Справа № 727/13/25
Провадження № 1-кп/727/172/25
18 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
за участю захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження /ЄРДР №12024100100003703/ з обвинувальним актом, затвердженим прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_6 , по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про зменшення розміру застави від 25.10.2024 року або зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на особисте зобов'язання.Посилається на те, що ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.10.2024 року відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з обранням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 242240 грн. Під час судового розгляду в Шевченківському районному суді м. Чернівці, даний запобіжний захід продовжено двічі з встановленням строку певних обов'язків.
Вважає, що до обвинуваченого цілком можливим було б застосувати особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою із заставою з розміром передбаченим щодо особи підозрюваної чи обвинуваченого у вчиненні тяжкою злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму відповідно до п.5 ст. 185 КПК України, на думку адвоката, є занадто суворим запобіжним заходом.
Зазначає, що обов'язки по заставі від 25.10.2024 року ОСОБА_4 виконував сумлінно. Посилається на те, що судом не взято до уваги те, що матеріальна шкода відсутня та потерпілих в кримінальному провадженні немає. Разом з тим, ОСОБА_4 характеризується позитивно, офіційно працевлаштований і заброньований.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 та підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 необґрунтованим та просила відмовити в його задоволенні за безпідставністю.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши наявні матеріали, які стосуються розгляду заявленого клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на наступне.
За приписами розділу ІІ КПК України у кримінальному провадженні, з метою його дієвості, можуть бути застосовані заходи забезпечення, до яких, серед іншого, належать запобіжні заходи, у тому числі тримання під вартою та застава.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, тільки за його згодою.
Приписами абз. 4 ч. 4 ст. 202 КПК України унормовано, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.10.2024 року відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з обранням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 242240 грн., тобто в межах визначених законодавством по обвинуваченню у вчиненні тяжкого злочину та покладено ряд обов'язків, зокрема: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання, на строк до 22.12.2024 року.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 31.10.2024 року ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.10.2024 року залишено без змін.
04.11.2024 року ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням за нього застави.
В подальшому ухвалою слідчого судді та суду ОСОБА_4 продовжувався строк обов'язків.
В зазначеному клопотанні на даний час захисник фактично оспорює застосований раніше до обвинуваченого запобіжний захід.
При цьому, жодних істотних підстав для його зміни чи зменшення застави захисником в клопотанні не викладено.
Розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 триває.
При цьому, положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.
Згідно з положеннями ст.203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Разом з тим, по справі остаточне судове рішення - судом не ухвалено.
Судом встановлено, що застава відносно обвинуваченого ОСОБА_4 сплачена та її доля буде вирішена під час постановлення вироку по суті. А саме, застава після винесення вироку буде повернута заставодавцю.
За наведених обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .
Так, відповідно до вимог чч. 1, 2 ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку передбаченому главою 18 КПК України.
Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема, змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
При цьому, стороною захисту не наведено таких обставин.
На підставі викладеного, а також враховуючи і той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, є тяжким злочином, відсутні підстави для задоволення заявленого адвокатом ОСОБА_5 клопотання.
При цьому, посилання захисника як на підставу для зміни запобіжного заходу, на те, що матеріальна шкода відсутня та потерпілих у справі немає, не може вважатися підставою для зміни запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання в даному випадку.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зменшення розміру застави або зміну обвинуваченому запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання за безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.176-178, 182, 193, 194, 201, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зменшення розміру застави від 25.10.2024 року або зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: