Справа № 445/1890/25
провадження № 2/445/1079/25
22 грудня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кіпчарського О.М.
секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «ФК Айконс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2944017721/509345 від 13.03.2020 року в сумі 11 354,00 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 4 000,00 грн., сума прострочених платежів по процентах 7354,00 грн. Також, просить стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник вказує, що 13 березня 2020 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем укладено кредитний договір № 2944017721/509345 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору Товариство надало відповідачу кошти в сумі 4 000,00 грн. на споживчі потреби, на строк 30 днів, з процентною ставкою 1,90 % (процентів) на добу.
20.08.2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» укладено договір факторингу № 1-20082021, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 2944017721/509345 від 13.03.2020 року.
25.08.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» та ТОВ «ФК Айконс» укладено договір № 1-25/08/2021 відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК Айконс» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 2944017721/509345від 13.03.2020 року.
Оскільки відповідач не виконує умови кредитного договору, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 11.08.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Вказану ухвалу суду відповідачу скеровано 13.08.2025 року та отримана останньою 20.08.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На момент постановлення даного судового рішення від сторін не надходило заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
29.08.2025 року представником відповідача подано відзив щодо заявленого позову, де останній вказує, що заперечує проти позовних вимог, у задоволенні позову просить відмовити. Представник вказує, що позивачем не доведено факт видачі кредиту відповідачу, представлені докази начебто надання кредиту не є первинними бухгалтерськими документами. Звертає увагу, що строк кредитування становив 30 днів, а тому відсотки за користування кредитом можуть бути нарахованими лише за цей період, додатково вказує, що не погоджується із розміром правничої допомоги, вважає її очевидно завищеною та не співмірною до заявлених вимог.
Представник позивач подав відповідь на відзив, де вказує, що факт видачі кредиту є належним чином підтвердженим, проценти нараховані у відповідності до умов договору, розмір правничої допомоги є обґрунтованим, мотивованим та підтвердженим.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом вивчено наявні матеріали справи, досліджено письмові докази, оцінено доказ кожен окремо та в їх сукупності, внаслідок чого встановлено наступне.
13 березня 2020 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем укладено кредитний договір № 2944017721/509345 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору Товариство надало відповідачу кошти в сумі 4000,00 грн. на споживчі потреби, на строк 30 днів, з процентною ставкою 1,90 % (процентів) на добу.
Суму кредиту у розмірі 4000,00 грн перераховано на банківську карту, визначену договором кредиту, що підтверджено довідкою оператора платіжної системи.
Вказаний факт представник відповідача ставить під сумнів, однак по суті не заперечує та не спростовує отримання відповідачем кредитних коштів, виписок із власного банківського рахунку, щоб спростовували факт перерахування коштів, відповідач не надає.
20.08.2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» укладено договір факторингу № 1-20082021, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 2944017721/509345від 13.03.2020 року.
25.08.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» та ТОВ «ФК Айконс» укладено договір № 1-25/08/2021 відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК Айконс» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 2944017721/509345від 13.03.2020 року.
Отже, ТОВ «ФК Айконс», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до відповідача щодо погашення наявної в нього заборгованості.
Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості, така загалом становить 11 354,00 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 4 000,00 грн., сума прострочених платежів по процентах 7354,00 грн.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦПК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Із положень ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вбачається, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
За змістом ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
В силу ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Враховуючи, що позивачем доведено факт отримання відповідачем обумовленої суми позики, переказаної останньому на його банківську карту, а також факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язання щодо повернення позики та сплати процентів, набуття позивачем права вимоги до відповідача за вищевказаним договором позики, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу.
Водночас, позивачем, окрім суми стягнення за основним боргом, заявлена до стягнення сума заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1ст. 1050 ЦК України, встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28березня 2018 року по справі № 444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Відповідно до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно дост.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За умовами індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 2944017721/509345 від 13 березня 2020 року встановлено строк його дії 30 днів.
Отже, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів та правового висновку Великої Палати Верховного Суду розмір процентів за кредитним договором буде становити 2 280,00 грн. (4 000,00 грн. основного боргу х 30 днів дії договору х 1,9 процентної ставки на добу).
Відтак, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами підлягають часткову задоволенню в розмірі 2 280,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10500 грн. очевидно не відповідає критерію розумності, не є співмірною з ціною позову, виконаним об'ємом та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, невірному обрахунку процентів, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 2 000 грн., що відповідатиме критерію співмірності та справедливості таких витрат.
Такі критерії характерні для Європейського суду з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (справа Схід/Захід Альянс Лімітед проти України, заява № 19336/04).
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК Айконс» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 339,82 грн.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс» (код ЄДРПОУ 44334170, місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 12, нежитлове приміщення 1008), заборгованість за договором позики № 2944017721/509345 від 13 березня 2020 року в розмірі 6 280,00 грн (шість тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок), що складається із заборгованості за основною сумою боргу 4 000, 00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок), заборгованість за відсотками 2 280,00 грн (дві тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Стягнути Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс» (код ЄДРПОУ 44334170, місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 12, нежитлове приміщення 1008), судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 339,82 грн (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень 82 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Копію рішення суду негайно надіслати сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2025 року.
Суддя О. М. Кіпчарський