Справа №449/1288/25
Провадження №2-о/443/101/25
іменем України
16 грудня 2025 року м.Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І..,
представника заявника адвоката Яременка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальна громада села Кнісело в особі Бібрської міської ради Львівської області, про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_1 звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що він є сином ОСОБА_4 , який проживав в с. Кнісело Львівського (Жидачівського) району Львівської області до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,2145 га, розташовані на території Кніселівської сільської Жидачівського району Львівської області, що належали покійному на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЛВ №026828 від 21.03.2001 року. Зазначає, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги спадкування за законом, окрім нього, були син покійного ОСОБА_3 та дружина покійного ОСОБА_2 .
У визначений законом термін він звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 , внаслідок чого нотаріусом заведено спадкову справу.
Згодом з метою юридичного оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 заявник 25.07.2025 звернувся до нотаріуса, однак останній йому відмовив, у зв'язку з тим, що наявні розбіжності в свідоцтві про смерть спадкодавця та в документах, що підтверджують родинний зв'язок між спадкодавцем та спадкоємцем, а саме “ ОСОБА_5 »-“ ОСОБА_6 ».
За таких обставин він вимушений звертатися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між ним та його покійним батьком.
Ухвалою Пемемишлянського районного суду Львівської області від 02.09.2025 по справі №449/1288/25, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальна громада села Кнісело в особі Бібрської міської ради Львівської області, про встановлення факту родинних відносин, передано на розгляд за підсудністю до Жидачівського районного суду Львівської області.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 09.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Ухвалою від 10.11.2025 року в порядку витребування доказів зобов'язано Жидачівську державну нотаріальну контору Львівської області в особі завідувача в строк до 10 грудня 2025 року надати до Жидачівського районного суду Львівської області оригінал або належним чином завірені копії спадкової справи, яка заводилася після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Кнісело, Жидачівського району Львівської області.
В порядку витребування доказів зобов'язано Центральний державний історичний архів України, м.Львів, в особі завідувача в строк до 10 грудня 2025 року надати до Жидачівського районного суду Львівської області архівну довідку та належним чином завірену копію актового запису про народження ОСОБА_7 , народженого у с.Кнісело Новострілищанського району Дрогобицької області у 1934 році.
20.11.2025 завідувачем Жидачівської ДНК Матусеком В.В. надіслано копію спадкової справи №636/217 від 18.12.2017, яка заводилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.12.2025 директором Центрального державного історичного архівуУкраїни, м.Львів Стефаник О. надіслано архівну довідку про народження ОСОБА_4 , 1934 року народження.
Представник заявника в судовому засідання заяву підтримав з мотивів викладених у такій, просив заявлені вимоги задоволити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої повідомляє, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цією заявою повідомляє, що спадщину після смерті чоловіка вона не прийняла та на її оформлення не претендує. Разом із тим не заперечує проти оформлення спадкових прав ОСОБА_1 . Також підтверджує, що між нею та ОСОБА_1 немає спору з приводу спадщини, що відкрилася після смерті її чоловіка.
Також просить розглянути справу без її участі, не заперечує проти ухвалення рішення на користь заявника.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої повідомляє, що йому відомо про відкриття спадщини після смерті його батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цією заявою повідомляє, що спадщину після смерті батька він не прийняв та на її оформлення не претендує. Разом із тим не заперечує проти оформлення спадкових прав ОСОБА_1 . Також підтверджує, що між ним та ОСОБА_1 немає спору з приводу спадщини, що відкрилася після смерті його батька.
Також просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення рішення на користь заявника.
Представник заінтересованої особи - Бібрської міської ради Львівської області, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представник заінтересованої особи, не подав письмових пояснень, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без його участі до суду не надходило.
У зв'язку з цим суд визнає неявку представника заінтересованої особи неповажною та вважає, що справу можливо слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с.6).
