 р. з фототаблицею, згідно яких у м.Львів-Рудно на вул.Шептицького, 1, виявлено велосипед марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору та велосипед марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору, які свідок ОСОБА_8 придбав за 500,00 грн.;
-заявою свідка ОСОБА_8 , згідно якої велосипед марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору та велосипед марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору добровільно видано працівникам поліції;
-протоколом пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2025 р. з додатком, згідно яких свідок ОСОБА_8 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 , який продав йому 04.01.2025 р. велосипед марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору та велосипед марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору;
-протоколом пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2025 р. з додатком, згідно яких свідок ОСОБА_7 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив крадіжку велосипеда марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору та велосипеда марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 06.01.2025 р. з відеозаписом СД-диску, згідно яких обвинувачений ОСОБА_4 показав та відтворив обставини вчинення ним крадіжки велосипедів марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору і марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору, яка мала місце 04.01.2025 р. о 09 год. 00 хв. на території будинковолодіння АДРЕСА_2 , зокрема одного з них із подвір"я та іншого з підсобного підвального приміщення, а також їх продажу свідку ОСОБА_8 ;
-протоколом огляду DVD-R диску із відеозаписом від 06.01.2025 р. та фототаблицею, згідно яких встановлено, що 04.01.2025 р. в м.Львів-Рудно на вул.Шептицького, 1, обвинувачений ОСОБА_4 попадає в поле зору зовнішніх камер спостереження з одним із велосипедів, а через деякий період часу з іншим;
-висновком експерта №65/25 від 09.01.2025 р., згідно якого станом на 04.01.2025 р. ринкова вартість велосипеда марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору становить 20000,00 грн. та велосипеда марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору становить 5421,00 грн.
За відсутності клопотань сторін кримінального провадження, судом не оглядались речові докази, а саме велосипед марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору та велосипед марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору.
В судовому засіданні прокурор відмовився від клопотання про допит свідка ОСОБА_8 і зі згоди сторін кримінального провадження, така відмова прийнята судом.
Незважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 , обраний ним та його захисником спосіб захисту, його винність доведена наведеними вище доказами, які досліджені судом.
Надані ним показання є надуманими, суперечливими і безпідставними, спростовуються зібраними та дослідженими доказами, і свідчать про намагання та спробу ухилитись обвинуваченим ОСОБА_4 від належної кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що неофіційно працював та виконував різні будівельні роботи за які щоденно отримував від 1500,00 грн. до 3000,00 грн.
Таким чином, з врахуванням показань ОСОБА_4 доходи обвинуваченого дозволяли останньому придбати продукти та алкогольні напої, які він разом з свідком ОСОБА_7 спільно вживали.
Відсутність обвинуваченого ОСОБА_4 04.01.2025 р. за вказаним ним місцем праці свідчить про його надумані показання в частині отримання доходу, які надані з метою створення видимості його забезпеченого матеріального стану і відсутності умислу на крадіжку.
Отже, як встановлено судом, показання обвинуваченого ОСОБА_4 є суперечливими та не послідовними, а тому і неправдивими, які не приймаються до уваги.
Судом допитано ОСОБА_7 , якому під час допиту не задавались запитання ні обвинуваченим ОСОБА_4 , ні захисником ОСОБА_5 в частині добровільної передачі свідком велосипедів для їх продажу з метою спростування обвинувачення.
Натомість, згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 06.01.2025 р. з відеозаписом СД-диску встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_4 показано та відтворено обставини вчинення ним крадіжки і не повідомлено про згоду свідка ОСОБА_7 на продаж велосипедів.
Відсутність собаки під час вчинення крадіжки може свідчити лише про те, що така була ізольована (закрита) свідком ОСОБА_7 та не мала доступу до подвір"я будинковолодіння АДРЕСА_2 .
Зловживання свідком ОСОБА_7 алкогольними напоями не знайшли свого підтвердження та не доведені жодними доказами.
Відсутність звернення обвинуваченого ОСОБА_4 протягом року за медичною допомогою та зі скаргами щодо його побиття у відповідні установи спростовує його показання в цій частині, проте судом зобов"язано орган обвинувачення перевірити такі показання в частині неправомірних дій працівників поліції.
Що стосується мотивів виступу в судових дебатах захисника ОСОБА_5 про визнання письмового доказу неналежним і недопустимим, а саме висновку експерта №65/25 судово-товарознавчої експертизи від 09.01.2025 р., згідно якого велосипед марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору та велосипед марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору для огляду не надавались, то суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.
