Єдиний унікальний номер № 333/2534/25
Провадження № 2/333/2525/25
08 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Гузь В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за відсутності учасників справи, -
Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 491059550 від 15.12.2021 у розмірі 242 192,14 грн. станом на 11.11.2024 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 906,31 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 612,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2021 між АТ "Альфа Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 491059550 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Альфа-Банк". Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором щодо надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі, однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 11.11.2024 має кредитну заборгованість у розмірі 242 192,14 грн., з якої: 114 002,00 грн. - заборгованість за кредитом; 128 190,14 грн. - заборгованість по відсотках.
Відповідач надав відзив в якому виклав свої заперечення проти позову посилаючись на те, що розрахунок заборгованості не відповідає дійсності заявлених вимог та є неналежним та допустимим доказом по справі, підписання ним паспорту споживчого кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксації волі стороні договору та його змісту. Також, зазначає, що він звільнений від сплати відсотків за користування кредитом та від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту, у зв'язку з його мобілізацією та проходженням ним військової служби у Збройних силах України.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи в підготовче засідання, що було призначене на 25.04.2025, яке неодноразово відкладалося у зв'язку з неявкою учасників справи, неможливістю розгляду справи за наявними матеріалами, та/або з інших причин. Ухвалою суду від 28.08.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.65, 81), позивач позов підтримав, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
15.12.2021 між ОСОБА_1 та АТ "Альфа Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 491059550 (Паспорт споживчого кредиту), акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання власноручним підписом. Також, підписано оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту, анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" (а.с.16-23).
Умовами укладеного договору визначено розмір кредиту, строки користування кредитом, умови і порядок надання позикодавцем грошових коштів у позику, права та обов'язки сторін, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов договору, а саме надання позичальнику кредиту в сумі 114 688,60 грн. на споживчі цілі на строк 60 місяців, процентна ставка - 39,9 % річних.
Відповідно до меморіального ордеру №783177958 від 16.12.2021, АТ "Сенс Банк" перерахувало 114 688,60 грн. на рахунок відповідача, тобто виконало умови договору (а.с.24).
Згідно зі статуту акціонерного товариства "Сенс Банк", банк створений у формі акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав і зобов'язань акціонерного товариства "Альфа-Банк" та всього майна, прав і зобов'язань акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (а.с.12-14).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданих позивачем, станом на 11.12.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за наданим кредитом у розмірі 242 192,14 грн., з якої: 114 002,00 грн. - прострочене тіло кредиту; 128 190,14 грн. - відсотки за користування кредитом (а.с.38).
ОСОБА_1 10.03.2022 був призваний на військову службу у Збройні сили України та 17.07.2024 звільнений в запас через сімейні обставини, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №209 від 17.07.2025 (а.с.59-62).
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 активно користувався рахунком, періодично здійснював платежі на повернення кредитних коштів, але належним чином не виконував своїх зобов'язань за цим кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував платежі передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед Банком та випискою про рух коштів по рахунку (а.с.25-37, 38). З урахуванням положень п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також те, що відповідач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України з 10.03.2022 по 17.07.2024, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 114 002,00 грн. та заборгованість по відсоткам за період з 16.01.2022 по 09.03.2022 у розмірі 6 604,93 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 612,00 грн. позивач надав суду: договір про надання послуг №1006 від 28.01.2025, який був укладений між акціонерним товариством "Сенс Банк" (далі Замовник) та адвокатським об'єднанням "Смарт Лекс" (далі Виконавець), згідно п.3.1 якого, замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: на підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн.; за отримання рішення суду - 225,00 грн.; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь Замовника - 7,85% (а.с.8-11); довіреність №023781/25 від 03.02.2025 (а.с.6); копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.7).
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 1 447 грн. 29 коп. та 9 776 грн. 39 коп. за надання правничої допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1046, 1054 ЦК України, суд -
Позов акціонерного товариства "Сенс Банк" - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства "Сенс Банк" (адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 491059550 від 15.12.2021 у розмірі 120 606,93 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 447,29 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 776,39 грн., а всього 131 830 (сто тридцять одна тисяча вісімсот тридцять) грн. 61 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - акціонерне товариство "Сенс Банк", адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 18 грудня 2025 року.
Суддя В.М. Ходько