Справа № 334/10547/25
Номер провадження № 1-кс/334/3149/25
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
19 грудня 2025 року
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши внесене у кримінальному провадженні № 62022240020000389 від 07.10.2022 року клопотання старшого слідчого СВ Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженц я м. Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець за мобілізацією, який проходив службу на посаді командира відділення такелажного взводу артилерійського дивізіону, у військовому званні «сержант», раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
19.12.2025 року старший слідчий СВ Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62022240020000389 від 07.10.2022 року за ознаками ч.5 ст.407 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідування встановлено, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 №45 від 27.04.2022 ОСОБА_5 призначено на посаду командира відділення такелажного взводу артилерійського дивізіону, ВОС 133182А, та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання своїх службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 за мобілізацією, знаходячись у відпустці наданої для реабілітації за станом здоров'я терміном до 29 липня 2022 року включно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, не з'явився вчасно на службу в місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав, та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 14.08.2022 року.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а саме самовільне не з'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколами допитів свідків, матеріалами проведеного службового розслідування, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим, до нього відповідно ст.183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Таким чином, ОСОБА_5 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати за межі території України у зв'язку з цим, у правоохоронних органів фактично не має можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі тощо;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що підозрюваний в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення) зокрема діючи з прямим умислом, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, не з'явився вчасно на службу без поважних причин, на теперішній час обов'язки військової служби не виконує, до військової частини безпідставно не прибуває, проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, на даний час продовжує вчиняти злочин, на службі характеризується негативно.
Під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою, немає, відсутні інші дані, які б переважали ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Прохав застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
У судовому засіданні слідчий та прокурор прохали задовольнити клопотання, так як застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім того, згідно ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються за ст.407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід - тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання, повідомив, що хворіє, має бажання повернутися на службу.
Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора та слідчого щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Згідно ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Положеннями ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Слідчим суддею встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу відповідно ч.2 ст.177 КПК України ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повідомлення про яке вручено останньому 17.12.2025 року.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, яке відповідно ст.12 КК України є тяжким злочином.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР № 62022240020000389 від 07.10.2022 року за ч.5 ст.407 КК України; протоколами допитів свідків, матеріалами проведеного службового розслідування, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчим суддею встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя доходить висновку, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором доведено всі обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст.194 КПК України, а сама: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення ч.5 ст.407 КК України; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Крім того, слідчий суддя враховує вимоги ч.8 ст.176 КПК України, згідно якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем та підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
При цьому слідчий суддя оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, стан його здоров'я, характеризуючи дані: має середньо-спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець за мобілізацією, який проходив службу на посаді командира відділення такелажного взводу артилерійського дивізіону, у військовому званні «сержант», раніше не судимий.
На думку слідчого судді, вказані обставини є підтвердженням того, що підозрюваний в може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Усі ці обставини, з врахуванням вимог ч.8 ст.176 КПК України, дають обґрунтовані підстави вважати про недоцільність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Однак, відповідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає: з 1 січня - 3028 грн.
А тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 необхідно визначити мінімальний розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн., з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що достатньою мірою гарантуватиме виконання процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62022240020000389 від 07.10.2022 року за ознаками ч.5 ст.407 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62022240020000389 від 07.10.2022 року за ознаками ч.5 ст.407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, з 19 грудня 2025 року до 15 лютого 2026 року включно.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62022240020000389 від 07.10.2022 року за ознаками ч.5 ст.407 КК України заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн., яка може бути внесена як підозрюваним так і іншими фізичними чи юридичними особами.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);
3) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Копію ухвали надати підозрюваному після її проголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 19.12.2025 року о 15:00.
Слідчий суддя: ОСОБА_1