Справа № 727/9635/25
Провадження № 1-кп/727/382/25
19 грудня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню, зареєстрованому 04 березня 2025 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025262020000800, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинам 2, 3 статті 307 КК України,
На розгляді в Шевченківському районному суді міста Чернівців перебуває кримінальне провадження, зареєстроване 04 березня 2025 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025262020000800, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинам 2, 3 статті 307 КК України.
Ухвалою від 05 вересня 2025 року було задоволено клопотання прокурорки ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою та продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 листопада 2025 року (включно), без визначення розміру застави.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 вересня 2025 року дане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року задоволено клопотання прокурорки ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою та продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 грудня 2025 року (включно), без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні 19 грудня 2025 року подав клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання посилалась на те, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із невстановленою органом досудового розслідування особою - адміністратором інтернет-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснюючи свою злочинну діяльність, направлену на реалізацію психотропних речовин та наркотичних засобів, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання неконтрольованого державою прибутку із продажу психотропних речовин та наркотичних засобів на території міста Чернівців за допомогою програмного забезпечення для смартфонів, планшетів та ПК - «Telegram», використовував Інтернет-магазин з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », через який здійснював реалізацію психотропних речовин та наркотичних засобів на території м. Чернівців методом віддаленого продажу, а саме, так званих «закладок».
На підтвердження цього під час досудового розслідування у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: 1) вдома за місцем проживання: PVP масою 356,911 г, амфетамін масою 63,4929 г, МДМА масою 44,9116 г; 2) в належному йому автомобілі: PVP масою 31,3541 г, амфетамін масою 4,1368 г, МДМА масою 3,1619 г; 3) «закладка»: амфетамін масою 10,3207 г; 4) «закладка»: PVP масою 20,4949 г.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із невстановленою органом досудового розслідуванням особою, здійснювали реалізацію психотропних речовин та наркотичних засобів на території м. Чернівців методом віддаленого продажу, а саме: «закладок», при цьому ОСОБА_4 за вказівкою зазначеного адміністратора розміщував на території м. Чернівців наркотичні засоби та психотропні речовини, а адміністратору відправляв координати місць, де вони знаходилися, при цьому покупці розплачувалися за наркотичні засоби та психотропні речовини грошовими коштами через електронні термінали самообслуговування безпосередньо адміністратору магазину «Huf Oper», який частину цих коштів надавав ОСОБА_4 .
11.03.2025 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 затримано в порядку, передбаченому статтею 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України.
12.03.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України.
13.03.2025 слідчим суддею Першотравневого районного суду м. Чернівців до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 травня 2025 року.
01.05.2025 керівником Чернівецької окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 12.06.2025.
05.05.2025 ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.06.2025.
30.05.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України.
09.06.2025 ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців продовжено строк досудового розслідування до 12.09.2025.
10.06.2025 ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.08.2025.
28.07.2025 ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.09.2025.
01.08.2025 за результатами досудового розслідування обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 307 КК України скеровано до Шевченківського районного суду м. Чернівців.
На даний час обвинувачений ОСОБА_4 утримується в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» у відповідності до обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.09.2025, продовженого до 27.12.2025.
В клопотанні прокурор ОСОБА_3 посилається на те, що під час обрання та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було встановлено наявність обґрунтованої підозри (на даний час - обвинувачення), що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: протоколом обшуку помешкання ОСОБА_4 , під час чого виявлено та вилучено PVP масою 356,911 г, амфетамін масою 63,4929 г, МДМА масою 44,9116 г; протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_4 , під час чого виявлено та вилучено PVP масою 31,3541 г, амфетамін масою 4,1368 г, МДМА масою 3,1619 г; протоколами огляду місць події, в ході чого виявлено та вилучено «закладки» - амфетамін масою 10,3207 г, PVP масою 20,4949 г; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 , яким зафіксовано його вміст, зокрема виявлено фотографії, що підтверджують факт збуту накротичних засобів та психотропних речовин; висновками експертів, яким встановлено, що виявлені та вилучені у ОСОБА_4 об'єкти є наркотичним засобами та психотропними речовинами; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які, будучи понятими під час слідчих (процесуальних) дій, підтвердили вилучення у ОСОБА_4 об'єктів, які, як було встановлено в подальшому, є наркотичними засобами та психотропними речовинами; іншими доказами в своїй сукупності.
Також було підтверджено існування ризиків, передбачених статтею 177 КІІК України, оскільки ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На час судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 вказані обставини не змінились. Встановлені ризики не зменшились, продовжують існувати, жоден більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків, а тому виникла необхідність у продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на час судового провадження.
Виправдовує необхідність продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідність запобіганням спробам:
-переховуватися від суду, враховуючи тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, що йому інкримінований;
-незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які, будучи понятими під час слідчих (процесуальних) дій, підтвердили вилучення у
ОСОБА_4 об'єктів, які, як було встановлено в подальшому, є наркотичними засобами та психотропними речовинами;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, враховуючи розміри вилучених у нього психотропних речовин та наркотичних засобів.
Крім того, зазначає прокурор, відповідно до листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 1/0/2-22 від 03.03.2022, як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану, який наразі введено, та збройну агресію в Україні, яка наразі триває збоку російської федерації.
З урахуванням наведеного прокурор ОСОБА_3 просив суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення заявленого клопотання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також не заперечував щодо заявлено стороною обвинувачення клопотання про продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали поданого клопотання, суд доходить таких висновків.
Копію клопотання та доданих до нього документів обвинувачений отримав завчасно.
Згідно з частиною 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 3 статті 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» віл 10.02.201 1 ЄСПЛ визначено, що питання обґрунтованості тривалості тримання під вартою не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних його обставин. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, а також, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
У рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 зазначається про те, що тримання особи під вартою допускається за наявності реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.
У розумінні положень, що наведені у рішенні Європейського Суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011).
За змістом частини 3 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, ОСОБА_4 раніше не судимий та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 2, 3 статті 307 КК України, яке у відповідності до частини 6 статті 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд також бере до уваги те, що під час досудового розслідування зібрано вагомі докази про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень; наявний ризик повторення ним протиправної поведінки; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень; крім цього він офіційно не працевлаштований; основним джерелом доходів є збут наркотичних засобів та психотропних речовин.
На даний час ризики, що встановленні слідчим суддею Чернівецького районного суду м. Чернівців під час продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Відповідно до пункту 4 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а саме: в даному випадку, відповідно до частини 5 пункту 4 статті 183 КПК України, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи викладене, а також характер вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 не суперечитиме пункту 2 частини 3 статті 132 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 необхідно продовжити. Розмір застави згідно з частиною 4 статті 183 КПК України не визначається.
Керуючись статтями 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 199, 331, 336, 350, 369-372, 393, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 лютого 2026 року (включно), без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали буде складений 19 грудня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1