Справа № 338/1572/25
Провадження № 11-сс/4808/467/25
Категорія ст.183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
18 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 307 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2025 року застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 січня 2026 року включно. Визначено заставу 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, захисник адвокат ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зокрема, вказує, що органом досудового розслідування жоден із заявлених ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, нічим не доведений. Слідчий суддя не взяв до уваги доводи підозрюваного про те, що стан його здоров'я критичний, він є інвалідом другої групи, пенсія в нього мінімальна, отже визначена застава є непомірною для нього. Так, суду були надані відповідні виписки з медичної документації, які підтверджують те, що ОСОБА_10 страждає епілепсією, у зв'язку з чим, йому призначена доза препарату «Фенезепаму» у кількості 6 пігулок на добу. Окрім того, він страждає тяжкою формою гепатиту «С». Також він перебуває на замісній терапії і йому визнано медиками дозу «Метазону» в кількості 150 мг - це 6 пігулок щоденно. Після перенесеної гангрени йому ампутовано праву ступню, пересувається він з допомогою милиці та протезу, а тому переховуватись від слідства і суду в нього обмежені фізичні можливості. За вказаних обставин, він не зможе вплинути на свідків.
Таким чином, застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід є надто суворим, судом не враховано його стан здоров'я, його постійну залежність від медичних препаратів, яких в умовах повної ізоляції він буде позбавлений або обмежений. Сторона захисту вважає, що до ОСОБА_8 буде доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації та постійного проживання в квартирі його батьків по АДРЕСА_1 .
Під час апеляційного розгляду:
- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційної скарги;
- прокурор заперечив доводи і вимоги апеляційної скарги захисника, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділенням ВП №2 (с-ще Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025091120000119 від 21.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Слідчий суддя задовольнив дане клопотання та застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 22 січня 2026 року з визначенням розміру застави.
Дослідивши клопотання слідчого та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано встановив підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 307 КК України.
При цьому, висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри за ч. 1, 2 ст. 307 КК України, в апеляційній скарзі захисником не оспорюються, а тому перевірці під час апеляційного розгляду не підлягають.
Колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, ОСОБА_8 не має стійких соціальних зв'язків, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення, злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, на шлях виправлення не став, а знову вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Обираючи відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, що передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень; дані що характеризують особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я та майновий стан.
Зазначені в апеляційній скарзі захисника обставини про те, що ОСОБА_8 хворіє, є особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, враховуючи стадію досудового розслідування, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та запобіганню виникненню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з врахуванням даних про його особу та тяжкості злочинів, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано прийняв рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя дотримався вимог закону та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не порушує прав, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
На даний час підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі у вигляді домашнього арешту суд апеляційної інстанції не вбачає.
Слідчий суддя обґрунтовано вказав на можливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
При вирішенні питання про альтернативний запобіжний захід у вигляді застави слідчий суддя обґрунтовано керувався вимогами ч. 5 ст. 182 КПК України, якою встановлені чіткі розміри застави, що дає можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність.
Так, під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 було визначено заставу - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181680 гривень, після внесення якої підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання та обставини кримінальних правопорушень, в яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним на даному етапі провадження, покладених на нього обов'язків, та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваного, як про це зазначає захисник, суд апеляційної інстанції не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, захисник не навів переконливих доводів та не надав жодних доказів на підтвердження того, що існують виключні обставини, за яких визначений розмір застави є непомірним для ОСОБА_8 .
Колегією суддів не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які свідчать про необхідність скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить захисник, немає, а тому ухвалу слідчого судді належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5