При цьому, системний аналіз ст.89 КПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець поділяє ознаки недопустимості доказів на очевидні та неочевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду. Очевидно недопустимими є ті докази, про недопустимість яких прямо вказується в КПК України. Це означає, що очевидно недопустимим є доказ, будь-яке порушення процедури отримання якого згідно положень КПК України є безумовною підставою визнання його недопустимим.
Існують також умовно недопустимі докази, допустимість чи недопустимість яких визначається судом у кожному конкретному випадку в залежності від встановлених обставин кримінального провадження. Саме тому, процесуальну конструкцію "очевидна недопустимість доказу", слід розглядати крізь призму положень інституту доказового права у його нерозривному зв"язку з кримінально процесуальними правовідносинами.
Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 р. у справі № 601/1143/16).
В контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.
У зв"язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.
Із врахуванням зазначеного, саме різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: (1) під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (частина 4 статті 87, частина 2 статті 89 КПК України) - у випадках, коли: 1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і 2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; (2) у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (частина 1 статті 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які: 1) тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; 2) зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в КПК України вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.
При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 статті 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини 1 статті 87 КПК України (правова позиція, викладена ККС ВС у постановах від 08.10.2019 р. у справі №639/8329/14-к та від 12.11.2019 р. у справі №236/863/17).
При визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25.09.2018 р. у справі №210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з"ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ККС ВС від 05.08.2020 р. у справі №334/5670/18).
Судом встановлено, що висновком експерта №65/25 судово-товарознавчої експертизи від 09.01.2025 р. визначено вартість велосипеда марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору, яка складає 20000,00 грн., та велосипеда марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору, яка складає 5421,00 грн.
Вказаний висновок складено з врахуванням технічних характеристик середньої ринкової вартості аналогічних вживаних об"єктів на ринку України і їх залишкової вартості на 04.01.2025 р., оскільки велосипеди марки "Norco" моделі "Shore" та марки "Giant" моделі "Boulder" у продажу відсутні.
З огляду на викладене вище, відсутність об"єктів дослідження під час проведення судово-товарознавчої експертизи не може бути підставою для визнання письмового доказу, а саме висновку експерта №65/25 судово-товарознавчої експертизи від 09.01.2025 р., неналежним і недопустимим.
Отже, клопотання сторони захисту в цій частині задоволенню не підлягає.
При наявності у сторони захисту сумнівів щодо висновку експерта №65/25 судово-товарознавчої експертизи від 09.01.2025 р., такий не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст.332, 350, 356 КПК України, в частині звернення до суду із клопотанням про допит експерта в суді та проведення експертизи за ухвалою суду.
Аналізуючи наведені вище докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також в сукупності всі зібрані докази, з точки зору їх достатності та взаємозв"язку, приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Таким чином, аналізуючи зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення і його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він здійснив в умовах воєнного стану таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винуватого, який раніше судимий, останній раз вироком Дружківського міського суду Донецької області від 22.07.2024 р. за ч.4 ст.185, ст.72 КК України до покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі та звільнений 20.11.2024 р. з Синельниківської виправної колонії №94 на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 р. по відбуттю строку покарання, відсутність пом"якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, який на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, не одружений, не має на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей, та враховуючи наведене, приходить до переконання обрати покарання в межах санції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення є неможливим без ізоляції від суспільства.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його фактичного затримання і обмеження у вільному пересуванні працівниками поліції, зокрема 04.01.2025 р., а запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п.34, 41 рішення "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 340,00 грн. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Речові докази, а саме DVD-R диск, слід залишити на зберіганні при матеріалах справи; велосипед марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору слід вважати повернутим законному володільцю такого майна ОСОБА_9 згідно її розписки від 16.04.2025 р.; велосипед марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору слід повернути належному власнику або володільцю такого майна.
Що стосується виступу прокурора в судових дебатах щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, то такі покликання є протиправними, оскільки вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2025 р. ухвалено призначити покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі, який скасовано ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.07.2025 р. з підстав порушення судом ч.ч.1,2 ст.412 КПК України щодо забезпечення права обвинуваченого на захист адвокатом та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
В силу ч.2 ст.416 КПК України при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв"язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
З врахуванням викладеного, судом повно та всебічно досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази, які з власної ініціативи суду здобувати заборонено вимогами КПК України.
Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання і обмеження у вільному пересуванні працівниками поліції, зокрема 04.01.2025 р., а запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.
Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 340,00 грн. стягнути з засудженого ОСОБА_4 .
Речові докази, а саме DVD-R диск, - залишити на зберіганні при матеріалах справи; велосипед марки "Norco" моделі "Shore" білого кольору - вважати повернутим законному володільцю такого майна ОСОБА_9 згідно її розписки від 16.04.2025 р.; велосипед марки "Giant" моделі "Boulder" сіро-червоного кольору - повернути належному власнику або володільцю такого майна.
На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1