Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/5386/25
Номер провадження 3-зв/299/98/25
18.12.2025 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., розглянувши заяву адвоката Естінко Тетяни Емілівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , про відвід судді Виноградівського районного суду Леньо Володимира Васильовича від розгляду справи №299/5386/25,
У провадженні судді Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. перебуває на розгляді справа про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 та ч.1 ст.185-10 КУпАП стосовно ОСОБА_1 (справа №299/5386/25).
До суду 11.12.2025 року надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Естінко Т.Е. про відвід судді Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. від розгляду зазначеної справи про адміністративне правопорушення. Заява мотивована тим, що суддя Леньо В.В. також є головуючим суддею по справі №299/2898/25 про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.332 КК України. Цей факт може викликати сумніви чи побоювання стосовно упередженості судді і породжувати легітимні сумніви щодо безсторонності судді за вказаних обставин. При цьому заявник як на правову підставі відводу покликається на п.4 ч.1 ст.75, ст.80 КПК України, просить застосувати принцип аналогії закону. На підставі вищезазначеного захисник заявив відвід головуючому судді Леньо В.В. у справі №299/5386/25 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 та ч.1 ст.185-10 КУпАП.
Адвокат Естінко Т.Е. у судовому засіданні з розгляду заяви про відвід просила такий задовольнити та відвести суддю Леньо В.В. від розгляду справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 та ч.1 ст.185-10 КУпАП
Суддя Леньо В.В. та особа, що притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання не з'явилися. Про день, місце та час розгляду заяви повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду заяви до суду не подавали.
У зв'язку з наведеним, суддя вважає за можливе розглянути заяву про відвід за їх відсутності.
Заслухавши пояснення, вивчивши заяву про відвід, вважаю, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому при розгляді заяв про самовідвід та відвід, слід застосувати аналогію права.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Пунктом 4 рішення № 34 Ради суддів України від 08.06.2017 надане роз'яснення, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
У зв'язку з наведеним, вирішуючи подану адвокатом Естінко Т.Е. заяву про відвід, суддя керується положеннями КПК України, як найбільш наближеного за суттю до КУпАП.
Відповідно ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно зі ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу апробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Разом з тим, заявлений адвокатом Естінко Т.Е. відвід судді Леньо В.В. не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України. Жодних доказів на підтвердження обставин, наведених у заяві про відвід, до неї заявником не додано.
Як вбачається із заяви адвоката Естінко Т.Е., на розгляді судді Леньо В.В. перебуває адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП. Крім того суддя Леньо В.В. є головуючим суддею по справі №299/2898/25 про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.332 КК України, що на думку адвоката може викликати сумніви чи побоювання стосовно упередженості судді і породжувати легітимні сумніви щодо безсторонності судді за вказаних обставин.
Однак, обставини вказані в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП, не стосуються події та обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження №12025071080000343 від 22.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2025 року, ОСОБА_1 19.10.2025 року був затриманий прикордонниками за непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника прикордонної служби та спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктом пропуску. Однак, як вбачається із обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025071080000343 від 22.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за вчинення злочину 14.03.2024 року. На переконання судді, розгляд суддею Леньо В.В. адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 204-1 ч.1 КУпАП не створює перешкоди у розгляді суддею Леньо В.В. кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.332 КК України.
Крім того, адвокатом Естінко Т.Е. надано суду копію ухвали Виноградівського районного суду від 26.06.2025 року у справі №299/2898/25 під головуванням судді Леньо В.В., з якої вбачається, що ОСОБА_1 , 1973 р.н., продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави.
Однак, незгода особи із процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу у розумінні КУпАП та КПК України, а підставами задля його апеляційного оскарження.
Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді, серед яких наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Разом з тим, наявність такої упередженості заявником не доведено.
Таким чином, під час розгляду заяви адвоката Естінко Т.Е. про відвід судді Леньо В.В., не встановлено і заявником не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості судді Леньо В.В. та свідчили б про його особисту зацікавленість в розгляді справи.
Враховуючи, що обставин, за наявності яких суддя підлягав би безумовному відводу, при розгляді заяви не встановлено і заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді, а аналіз доводів заяви про відвід судді Леньо В.В. свідчить про те, що дана заява ґрунтується на суб'єктивних переконаннях адвоката Естінко Т.Е. та не містить підстав для відводу, така заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 245, 246 КУпАП, -
У задоволенні заяви адвоката Естінко Тетяни Емілівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , про відвід судді Виноградівського районного суду Леньо Володимира Васильовича від розгляду справи №299/5386/25 - відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
СуддяДочинець С. І.