Справа № 308/18822/25
1-кс/308/7157/25
19 грудня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.01.2025 під № 12025071170000502, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту
щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , з освітою 9 класів, неодруженого, солдата у званні стрілець в/ч НОМЕР_1 , УБД, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
В клопотанні вказано, що 25.07.2025 близько 10:00 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, діючи з прямим умислом, з метою незаконного власного збагачення, за рахунок викраденого майна, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, достовірно знаючи про дію указу Президента України №64/2022: «Про введення воєнного стану в Україні», шляхом вільного доступу, незаконно, безоплатно та поза волею власника вилучив належний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ноутбук марки «Lenovo», модель «IdeaPad 256 GB», ринковою вартістю 8017,62 грн., тобто викрав чуже майно. Після чого ОСОБА_4 покинув місце події, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 8017,62 грн (вісім тисяч сімнадцять гривень шістдесят дві копійки). У такий спосіб ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яка підтверджується рядом доказів, а також з метою попередження ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування суду, незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні просить застосувати до такого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити таке з підстав обґрунтованості підозри та наявності ризиків для кримінального провадження, які неможливо попередити, застосувавши більш м'який запобіжний захід.
Захисник підозрюваного, узгодивши позицію із законним представником підозрюваного, в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань стверджується, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2025 під № 12025071170000502.
11.12 .2025 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується наступними доказами: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25.07.2025, протокол огляду місця події від 25.07.2025; потерпілого ОСОБА_6 від 04.08.2025; свідка ОСОБА_7 від 29.07.2025, свідка ОСОБА_8 від 30.07.2025; свідка ОСОБА_9 від 28.07.2025; експертизи: товарознавча експертиза № СЕ-19/107-25/9818-ТВ від 07.08.2025, дактилоскопічна експертиза № СЕ-19/107-25/14274-Д від 03.12.2025 тощо.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до інкримінованого йому злочину. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з тим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя вважає доведеним заявлений слідчим та прокурором ризик незаконного впливу підозрюваного на сторону потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, задля зміни даних ними органу досудового розслідування показів та (або) замовчування відомих їм обставин події, що зрештою призведе до неможливості встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, наслідком чого є наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає мінімальною реалізацію ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, зокрема шляхом виїзду за кордон, так як у зв'язку з введенням воєнного стану в України для чоловіків віком від 18 до 60 років наявні обмеження щодо перетинання ДК України.
Також слідчий суддя враховує обставини, що характеризують підозрюваного, а саме те, що він неодружений, раніше не судимий, військовослужбовець, УБД.
При цьому неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж домашній арешт, обґрунтована слідчим та прокурором неможливістю попередження вказаних ризиків іншим запобіжним заходом.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, наразі в Україні триває воєнний стан, вчинення підозрюваним злочину в означений час з корисливих мотивів засуджується законом і суспільством.
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
За положенням ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тож, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого фактичного проживання без дозволу слідчого або прокурора у нічний період доби.
Разом з тим слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного протягом двох місяців з дня постановлення зазначеної ухвали виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, й вказані в резолютивній частині ухвали.
Саме такий запобіжний захід, на думку суду, буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом визначено до двох місяців, а саме до 16 лютого 2026 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;
-не спілкуватися із потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
-повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.;
-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків становить два місяці й визначено до 16 лютого 2026 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12025071170000502.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1