Як видно із архівної довідки №710/01-17 від 21.11.2025, ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), народжений ІНФОРМАЦІЯ_2 , хрещений 21.04.1934 року в АДРЕСА_1 , греко-католицького віросповідання. Батько - ОСОБА_11 , син ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , народжений у 1887 році., мати - ОСОБА_14 , дочка ОСОБА_15 (Ігната) та ОСОБА_16 , народжена у 1893 році (а.с.62-70).
Відповідно до свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_2 , 13.08.1961 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 , 1934 року народження та ОСОБА_17 , 1938 року народження (а.с.7, 56).
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.8, 55).
Як вбачається із копії паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній зареєстрований за адресою с.Кнісело, з 18.07.1984 року (а.с.3-4, 57-58).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 03.08.2017 року, виданим виконавчим комітетом Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,2145 га, розташовані на території Кніселівської сільської Жидачівського району Львівської області, що належали покійному на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЛВ №026828 від 21.03.2001 року (а.с.9).
Згідно довідки Новострілищанської селищної ради №1832 від 22.11.2017 року, ОСОБА_4 , 1934 р.н. був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_2 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із ним до дня смерті були зареєстровані і проживали: дружина - ОСОБА_2 , 1938 р.н., син - ОСОБА_1 , 1966 р.н., онука - ОСОБА_18 , 2001 р.н., де продовжують проживати до сьогоднішнього дня. Інших членів господарства не було. Від імені ОСОБА_4 у виконкомі Новострілищанської селищної ради не посвідчувався (а.с.54).
Оскільки заповіту ОСОБА_4 не залишав, то спадкування відбулося за законом.
Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Судом встановлено, що крім заявника, спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 були також його дружина - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_3 .
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у визначений законом термін звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.46), внаслідок чого нотаріусом було заведено спадкову справу №636/217 (а.с.45-60).
Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (ч.ч. 5,6 ст.1273 ЦК України).
Як вбачається із нотаріально завірених заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах спадкової справи №636/217 (а.с.47, 49), останні повідомляють, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цією заявою повідомляють, що спадщину після смерті ОСОБА_4 вони не прийняли та на її оформлення не претендують. Не заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину сином померлого - ОСОБА_1 .
При цьому, як вбачається із матеріалів спадкової справи №636/217 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 звертався тільки заявник.
Постановою завідувача Жидачівською ДНК Матусека В.В. №307/02-31 від 25.07.2025, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті його батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку тим, що наявні розбіжності в свідоцтві про смерть спадкодавця та в документах, які підтверджують родинний зв'язок між спадкодавцем та спадкоємцем, а саме “ ОСОБА_5 » - “ ОСОБА_6 » (а.с.11).
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дала покази про те, що являється дружиною заявника. ОСОБА_4 це її тесть. Ними було виявлено розбіжності у написанні прізвище тестя « ОСОБА_5 » - « ОСОБА_6 ». ОСОБА_4 дійсно є батьком її чоловіка, з якими вони жили разом у будинку. Інших осіб в селі із таким прізвищем немає.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дав покази про те, що вони із заявником знайомі з дитинства, разом виросли. Заявника мама, а його теща це рідні сестри. Він також знав батька заявника - ОСОБА_4 , в якому було два сини, та в якого було прізвище ОСОБА_5 . ОСОБА_4 є батьком заявника - ОСОБА_1 .
Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до п.1. ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Встановлення факту родинних відносин необхідний заявнику для реалізації його спадкових прав.
Суд бере до уваги і той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту родинних відносин.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення своїх прав на спадкування, окрім як встановлення у судовому порядку факту родинних відносин, суд приходить до переконання, що матеріалами справи та показами свідків, достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_4 , який проживав в с. Кнісело Львівського (Жидачівського) району Львівської області до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому заява є підставною та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву задоволити.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 , який проживав в с.Кнісело Львівського (Жидачівського) району Львівської області до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19 грудня 2025 року.
Головуючий суддя С.І Сливка