Дата документу 04.11.2025
Справа № 334/4724/25
Провадження № 2/334/2813/25
04 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
за участі секретаря судового засідання Лук'янченко Ю.І.,
розглянувши в порядку цивільного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Представник позивача - адвокат Маслюженко М.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28/03/2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник/Відповідач) уклали кредитний договір №P24.00405.005084302 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір був підписаний Позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16 вересня 2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 61286,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору кредит надається шляхом перерахування Банком коштів на банківський поточний рахунок Позичальника, що відкривається Банком Позичальнику. У п.1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців з дня підписання Договору, тобто до 28/03/2022 року включно. Згідно п.1.3., Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку проценти в розмірі 15.00% річних від залишкової суми кредиту. Згідно до п.2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту. Відповідно до п.2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами в 36 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів. Одночасно з укладенням Кредитного договору Позичальник уклав з договір від 28/03/2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк.
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 61286,00 гривень, з яких був сплачений на рахунок страховий платіж від імені Позичальника в сумі гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника, а також відповідними ордерами розпорядженнями на перерахування коштів, а разом 61286 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника.
У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 13 768,03 гривень. Останній платіж проведено 10/09/2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 28/03/2022 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв'язку із зазначеним, станом на 28/03/2022 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: - заборгованість за основним боргом в сумі 59 553,41 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 29 951,58 гривень, що разом становить 89 504,99 гривень.
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23.
Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № P24.00405.005084302 від 28/03/2019 року.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу №29/12-23.
Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами.
Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № P24.00405.005084302 від 28/03/2019 року.
Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №P24.00405.005084302 від 28/03/2019 року, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 року заборгованість Боржника/Позичальника становить: - заборгованість за основним боргом в сумі 59 553,41 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 29 951,58 гривень, що разом становить 89 504,99 гривень.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн., на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7200 грн.
Ухвалою судді від 18.06.2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судові засідання не з'явилася, про день, час, місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджено довідкою про доставку електронного документу від 22.07.2025.
Представник відповідача, адвокат Безугла А.В. 24.07.2025 ознайомилася з матеріалами цивільної справи, проте в судове засідання також не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не подала.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також не подано відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що 28/03/2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник/Відповідач) уклали кредитний договір №P24.00405.005084302 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір був підписаний Позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16 вересня 2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 61286,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору кредит надається шляхом перерахування Банком коштів на банківський поточний рахунок Позичальника, що відкривається Банком Позичальнику. У п.1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців з дня підписання Договору, тобто до 28/03/2022 року включно. Згідно п.1.3., Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку проценти в розмірі 15.00% річних від залишкової суми кредиту. Згідно до п.2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту. Відповідно до п.2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами в 36 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів. Одночасно з укладенням Кредитного договору Позичальник уклав з договір від 28/03/2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк.
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 61286,00 гривень, з яких був сплачений на рахунок страховий платіж від імені Позичальника в сумі гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника, а також відповідними ордерами розпорядженнями на перерахування коштів, а разом 61286 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника.
У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 13 768,03 гривень. Останній платіж проведено 10/09/2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 28/03/2022 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв'язку із зазначеним, станом на 28/03/2022 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: - заборгованість за основним боргом в сумі 59 553,41 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 29 951,58 гривень, що разом становить 89 504,99 гривень.
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23.
Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № P24.00405.005084302 від 28/03/2019 року.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу №29/12-23.
Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами.
Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № P24.00405.005084302 від 28/03/2019 року.
Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №P24.00405.005084302 від 28/03/2019 року, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 року заборгованість Боржника/Позичальника становить: - заборгованість за основним боргом в сумі 59 553,41 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 29 951,58 гривень, що разом становить 89 504,99 гривень.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Статтями 526,527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайноставляться.Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ст. 625 ЦК України).
В силу вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач підтвердив своє право вимоги за кредитним договором №P24.00405.005084302 від 28.03.2019 року.
Надані представником позивача докази є належними та достатніми для доведення того, що відповідач неналежно виконувала свої зобов'язання за договором №P24.00405.005084302 від 28.03.2019 року, тому позовні вимоги ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості 89 504,99 грн. підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача.
Вирішуючи вимоги про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з наступного.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №372/1010/16-ц.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7 200 грн., на підтвердження понесення яких представник позивача надав: копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року, укладеного між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС ДЛС»; Додаток №2 до Договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 вартість послуг (прейскурант) від 01.04.2024; Додаток №3 до Договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3332 від 28.04.2027 року; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору, а також витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст.13,81,133,137, 141,259,263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 89 504 грн. 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Добрєв М. В.